Рішення

від 22.08.2016 по справі 911/1716/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2016 р. Справа № 911/1716/16

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства В«Науково-виробничий комплекс газотурбобудування В«ЗоряВ» - В«МашпроектВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІматекВ»

та до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сагітаріус ГрупВ»

про стягнення 13747000,45 грн. та визнання недійсним договору уступки вимоги

секретар судового засідання (пом. судді): Мамчур А.О.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 17/1-5948 від 18.07.2016 р.);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

Обставини справи:

Державне підприємство В«Науково-виробничий комплекс газотурбобудування В«ЗоряВ» - В«МашпроектВ» (далі - ДП НВКГ В«ЗоряВ» - В«МашпроектВ» , позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІматекВ» (далі - ТОВ В«ІматекВ» , відповідач 1) про стягнення 13747000,45 грн. та визнання недійсним договору уступки вимоги.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ТОВ В«ІматекВ» зобов'язань за договором поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., відповідно до умов якого, зокрема, передумовою для здійснення ТОВ В«ІматекВ» відступлення права вимоги повністю/частково за даним договором визначено наявність попередньої письмової згоди ДП НВКГ В«ЗоряВ» - В«МашпроектВ» , що не було дотримано відповідачем, оскільки ТОВ В«ІматекВ» відступило право вимоги за договором поставки № 04-09-1 від 09.04.2014 р., укладеним з позивачем, Товариству з обмеженою відповідальністю В«Сагітаріус ГрупВ» згідно договору відступлення права вимоги від 17.06.2015 р., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача передбачений договором штраф у розмірі 13747000,45 грн. та визнати недійсним договір уступки вимоги від 17.06.2015 р., укладений між ТОВ В«ІматекВ» та ТОВ В«Сагітаріус ГрупВ» .

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.06.2016 р. було залучено до участі у справі в якості відповідача 2 Товариство з обмеженою відповідальністю В«Сагітаріус ГрупВ» , оскільки оспорюваний договір про відступлення права вимоги від 17.06.2015 р. було укладено Товариством з обмеженою відповідальністю В«ІматекВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю В«Сагітаріус ГрупВ» , до якого перейшло право вимоги за договором поставки № 04-09-1 від 09.04.2014 р.

Про залучення іншого відповідача було винесено ухвалу, і розгляд справи був розпочатий заново на підставі частини четвертої ст. 24 ГПК України.

16.06.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 17/1-4861 від 09.06.2016 р. (вх. № 12693/16 від 16.06.2016 р.) про здійснення фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, яке було задоволене судом.

28.07.2016 р., після судового засідання, до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю В«Сагітаріус ГрупВ» було подано клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки договір уступки вимоги від 17.06.2015 р., укладений між ТОВ «Іматек» та ТОВ «Сагітаріус Груп», було розірвано 10.12.2015 р., і розрахунки за спірним договором не проводились. Також відповідач 2 просив суд долучити до матеріалів справи додаткову угоду б/н від 10.12.2015 р. про розірвання договору уступки вимоги б/н від 17.06.2015 р.

03.08.2016 р. до господарського суду Київської області від позивача було подано клопотання № 17/1-6343 від 02.08.2016 р. (вх. № 16122/16 від 03.08.2016 р.) про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 08.08.2016 р. було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

У судових засіданнях 08.06.2016 р., 11.07.2016 р. та 22.08.2016 р. представник позивача позовні вимоги підтримувала.

Відповідач 1 у судові засідання 08.06.2016 р., 11.07.2016 р., 08.08.2016 р. та 22.08.2016 р. представника не направив, відповідач 2 у судові засідання 11.07.2016 р., 08.08.2016 р. та 22.08.2016 р. представника не направив, хоча про дату та час розгляду справи відповідачі були повідомлені належно.

Згідно із абз. 3 пп. 3.9.1 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.08.2016 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іматек» (далі - постачальник) було укладено договір поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р.

Відповідно до пункту 1.1 договору, у редакції додаткової угоди № 1 від 24.10.2014 р., постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором, поставити покупцю 3Д-принтери, комплектуючі та витратні матеріали до них, зазначені в специфікаціях № 1, № 2, що є додатками до цього договору, та здійснити монтаж, пусконалагодження такого обладнання, провести консультації персоналу покупця щодо роботи з таким обладнанням, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити поставлене обладнання в порядку та строки, передбачені даним договором.

Згідно пункту 4.4 договору сторонами було узгоджено ціну договору, яка на дату його підписання сторонами становила 27494000,90 грн., у т. ч. ПДВ 4582333,48 грн., згідно специфікацій № 1 та № 2.

Крім того, пунктом 11.9 договору № 0409-1 від 09.04.2014 р. було передбачено, що жодна із сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права й обов'язки за договором без попередньої згоди іншої сторони.

Відповідно до пункту 11.10 договору визначено, що текст даного договору, будь-які матеріали, інформація і повідомлення, які стосуються даного договору, є конфіденційними й не можуть передаватися стороною третім особам без попередньої письмової згоди на те іншої сторони, крім випадків, коли така передача передбачена чинним законодавством, що регулює обов'язки сторін даного договору, а також крім випадків передачі банкам, перевізникам та іншим особам, залученим до виконання цього договору, органам чи суб'єктам управління стороною.

