Рішення

від 23.08.2016 по справі 923/608/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Театральна, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 серпня 2016 року Справа № 923/608/16

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна", м.Київ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг", м.Генічеськ Херсонської області

про стягнення 158665,82 грн.

за участю представників сторін:

від позивача : представник ОСОБА_1, довіреність від 04.12.2014р.;

від відповідача : не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" звернулось до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг" суму заборгованості у розмірі 158665,82 грн., з якої: 31632,05 грн. - сума основного боргу, 127033,77 грн. - сума збитків. Судові витрати по справі позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано посиланнями на умови договору про фінансовий лізинг № 00009634 від 24.04.2014 р., на положення ст.ст. 8, 22, 526, 536, 549, 611, 625, 785, 806, 808 Цивільного кодексу України та положення Закону України "Про фінансовий лізинг".

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та дату судового засідання, не скористався своїм правом на судовий захист: до суду не прибув, причини неявки не повідомив; відзиву та витребуваних матеріалів не надав.

Розгляд справи відбувався поза межами строку, встановленого ст..69 ГПК України, на підставі ухвали суду від 09.08.2016 року про продовження строку розгляду справи.

За таких обставин, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

24 квітня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (надалі - лізингодавець або позивач) і товариством з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг" (надалі - лізингоореджувач або відповідач) був укладений договір про фінансовий лізинг № 00009634 (надалі - Контракт або Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у розпорядження відповідача об'єкт лізингу - транспортний засіб типу VW Polo Sedan 1,6 1 benzin, шасі № XW8ZZZ61ZEG047079, 2014 року виробництва, (надалі - об'єкт лізингу), а відповідач зобов'язався прийняти об'єкт лізингу і сплатити суму коштів за договором шляхом здійснення платежів відповідно до договору та згідно із графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (надалі - план відшкодування), що становить невід'ємну частину договору, на загальну суму, що становить еквівалент у гривні 17470,00 доларів США, не враховуючи авансового платежу на суму, що становить еквівалент 6988,00 доларів США.

У відповідності до пункту 3.2. контракту, Порше Лізинг Україна придбаває Об'єкт лізингу (отримує право власності на Об'єкт лізингу) та передає Лізингоодержувачу Об'єкт лізингу на умовах фінансового лізингу згідно з положеннями застосовного українського законодавства та цього Контракту.

Згідно із п. 3.4 Контракту, після завершення строку лізингу за контрактом лізингоодержувач придбаває об'єкт лізингу у Порше Лізинг Україна за купівельною ціною, що буде визначена Порше Лізинг Україна з урахуванням виконання лізингоодержувачем своїх зобов'язань щодо сплати лізингових платежів та інших платежів, які підлягають виплаті за цим контрактом. За умови повної сплати лізингоодержувачем лізингових платежів та інших платежів, які підлягають здійсненню за цим контрактом, а також виходячи з припущення, що відповідне законодавство України, що регулює відносини сторін за цим Контрактом, не зазнає змін, після остаточного погашення Лізингоодержувачем всіх належних до сплати Платежів за Контрактом, купівельна ціна Об'єкта лізингу буде вважатися належним чином сплаченою Лізингоодержувачем. У разі неповної сплати лізингоодержувачем будь-яких платежів за контрактом, розмір купівельної ціни буде відповідним чином.

Пунктом 4.2. контракту передбачено, що після завершення строку дії цього контракту та здійснення останнього лізингового платежу, інших платежів за цим контрактом і виконання всіх зобов'язань лізингоодержувачем, право власності на об'єкт лізингу перейде до лізингоодержувача. З цією метою сторони укладають договір купівлі-продажу, підписують додаткову угоду до цього контракту або оформлюють таке придбання в інший спосіб, визначений Порше Лізинг Україна.

Відповідно до пункту 6.1. контракту відповідач зобов'язався щомісяця здійснювати позивачу лізингові платежі у відповідності до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плану відшкодування) (далі - Графік), що являє собою невід'ємну частину цього Контракту, та інших положень Контракту. Кожний лізинговий платіж включає в себе: відсотки (проценти) за користування Обсягом фінансування; частину від Обсягу фінансування (сама, яка відшкодовує частину Вартості Об'єкта лізингу); комісії; покриття витрат, пов'язаних з оплатою послуг та відшкодуваннями, що підлягають виплаті у строки та на умовах, передбачених цим Контрактом та інші витрати, передбачені або прямо пов'язані з Контрактом. Витрати підлягають сплаті лізінгоодержувачем на користь Порше Лізинг Україна. Якщо Порше Лізинг Україна понесло такі витрати, лізінгоодержувач зобов’язується компенсувати суму таких витрат у повному обсязі протягом трьох робочих днів з моменту відправлення Порше Лізинг Україна відповідної вимоги Лізингоодержувачу.

