Рішення

від 30.08.2016 по справі 169/430/16-ц

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 169/430/16-ц

Провадження № 2/169/161/16

Категорія: 38

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року смт. Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Турак О.В.,

секретар судового засідання Луцик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2016 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов обгрунтований тим, що 10 лютого 2015 року помер її чоловік ОСОБА_5, після смерті якого відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області, та земельну ділянку площею 0.15 га, що була виділена для його будівництва. За життя ОСОБА_5 заповіту на випадок своєї смерті не посвідчував. Крім позивача ОСОБА_1 спадкоємцями за законом першої черги є діти померлого: ОСОБА_2, який відмовився від спадкування в користь позивача, та ОСОБА_3 02 липня 2016 року позивачу державним нотаріусом було видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області, у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Іншу 1/2 частки вказаного житлового будинку успадкували позивач: 2/3 частки - з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовився ОСОБА_2, та відповідач ОСОБА_3 - 1/3 частки. Таким чином, позивачу належить 5/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області. Вважаючи, що в таких же частках їй повинна належати земельна ділянка, на якій побудований вказаний будинок, позивач звернулась до державного нотаріуса із заявою про видачу їй свідоцтва про право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0.15 га, що розташована за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області, як частки у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу. Однак у видачі свідоцтва на частку у спірному майні їй відмовлено у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка одержана померлим в порядку приватизації та є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя.

Посилаючись на вищевказані обставини, на підставі ст. 120 ЗК України, ст. 377 ЦК України, позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0.15 га, кадастровий номер 0725555100:01:001:0129, розташованої в смт Турійськ, вул. Дачна, 3, Волинської області, в спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_5, який помер 10 лютого 2015 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак у заяві від 25 серпня 2016 року вказала, що позов підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, та просила позов задовольнити і розглядати справу без її участі.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви про визнання позову, просили розгляд справи проводити без їхньої участі.

Враховуючи, що в дане судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Зі свідоцтва про смерть серії 1-ЕГ №176784, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Турійського районного управління юстиції Волинської області, слідує, що 10 лютого 2015 року помер ОСОБА_5

Відповідно до свідоцтва про право власності від 19 травня 2014 року йому належав житловий будинок, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області, та згідно державного акту на право власності на земельну ділянку - земельна ділянка площею 0.15 га, що розташована за тією ж адресою, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Свідоцтвом про укладення шлюбу стверджується, що позивач ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_5 (а. с. 10).

Відповідно до ч.3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю.

Статтею 71 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що у разі смерті одного з подружжя свідоцтво про право власності на частку в їх спільному майні видається нотаріусом на підставі письмової заяви другого з подружжя з наступним повідомленням спадкоємців померлого, які прийняли спадщину. Таке свідоцтво може бути видано на половину спільного майна.

Із досліджених судом матеріалів спадкової справи №184/2015 до майна померлого ОСОБА_5 слідує, що 10 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась із письмовою заявою до нотаріуса за місцем відкриття спадщини про видачу їй свідоцтв про право власності на 1/2 частку вищевказаного спадкового майна.

02 липня 2016 року позивачу ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області, у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Постановою ж нотаріуса від 02 липня 2016 року у видачі свідоцтва про право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0.15 га, кадастровий номер 0725555100:01:001:0129, розташованої в смт Турійськ, вул. Дачна, 3, Волинської області, як на частку у спільному майні подружжя їй відмовлено у зв'язку з тим, що вказана земельна ділянка одержана померлим в порядку приватизації та є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно з ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом, зокрема, у першу чергу, мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив (ч. ч. 1, 2 ст. 1223, ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

З матеріалів справи слідує, що 02 липня 2016 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом, згідно з яким позивач ОСОБА_1 успадкувала 2/3 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області - з урахуванням 1/3 частки, від якої відмовився ОСОБА_2, та відповідач ОСОБА_3 - 1/3 частки.

Таким чином, позивачу належить 5/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Пунктом 18-2 постанови Пленуму ВСУ від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» визначено, що відповідно до положень статей 81, 116 ЗК окрема земельна ділянка, одержана громадянином у період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статей 120 ЗК, 377 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, те, що позивачу належить 5/6 частки житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Дачна, 3 в смт. Турійськ Волинської області, а земельна ділянка площею 0.15 га, що розташована за тією ж адресою, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, а також те, що відповідачі подали до суду заяви про визнання позову, що в силу ст. 174 ЦПК України є підставою для задоволення позову, оскільки визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, а інших спадкоємців за заповітом, за законом, чи таких, що мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_5, немає, що підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи №184/2015 до майна померлого ОСОБА_5, суд приходить до висновку про визнання за позивачем права власності на частку земельної ділянки.

На підставі викладеного, ст.ст. 377, 1216, 1223, ч. 1 ст. 1261 ЦК України, ст. 120 ЗК України, та керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 209, 213-215, 218 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки земельної ділянки площею 0.15 га, кадастровий номер 0725555100:01:001:0129, розташованої в смт Турійськ, вул. Дачна, 3, Волинської області, в спільному майні подружжя після смерті ОСОБА_5, який помер 10 лютого 2015 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий