Рішення

від 23.08.2016 по справі 910/11563/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2016Справа №910/11563/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція»

До 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Експлуатація»

2) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку

«Стародарницький»

Про стягнення 1 227 651,67 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Мельник Н.В. - по дов. № 24 від 05.05.2016

від відповідача-1 не з'явився

від відповідача-2 Абисова І.К. - директор

Ткаченко О.І. - по дов. № 607 від 22.05.2016

Дінвіч В.Г. - по дов. № б/н від 14.07.2016

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» про солідарне стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Експлуатація» та Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» 1 227 651,67 грн., з яких: 1 008 079,16 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 132 050,58 грн. пені, 77 829,32 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 9 692,61 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе відповідачем-1 зобов'язань згідно договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450453 від 26.10.2015, в забезпечення виконання якого між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір поруки від 14.03.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2016 порушено провадження у справі № 910/11563/16 та призначено справу до розгляду на 07.07.2016.

Позивачем 07.07.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення щодо розрахунку пред'явлених сум.

Відповідачем-2 07.07.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в судове засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/11563/16 від 07.07.2016, у зв'язку з не з'явленням в судове засідання представників відповідачів та невиконанням відповідачами вимог ухвали про порушення провадження у справі від 21.06.2016, розгляд справи був відкладений на 14.07.2016.

Позивачем 13.07.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення, в яких позивач просить суд стягнути 1 722 653,25 грн., з яких солідарно з відповідача-1 та відповідача-2: 524 793,22 грн. основного боргу, 70 801,11 грн. пені, 25 239,29 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 5 253,55 грн. - 3% річних; з відповідача-1: 913 079,16 грн. основного боргу, 130 334,68 грн. пені, 43 459,63 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 9 692,61 грн. - 3% річних;

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не можна розуміти заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві - така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

З огляду на викладене та оскільки позивачем у поданих поясненнях додатково заявлено вимогу лише до відповідача-1, то дані пояснення розцінюються судом як заява про зміну предмету позову та приймаються до розгляду.

Позивач в судовому засіданні 14.07.2016 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач-2 в судовому засіданні 14.07.2016 позовні вимоги визнав частково.

В судовому засіданні 14.07.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 16.08.2016.

Відповідачем-1 12.08.2016 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем-2 в судовому засіданні 16.08.2016 подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 16.08.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 18.08.2016.

Відповідачем-1 в судовому засіданні 18.08.2016 подано клопотання про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи.

Відповідачем-2 в судовому засіданні 18.08.2016 подано контррозрахунок.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2016 продовжено строк вирішення спору у справі № 910/11563/16 на 15 днів.

В судовому засіданні 18.08.2016 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 23.08.2016.

Позивачем 22.08.2016 до відділу діловодства суду подано пояснення, які по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, в яких заявник просить суд стягнути 1 722 580,71 грн., з яких: солідарно з відповідача-1 та відповідача-2: 524 793,22 грн. основного боргу, 70 801,11 грн. пені, 25 239,29 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 5 253,55 грн. - 3% річних; з відповідача-1: 913 079,16 грн. основного боргу, 130 334,68 грн. пені, 43 459,63 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 9 620,07 грн. - 3% річних.

Відповідач-1 у поданих до відділу діловодства суду 23.08.2016 запереченнях просить відмовити позивачу у стягненні боргу за лютий 2016 року у розмірі 509 313,83 грн. та стягнути її у розмірі 290 884,52 грн. пропорційно зменшивши (перерахувавши) суму штрафних санкцій.

Позивачем 23.08.2016 в судовому засіданні подано заяву, яка по суті є заявою про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути 1 409 673,39 грн., з яких: солідарно з відповідача-1 та відповідача-2: 316 050,17 грн. основного боргу, 14 184,26 грн. пені, 1 165,76 грн. - 3% річних; з відповідача-1: 913 079,16 грн. основного боргу, 130 334,68 грн. пені, 25 239,29 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 9 620,07 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 23.08.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

26.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (енергопостачальна організація, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Експлуатація» (покупець, відповідач-1) укладено договір на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450453 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався виробляти, систематично поставляти та передавати у власність відповідача-1 теплову енергію у вигляді гарячої води у період з 01.10.2015 по 15.04.2016 за адресами: м. Київ, Харківське шосе, 17-А та м. Київ, бульв. Ярослава Гашека, 24.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач-1 в порушення взятих на себе зобов'язань за договором оплату отриманої теплової енергії не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із п. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частинами 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 10.1 договору він укладений на термін до 15.04.2016.

Відповідно до п. 2.1 договору поставка теплової енергії (товару) здійснюється енергопостачальною організацією на межу балансової належності, визначену у додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 1.2 договору покупець зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п. 5.1 договору облік спожитої теплової енергії виконується по приладам обліку, що встановлені на межі балансової належності покупця та АК «Київенерго», у відповідності до Тимчасових правил обліку відпускання і споживання теплової енергії. Встановлення приладів обліку теплової енергії підтверджується актом постановки на комерційний облік приладів обліку. Прилади обліку пломбуються у встановленому порядку.

Згідно з п. 5.9 договору облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число звітного місяця. Звіт про прийняту теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Згідно з п. 5.10 договору розрахунок поставленої теплової енергії виконується як при відсутності приладів обліку згідно з п. 5.3. договору у випадку ненадання (або несвоєчасного надання) звіту у відділ обліку та збуту теплової енергії енергопостачальної організації (невиконання п. 5.9. договору).

Пунктом 5.3 договору визначено, що в разі відсутності приладу обліку кількість спожитої теплової енергії розраховується енергопостачальною організацією по максимальним годинним тепловим навантаженням, що визначені даним договором, по кожному параметру теплоносія з дати, зафіксованої в наряді про включення.