Згідно з пунктом 6.5 Контракту, лізингові платежі перераховуються Лізингоодержувачем на рахунок, зазначений Порше Лізинг України у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (плані відшкодування) не пізніше дати, вказаної у Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування).

Пунктом 8.2. Контракту передбачено, що у випадку прострочення сплати платежу до Лізингоодержувача застосовуються такі санкції: пеня у розмірі 10% річних від вчасно невиплаченої суми за кожен день затримки до моменту повної виплати платежу (пп.8.2.1); штрафні санкції за вимоги щодо сплати, надіслані Порше Лізинг Україна (п.8.3.1 цього Контракту): еквівалент 15 доларів США за першу вимогу, еквівалент 20 доларів США за другу вимогу, еквівалент 25 доларів США за 3 вимогу (пп.8.2.2); компенсація будь - яких витрат, понесених Порше Лізинг Україна та/або винагороди, включаючи, окрім іншого, гонорари юристам, судові та позасудові витрати, нараховані/виплачені з метою відшкодування сум, не виплачених Лізингоодержувачем у відповідності до Контракту. Вищезазначені штрафні санкції підлягають виплаті Лізингоодержувачем упродовж 10 робочих днів після надіслання відповідної вимоги Порше Лізинг Україна, незважаючи на можливе розірвання Контракту Порше Лізинг Україна (пп.8.2.3); якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату 1 (одного) Лізингового платежу, при цьому якщо прострочення Лізингового платежу триває більш ніж 30 днів, Позивач має право розірвати Договір і витребувати Об'єкт лізингу від Відповідача, в тому числі у примусовому порядку з виконавчим написом нотаріуса (пп.8.3.2).

Строк лізингу за цим Контрактом визначається у Договорі про фінансовий лізинг та Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (Плані відшкодування). Строк лізингу починається з дати підписання акта приймання - передачі Лізингоодержувачем об'єкта лізингу (п.п.12.1, 12.2 Контракту).

Згідно пункту 12.10 Контакту, у будь-якому випадку дострокового закінчення строку лізингу/розірвання Контракту, Порше Лізинг Україна прямо зберігає за собою право вимагати додаткових компенсацій, особливо щодо таких фактичних витрат, як страхові франшизи, витрати на збут (передпродажна підготовка, оцінка Об'єкта лізингу, доставка Об'єкта лізингу з метою подальшого продажу, передачі у користування, тощо), штрафи, витрати на правову допомогу.

У пункті 12.12. Контракту визначено, що Лізингоодержувач має право розірвати Контракт, якщо Об'єкт лізингу не буде доставлений Лізингоодержувачу протягом 90 календарних днів з першочергово погодженої дати, та за умови, що така затримка не спричинена невиконанням Лізингоодержувачем своїх зобов'язань. Контракт розривається на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Лізингоодержувачем на адресу Порше Лізинг Україна. Повернення платежів здійснюється у відповідності до пункту 6.11. та інших положень Контракту.

Пунктом 12.13. Контракту погоджено, що у передбачених пунктами 12.6. та 12.12., Контракт вважається розірваним на 10-й (десятий) робочий день з дня надіслання письмового повідомлення Стороною на адресу іншої Сторони.

Графіком покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) Сторони узгодили порядок сплати лізингових платежів, дату, розмір.

На виконання умов договору про фінансовий лізинг товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" передало, а відповідач в свою чергу прийняв Об'єкт лізингу що підтверджується актом прийому-передачі від 12.05.2014р., який підписаний представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 36).

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджує, що п.6.18. Умов лізингу сторони погодили, що у випадку розірвання договору за ініціативою позивача відповідно до п.12 договору, лізинговий платіж буде вважатися платою за користування об’єкта лізингу. Позивач наполягає, що відповідач повинен компенсувати позивачу несплачені щомісячні платежі за фактичний час користування об’єктом лізингу за період з лютого 2016 року по травень 2016 року, а саме:

- щомісячний лізинговий платіж за лютий 2016 року на суму 7828,51 грн., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.02.2016р.;

- щомісячний лізинговий платіж за березень 2016 року на суму 8072,95 грн., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.03.2016р.;

- щомісячний лізинговий платіж за квітень 2016 року на суму 7980,08 грн., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.04.2016р.;

- щомісячний лізинговий платіж за травень 2016 року на суму 7750,51 грн., належного до сплати відповідно до Плану відшкодування не пізніше 15.05.2016 р.