Як зазначає позивач, обов'язковою передумовою для здійснення ТОВ «Іматек» відступлення права вимоги повністю/частково за договором № 0409-1 від 09.04.2014 р. є наявність попередньої письмової згоди ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект». Проте, ТОВ «Іматек», в порушення взятих на себе договірних зобов'язань, було здійснено відступлення права вимоги за договором № 0409-1 від 09.04.2014 р. без попередньої згоди на те ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект».

З матеріалів справи слідує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іматек» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагітаріус Груп» (новий кредитор) було укладено договір уступки вимоги б/н від 17.06.2015 р., відповідно до пункту 1 якого новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредитору, і стає кредитором за договором поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., укладеним між первісним кредитором і Державним підприємством «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект», зокрема, в частині права отримання дебіторської заборгованості в сумі 2762900,10 грн. за договором поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., укладеним між ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» та ТОВ «Іматек».

03.11.2015 р. на адресу позивача надійшла письмова вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітаріус Груп» № 29/10 від 29.10.2015 р. про сплату заборгованості у розмірі 2762900,10 грн. В якості підстави для пред'явлення такої вимоги ТОВ «Сагітаріус Груп» посилалось на договір уступки вимоги, укладений між ним та ТОВ «Іматек».

17.11.2015 р. позивачем на адресу ТОВ «Сагітаріус Груп» було направлено лист № 17/1-10739, відповідно до якого ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» зазначило про відсутність законних підстав для розгляду ним вимоги нового кредитора про сплату заборгованості.

05.11.2015 р. на адресу ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» від ТОВ «Іматек» надійшло письмове повідомлення № 1030 від 30.10.2015 р. про відступлення права вимоги за договором № 0409-1 від 09.04.2014 р. у розмірі 2762900,10 грн. на користь ТОВ «Сагітаріус Груп» згідно договору про відступлення права вимоги.

Позивач вважає, що спірний договір уступки права вимоги суперечить діючому законодавству, оскільки укладання такого договору та заміна кредитора у зобов'язанні за договором поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., не були з ним узгоджені.

У зв'язку з викладеним, позивач і звернувся з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ «Іматек» передбаченого пунктом 7.12 договору штрафу у розмірі 13747000,45 грн. за відступлення права вимоги за договором № 0409-1 від 09.04.2014 р. без попередньої письмової згоди покупця та визнання недійсним договору уступки права вимоги б/н від 19.06.2015 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іматек» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагітаріус Груп».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Як зазначено у ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, згідно ст. 514 цього Кодексу, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 11.9 договору поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р. сторони визначили, що жодна зі сторін не має права передавати третім особам повністю або частково свої права й обов'язки за договором без попередньої згоди іншої сторони.

Оскільки договір уступки права вимоги від 17.06.2015 р. був укладений відповідачем 1, як постачальником за договором поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., з відповідачем 2 (новим кредитором) без попереднього узгодження з покупцем за договором поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., суд дійшов висновку, що з боку відповідача 1 мало місце порушення як умов договору, так і вимог чинного законодавства, зокрема, ч. 1 ст. 516 ЦК України.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що договір уступки права вимоги б/н від 17.06.2015 р. суперечить приписам ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання даного договору недійсним.

Поряд з цим, стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 1 13747000,45 грн. штрафу за відступлення права вимоги відповідачу 2 без згоди позивача.

Згідно з п. 7.12 договору поставки № 0409-1 від 09.04.2014 р., у разі передачі постачальником третім особам повністю або частково своїх прав та/або обов'язків за даним договором без попередньої письмової згоди з покупцем, постачальник сплачує покупцеві штраф в розмірі 50% від загальної вартості обладнання за цим договором.

Загальна вартість обладнання визначена у специфікаціях № 1 і № 2 і складає 27494000,90 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, з урахуванням приписів чинного законодавства та умов договору встановив, що розрахунок є арифметично вірним та відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 1 штрафу підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 13747000,45 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Посилання відповідача 2 у клопотанні про залишення позову без розгляду на те, що спірний договір уступки вимоги від 17.06.2015 р. було розірвано 10.12.2015 р. і розрахунки за ним не здійснювалися, наведених вище висновків суду не спростовує, оскільки, як зазначалося вище, правочин є недійсним у випадку недотримання вимог ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України в момент його вчинення .

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державного підприємства В«Науково-виробничий комплекс газотурбобудування В«ЗоряВ» -В«МашпроектВ» обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, і, відповідно, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України розподіляються наступним чином: за вимогою про визнання недійсним договору покладаються на відповідачів 1 та 2 в рівних частинах, за вимогою про стягнення суми штрафу - на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю В«ІматекВ» (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 76, код 36797432) на користь Державного підприємства В«Науково-виробничий комплекс газотурбобудування В«ЗоряВ» -В«МашпроектВ» (54018, Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42-А, код 31821381) 13747000 (тринадцять мільйонів сімсот сорок сім тисяч) грн. 45 коп. штрафу, 206894 (двісті шість тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 01 коп. судового збору.

3. Визнати недійсним договір уступки вимоги від 17.06.2015 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іматек» (08304, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Головатого, 76, код 36797432) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сагітаріус Груп» (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3, код 39621427).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сагітаріус Груп» (03110, м. Київ, вул. Олексіївська, 3, код 39621427) на користь Державного підприємства В«Науково-виробничий комплекс газотурбобудування В«ЗоряВ» -В«МашпроектВ» (54018, Миколаївська обл., м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42-А, код 31821381) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення підписане 29.08.2016 р.

Суддя В.М. Бабкіна