Відповідно до п. 6.4 договору всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які покупець отримує від енергопостачальної організації, виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Пунктом 6.5 договору визначено, що покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці, та суми передоплати за теплову енергію (що визначається енергопостачальною організацією з урахуванням максимального теплового навантаження визначеного цим договором). По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Згідно з п. 6.6 договору покупець самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно з отриманим рахунком-фактурою не пізніше 25 числа поточного місяця, в тому числі теплову енергію, яка використана субабонентами покупця.

Позивачем відповідно до умов вказаного договору надано відповідачу-1 послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді у період з листопада 2015 року по квітень 2016 року (за лютий 2016 року позивачем нараховано у відповідності до п.п. 5.3, 5.10).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Проте, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем-1 зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за спожиту енергію за договором у період з листопада 2015 року по квітень 2016 року в повному обсязі, в результаті чого заборгованість перед позивачем становить 1 229 129,33 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення боргу за спожиту енергію в розмірі 1 229 129,33 грн.

Разом з цим, в матеріалах справи наявний договір поруки від 14.03.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова Експлуатація» (боржник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» (поручитель) (далі - договір поруки).

Згідно зі ст.ст. 546, 547 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема порукою. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Пунктом 1.1. договору поруки визначено, що поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії ТОВ «Нова Експлуатація» для потреб для об'єкту за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 17а, які виникли за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450453 від 26.10.2015, укладеним між боржником та кредитором.

Згідно з п.п. 1.2, 1.3. договору поруки боржник підтвердив, що заборгованість станом на 01.01.2016 становить 191 882,51 грн. та визнав, що вартість спожитої боржником гарячої води за січень 2016 року складає 199 348,33 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Умовами договору поруки не передбачена субсидіарна відповідальність поручителя.

Згідно з ст. 553 Цивільного кодексу України порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.1 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії, а також відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки відповідно до умов договору на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 450453 від 26.10.2015 за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 17а.

Позивачем було направлено відповідачу-2 вимогу № 09/юр/494/2 від 12.05.2016 про сплату заборгованості відповідача-1. Однак зазначена вимога залишена відповідачем-2 без відповіді та без задоволення.

Додатковою угодою від 22.08.2016 до договору поруки сторони домовились, що поручитель (відповідач-2) відповідає за зобов'язаннями боржника (відповідача-1), що виникли за договором № 450453 від 26.10.2016 у період з січня по квітень 2016 року в розмірі 316 050,17 грн.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники по сплаті за спожиту теплову енергію в розмірі 316 050,17 грн.

Отже, в іншій частині заборгованості, що складає 913 079,16 грн. (1 229 129,33 грн. - 316 050,17 грн.) відповідач-1 має відповідати перед позивачем самостійно.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріали справи свідчать про порушення відповідачами зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за використану теплову енергію у повному обсязі, відповідачі є такими, що прострочили виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 9.2 договору в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день до моменту його повного погашення.

Отже, при укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати спожитої теплової енергії.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті спожитої відповідачем-1 теплової енергії відповідачами не виконано, вони повинні сплатити позивачу, пеню розмір якої становить 130 334,68 грн. (з відповідача-1) та 14 184,26 грн. (солідарно з відповідачів).

Вимоги позивача в частині стягнення з відповідача-1 пені в розмірі 130 334,68 грн. та солідарно з відповідачів в сумі 14 184,26 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідачі припустились прострочення по сплаті платежів, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача-1 на свою користь 25 239,29 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 9 620,07 грн. - 3% річних та солідарно з відповідачів 1 165,76 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Умовами договору не передбачено інший розмір процентів.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість та задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача-1 25 239,29 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 9 620,07 грн. - 3% річних та солідарно з відповідачів 1 165,76 грн. - 3% річних.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачі доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем не надали.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача.

Недоплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 739,32 грн. за розгляд заяви про зміну предмету позову підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Експлуатація» (02090, м. Київ, бульв. Ярослава Гашека, 24, код ЄДРПОУ 39302964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) 316 050 (триста шістнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 17 коп. основного боргу, 14 184 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 26 коп. пені, 1 165 (одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 76 коп. - 3% річних, 4 971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Стягнути солідарно з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Стародарницький» (02090, м. Київ, Харківське шосе, 17-А, код ЄДРПОУ 40182399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) 316 050 (триста шістнадцять тисяч п'ятдесят) грн. 17 коп. основного боргу, 14 184 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят чотири) грн. 26 коп. пені, 1 165 (одну тисячу сто шістдесят п'ять) грн. 76 коп. - 3% річних, 4 971 (чотири тисячі дев'ятсот сімдесят одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Експлуатація» (02090, м. Київ, бульв. Ярослава Гашека, 24, код ЄДРПОУ 39302964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) 913 079 (дев'ятсот тринадцять тисяч сімдесят дев'ять) грн. 16 коп. основного боргу, 130 334 (сто тридцять тисяч триста тридцять чотири) грн. 68 коп. пені, 25 239 (двадцять п'ять тисяч двісті тридцять дев'ять) грн. 29 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 9 620 (дев'ять тисяч шістсот двадцять) грн. 07 коп. - 3% річних, 16 174 (шістнадцять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 10 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011, м. Київ, вул. П.Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) в дохід Державного бюджету України (за наступними реквізитами отримувач: ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31215206783001, код платежу: 22030001, символ звітності банку: 206) 2 739 (дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн. 32 коп. судового збору.

Повне рішення складено 29.08.2016.

СуддяВ.В. Сівакова