Таким чином, внаслідок несплати відповідачем вищевказаних лізингових платежів у останнього виникла заборгованість у сумі 31632,05 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

З огляду на викладені обставини позивач просить суд стягнути на його користь з відповідача 31632,05 грн. плату за фактичний час користування об’єктом лізингу .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно приписів статей 6, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором фінансового лізингу.

Згідно з частиною 1 статті 292 Господарського кодексу України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізиноодержувачем періодичних лізингових платежів.

В силу ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Частиною 2 статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

На виконання умов Договору про фінансовий лізинг товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" передало, а відповідач в свою чергу прийняв Об'єкт лізингу що підтверджується актом прийому-передачі, який підписаний представниками сторін та скріплений печатками.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як підтверджено матеріалами справи, відповідачем в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором у період з лютого 2016 року по травень 2016 року не було здійснено повної сплати лізингових платежів за фактичний час користування об’єктом лізингу на загальну суму 31632,05 грн.

Як вбачається з Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування) до договору, відповідач повинен був сплачувати черговий лізинговий платіж (відшкодування частини вартості об'єкта лізингу та сплата процентів і комісій) 15 числа поточного місяця користування об'єктом лізингу.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до Загальних комерційних умов внутрішнього фінансового лізингу лізингодавець має право в односторонньому порядку розірвати договір та повернути об'єкт лізингу у разі, якщо лізингоодержувач не сплатив наступний лізинговий платіж у повному обсязі або частково, і строк невиконання зобов'язання зі сплати перевищує 30 днів (пункту 12.6.1 Контракту).

Пунктом 12.8 Контракту передбачено, що після розірвання договору лізингодавець має право негайно скористатися всіма отриманими гарантіями для одержання повної суми всіх непогашених лізингових платежів та інших платежів незалежно від дати їхньої сплати.

Відповідно до пункту 13.1. Контракту, лізингоодержувач зобов'язаний у строки, встановлені Порше Лізинг Україна, повернути об'єкт лізингу у всіх випадках дострокового закінчення строку лізингу, розірвання контракту, крім випадку, коли лізингоодержувач набуває право власності на об'єкт лізингу відповідно до умов контракту.

Пунктом 13.4. Контракту визначено, що після вилучення (повернення) об'єкта лізингу сторони підписують акт вилучення (повернення) об'єкта лізингу, в якому зазначають фактичні показники пробігу об'єкта лізингу та всі дефекти

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із вимогою від 05.11.2015 р. про сплату заборгованості, повернення об'єкта лізингу та про відмову від договору (а.с. 54).

Відповідно до п. 12.13 Контракту, у випадках, передбачених п.п 12.6 та 12.12 контракт вважається розірваним на 10-й робочий день з дня надіслання письмового повідомлення стороною на адресу іншої сторони.

Дана вимога була отримана відповідачем 13.11.2015р. (а.с. 57).

Оскільки вимога була отримана позивачем 13.11.2015р., то згідно з п. 12.13. Контракту, Контракт вважається розірваним 18.11.2015р.

Однак, відповідач у вказаний строк об'єкт лізингу не повернув та заборгованість за договором не сплатив.

Згідно із ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладені обставини, оскільки об’єкт лізингу так і не повернуто, зобов’язання за договором не виконані, враховуючи те, що договір фінансового лізингу припинив свою дію, суд вважає, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості за фактичний час користування об’єктом лізингу в сумі 31632,05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 127033,77 грн. збитків, заподіяних у зв’язку з неналежним виконанням умов договору, - то в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 623 цього ж Кодексу боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При цьому, розмір збитків має бути підтверджений документально.

Згідно з приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток, втрачена вигода, на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Отже, при вирішенні даного спору на позивача покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками.

Щодо витрат на оплату юридичних послуг, то слід зазначити, що відповідно до п. 1 Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/20/2014 від 14.01.2014р. витрати на оплату юридичних послуг не є збитками у розумінні ст. 623 Цивільного кодексу України та ст. 224 Господарського кодексу України.

Також витрати на оплату юридичних та інших послуг не є збитками, оскільки такі витрати не мають обов'язкового характеру та необхідних ознак збитків відповідно до приписів чинного законодавства, а факт їх наявності та розмір не знаходяться у безпосередньому причинному зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про фінансовий лізинг.

Таким чином, отримання позивачем за договором №17/2010 від 09.06.2010 р.(а.с.105) та за договором від 12.06.2012 року (а.с.66) юридичних послуг та за договором про надання послуг з повернення майна від 03.02.2011р.(а.с.75), не є обов'язковими витратами, які особа має зробити для відновлення свого порушеного права, а вибір представників, які будуть представляти його інтереси, є її правом.

Як вбачається зі змісту ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Пунктом 8.3.2 Контракту передбачено, що якщо Лізингоодержувач повністю або частково не здійснить оплату одного лізингового платежу, при цьому якщо прострочка лізингового платежу триває більш, ніж 30 днів, Лізингодавець має право розірвати договір і витребувати об'єкт лізингу від Лізингоодержувача, в тому числі у примусовому порядку згідно з виконавчим написом нотаріуса.

Пунктами 3 та 4 ч. 1 ст. 10 Закону України Про фінансовий лізинг передбачено, що лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом та вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках.

Відповідно до пункту 12.9. Контракту, у разі дострокового закінчення строку лізингу/розірвання контракту відповідно до п.12 контракту, відмови Лізингоодержувача придбати Об'єкт лізингу як передбачено п.4.2., а також якщо Порше Лізинг Україна вимагає повернення Об'єкту лізингу відповідно до інших умов контракту Лізингоодержувач зобов'язаний повернути Об'єкт лізингу за власний рахунок у відмінному робочому стані за адресою місцезнаходження Порше Лізинг Україна, якщо інша адреса не вказана Порше Лізинг Україна впродовж 10 робочих днів від дати одержання відповідного запиту. В цей же строк лізингоодержувач сплачує Порше Лізинг Україна будь-яку різницю між вартістю об'єкту лізингу (тобто, сумою грошових коштів, що було фактично отримано Порше Лізинг Україна в результаті продажу об'єкту лізингу або якщо об'єкт лізингу залишився у власності Порше Лізинг Україна ринковою вартість об'єкта лізингу, що визначається професійним оцінювачем майна відповідно до чинного законодавства) та лізинговими платежами, що залишилися несплаченими відповідно до Графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів (План відшкодування), а також іншими платежами, що залишилися несплаченими лізингоодержувачем відповідно до контракту. Сторони погодили, що вказана різниця є упущеною вигодою Порше Лізинг Україна та має бути відшкодована лізингоодержувачем відповідно до умов контракту та чинного законодавства. Зобов'язання щодо сплати такої різниці залишається чинним до моменту його виконання лізингоодержувачем, в тому числі після закінчення строку лізингу/розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що договір фінансового лізингу був розірваний в позасудовому порядку 18.11.2015р. у зв'язку з відмовою позивача від вказаного договору.

Позивач зазначає, що сподівався отримати доходи впродовж дії договору при належному виконанні умов договору відповідачем у вигляді процентів і комісій, які входять до лізингового платежу. Позивач стверджує, що відповідачем об’єкт лізингу так і не було повернуто та відповідно до Плану відшкодування витрат, який є невід’ємною частиною договору, відповідачем залишаються невиплаченими проценти і комісії за лізинговими платежами з лютого 2016 року по травень 2016 року та з червня 2016 року по квітень 2019 року в розмірі 103027,67 грн., що є збитками у вигляді упущеної вигоди.

З огляду на зазначене, після розірвання договору у позивача відсутні будь-які підстави вимагати сплати процентів і комісії за лізинговими платежами, що залишились несплаченими відповідно до Плану відшкодування, які при цьому, не можуть бути кваліфіковані, як збитки, в тому числі упущена вигода в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України.

На думку суду, вимоги про стягнення збитків (упущеної вигоди) у вигляді надання юридичних послуг, послуг з повернення майна, витрат на вчинення виконавчого напису нотаріусу та несплачених платежів (комісії і процентів за лізинговими платежами) відповідно до Плану відшкодування є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на неявку представника відповідача суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Крім того, господарський суд враховує, що відповідач не був позбавлений права надати письмові пояснення та направити до участі у справі іншого представника, у тому числі з числа осіб, як пов'язаних, так і не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення і повідомлено представнику позивача про дату складення повного рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Патріот-Юг" (75500, Херсонська область, Генічеський район, м.Генічеськ, проспект Миру, 87, код ЄДРПОУ - 36016502) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Лізинг Україна" (02152, м.Київ, проспект Павла Тичини, 1-В, код ЄДРПОУ - 35571472) суму заборгованості за фактичний час користування об’єктом лізингу у розмірі 31632,05 грн. та суму судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 474,57 грн.

3.В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати стягувачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 29.08.2016 р.

Суддя В.В.Литвинова