Ухвала

від 09.08.2016 по справі 760/9854/16-ц

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/9854/16-ц

Провадження №4-с/760/133/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Усатової І.А.

при секретарі - Здорик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересовані особи: Державна виконавча служба Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві, КП «Житлосервіс»,

В С Т А Н О В И В:

Скаржник звернувся в суд із вищезазначеною скаргою, в якій просить суд зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешти та заборони на його відчуження з майна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, накладені постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції з м. Києві в рамках виконавчих проваджень №167965536 від 21.01.2010 та №22890548 від 07.12.2012.

Скарга мотивована тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва в 2010 році на користь КП «Житлосервіс» із ОСОБА_1 було стягнуто 735 грн. 81 коп. На підставі виконавчого документа за вказаним рішенням 25.11.2010 було відкрито виконавче провадження № 22890548, в рамках якого 07.12.2012 було накладено арешт на майно скаржника та заборонено відчуження будь-якого майна, що йому належить.

Скаржник зазначив, що 21.01.2010 на підставі постанови ВДАІ з обслуговування Солом''янського району м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 255, 00 грн. було відкрито виконавче провадження №137965536, в рамках якого аналогічно було накладено арешт на майно заявника та заборонено відчуження будь-якого майна, що йому належить.

Скаржник вказав, що йому не було відомо про арешти майна та оголошення заборони на його відчуження у виконавчих провадженнях №22890548,167365536, оскільки такі рішення він добровільно вже давно виконав, штраф 255 грн. та борг 735 грн. 81 коп. сплачено, але зі сплином значного проміжку часу підтверджуючих документів не збереглося. Скаржник дізнався про існування вказаних арештів та заборони лише після звернення із заявою до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві 25.05.2016.

Скаржник посилається на те, що на його звернення 25.05.2016 до ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві йому було надано копію Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна щодо нього та відповідь про відсутність відкритих виконавчих проваджень щодо скаржника, проте є чинні арешти та заборони відчуження минулих років.

Накладені арешти за минулі роки згідно відповіді ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві зняти неможливо, оскільки провадження знищені, а відомчими нормативно-правовими актами такий механізм не передбачений, а тому йому було рекомендовано звертатись до суду.

Таким чином, скаржник вважає, що він позбавлений можливості вільно розпоряджатись своєю власністю, а тому звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця в порядку ст. 383 ЦПК України.

Виходячи з викладених вище обставин, скаргу просив задовольнити, та здійснити розгляд скарги за його відсутності.

Від Державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві надійшло пояснення, в якому старший державний виконавець Мацко Д.А. просив розгляд скарги здійснити за його відсутності та вирішити справу по суті на розсуд суду.

З наданих старшим державним виконавцем Мацко Д.А. письмових пояснень вбачається наступне.

В рамках ВП № 16796536 при виконанні постанови № 043865 від 21.10.2009, виданої ВДАІ з обслуговування Солом'янського р-ну м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 255 грн.00 коп, та ВП № 22890548 при виконанні виконавчого листа № 2-959 від 12.11.2010 виданого Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 735 грн. 81 коп. державним виконавцем в порядку п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 03.12.2012 (у ВП №16796536) та відповідно 07.12.2012 (у ВП №22890548) винесено постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС, оскільки відповідно до наданої відповіді ДПІ боржник працює в TOB "ICC УКРАЇНА", код - 30676148, що згідно Єдиного державного реєстру знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. В ході проведення виконавчих дій на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт про що внесено відповідні записи до ЄРЗВОНМ та ДРОРМ. Стягнень не проводилось.

Перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень 24.09.2013 з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві на виконання до відділу повернулась постанова № 043865 від 21.10.2009, виданої ВДАІ з обслуговування Солом'янського р-ну м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 255 грн.00 коп., державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 39941369) в копії, яку направлено боржнику до виконання іншим до відома. В ході проведення виконавчих дій в рамках ВП№ 39941369, 23.10.2013, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення яке підлягало виконанню.

Перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчий листі № 2-959 від 12.11.2010, виданий Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 735 грн., 81 коп. на адресу відділу повторно не надходив.

Як зазначив державний виконавець, відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «2274/5 від 25.12.2008, строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання, становить З (три) роки, крім виконавчих проваджень завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Згідно з п.9.10 вказаного порядку, виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчився підлягають знищенню.

У своєму поясненні державний виконавець посилається на норми Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, де не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням які є знищеними.

Враховуючи викладене та те, що виконавчі провадження №№ 16796536, 22890548, 39941369 відповідно до Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби знищено, у Солом'янського районного відділу ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві відсутня можливість надати матеріали вищевказаних виконавчих проваджень.

Всі сторони в судове засідання 09.08.2016 не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва в 2010 році на користь КП «Житлосервіс» із ОСОБА_1 було стягнуто 735 грн. 81 коп. На підставі виконавчого документа за вказаним рішенням 25.11.2010 було відкрито виконавче провадження № 22890548, в рамках якого 07.12.2012 було накладено арешт на майно скаржника та заборонено відчуження будь-якого майна, що йому належить.

21.01.2010 на підставі постанови ВДАІ з обслуговування Солом''янського району м. Києва про стягнення із ОСОБА_1 штрафу на користь держави в сумі 255, 00 грн. було відкрито виконавче провадження №137965536, в рамках якого аналогічно було накладено арешт на майно скаржника та заборонено відчуження будь-якого майна, що належить йому.

Встановлено, що в рамках вищевказаних виконавчих проваджень, державним виконавцем в порядку п.10 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» 03.12.2012 (у ВП №16796536) та 07.12.2012 (у ВП №22890548) винесено постанови про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС, оскільки відповідно до наданої відповіді ДПІ боржник працює в TOB "ICC УКРАЇНА", код - 30676148, що згідно Єдиного державного реєстру знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві. В ході проведення виконавчих дій на все рухоме та нерухоме майно боржника накладено арешт про що внесено відповідні записи до ЄРЗВОНМ та ДРОРМ. Стягнень не проводилось.

24.09.2013 з ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві на виконання до відділу Державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві повернулась постанова № 043865 від 21.10.2009, видана ВДАІ з обслуговування Солом'янського р-ну м. Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави штрафу в розмірі 255 грн.00 коп. та державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП 39941369). В ході проведення виконавчих дій в рамках ВП№ 39941369, 23.10.2013, державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в порядку п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» в зв'язку з повним фактичним виконанням рішення яке підлягало виконанню.

Перевіркою Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавчий листі № 2-959 від 12.11.2010, виданий Солом'янським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь КП «Житло-Сервіс» боргу в розмірі 735 грн., 81 коп. на адресу відділу Державної виконавчої служби Солом"янського районного управління юстиції у м. Києві повторно не надходив.

Відповідно до п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «2274/5 від 25.12.2008, строк зберігання завершених виконавчих проваджень переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Згідно з п.9.10 вказаного порядку, виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчився підлягають знищенню.

Згідно норм Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 не передбачено механізм та порядок зняття арешту по виконавчим провадженням, які є знищеними.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 1 п. 6 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що в разі закінчення виконавчого провадження, крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.

Норма статті 41 Конституції України, положення якої кореспондуються із положеннями ст.ст. 317, 319, 321 ЦК України, визначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

З огляду на викладене, суд вважає, що права скаржника, як власника повинні бути захищенні на підставі статті 391 ЦК України, а тому його вимоги є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.

За частиною 1 статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ч. 1 п. 6 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 383-388 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу - задовольнити.

Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві зняти арешти та заборони на його відчуження з майна ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, податковий номер НОМЕР_1, накладені постановами державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції з м. Києві в рамках виконавчих проваджень №167965536 від 21.01.2010 та №22890548 від 07.12.2012.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Усатова І.А.