Рішення

від 23.08.2016 по справі 916/1529/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2016 р.Справа № 916/1529/16

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ»;

До відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН»

про стягнення

та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингової компанії «ФАВОРИТ» про розірвання договорів

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - довіреність від 17.03.2016р.

Від відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_3 - довіреність від 28.03.2016р.

СУТЬ СПОРУ: 08.06.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» про стягнення 121 725,75 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.06.2016р. порушено провадження у справі № 916/1529/16.

22.06.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшла заява про стягнення додатково 676,64 грн. вартості залізничних квитків, для забезпечення участі уповноваженої особи в судовому засіданні.

29.06.2016р. до господарського суду Одеської області від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

30.06.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» про розірвання договорів оперативного лізингу (оренди) ЛО№209 від 08.06.2012р. та ЛО№210 від 08.06.2012р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.06.2016р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» - повернуто заявнику без розгляду.

01.07.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшла заява про стягнення додатково 1452,94 грн. вартості залізничних квитків, для забезпечення участі уповноваженої особи в судовому засіданні.

У судовому засіданні 01.07.2016р. від відповідача надійшло клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.07.2016р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів до 23.08.2016р.

04.07.2016р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» звернулось до господарського суду Одеської області заявою про повторне звернення з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» про розірвання договорів оперативного лізингу (оренди) ЛО№209 від 08.06.2012р. ЛО210 від 08.06.2012р.

06.07.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшла заява про стягнення додатково 2129,58 грн. вартості залізничних квитків, для забезпечення участі уповноваженої особи в судовому засіданні.

06.07.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.2016р. прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» про розірвання договорів для спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» про стягнення.

06.07.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» у судовому засіданні надійшов відзив на зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» відповідно до якого ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» просить суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви з підстав викладених у відзиві.

06.07.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» у судовому засіданні надійшла заява про виправлення технічної описки в позовній заяві.

08.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшла заява про стягнення додатково 2806,22 грн. вартості залізничних квитків, для забезпечення участі уповноваженої особи в судовому засіданні.

08.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі.

08.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення до зустрічного позову.

08.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення до відзиву на позов.

22.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» до господарського суду Одеської області надійшли письмові пояснення по справі.

23.08.2016р. у судовому засіданні від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» надійшли письмові пояснення по справі.

23.08.2016р. від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до господарського суду Одеської області надійшла заява про стягнення додатково 3516,09 грн. вартості залізничних квитків, для забезпечення участі уповноваженої особи в судовому засіданні.

У судовому засіданні 23.08.2016р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд встановив:

08 червня 2012 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» укладено Договір ЛО №209 оперативного лізингу (оренди) та Договір ЛО №210 оперативного лізингу (оренди)

Згідно умов договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 Лізингодавець ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» зобов'язався набути у власність у ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та передати в наступне платне користування Лізингоодержувачу (ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН») на визначений строк за встановлену плату (лізингові платежі) наступне майно (Предмети лізингу): Бетононасос SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5 з комплектуючими; Бетононасос SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5 з комплектуючими.

Відповідно до умов п.4.1 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» зобов'язалось передати об'єкти лізингу в строки та на умовах, передбачених в договорі поставки (купівлі-продажу) об'єкту лізингу, укладеного позивачем з продавцем об'єкту лізингу та відповідно до пунктів 1.2 та 1.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Відповідно до умов пункту 4.1. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, за умови передачі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» об'єкту лізингу в термін, що перевищуватиме 40 (сорок) робочих днів з моменту перерахування відповідачем попередньої оплати лізингових платежів, Сторони переносять дату платежів вперед на кількість днів перевищення.

Відповідно до п.2.1 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, строк лізингу становить 36 (тридцять шість) місяців з дня підписання акту приймання-передачі об'єкту лізингу.

Та відповідно до п.3.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, Лізингоотримувач зобов'язаний здійснити на користь позивача попередню оплату лізингових платежів в терміни та сумі визначеній Додатком 2 до цього Договору.

На виконання умов п.3.3 договору ЛО №209, Лізингоотримувач здійснив попередню оплату лізингових платежів у сумі 220104,00 (двісті двадцять тисяч сто чотири) гривень 00 коп. в тому числі ПДВ 36684,00 грн., а саме: 08.06.2012 року 220000,00 грн. та 11.06.2012 року 104,00 грн.

На виконання умов п.3.3 Договору ЛО №210, Лізингоотримувач здійснив попередню оплата лізингових платежів у сумі 220104,00 (двісті двадцять тисяч сто чотири) гривень 00 коп. в тому числі ПДВ 36684,00 грн., а саме: 08.06.2012року 220000,00 грн. та 11.06.2012 року 104,00 грн.

Відповідно до п.4.2 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, місце передачі об'єкту лізингу: 67806, Одеська обл. Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Теплична 1.

Відповідно до п.4.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210, після прибуття об'єкту лізингу до місця передачі Лізингоотримувач зобов'язаний в присутності Лізингодавця перевірити якість та комплектність об'єктів лізингу, про що сторони складають ОСОБА_2, який підтверджує факт передачі об'єкту лізингу від Лізингодавця Лізингоотримувачу, комплектність та відповідність об'єктів лізингу техніко- економічним показникам, передбаченим договором поставки (купівлі-продажу) об'єкта лізингу. Та відповідно з п.1.1 Договорів, акт приймання передачі об'єкта лізингу, також має містити відомості про їх індивідуальні ознаки.

Крім того (тобто додатково до названого пунктом 4.3 договорів ОСОБА_2) сторони складають акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (пункт 4.4 Договорів).

Як зазначає ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» предмети лізингу передані від ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» згідно актів приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів.

Пунктами 3.2. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 встановлено, що загальна сума лізингових платежів, термін оплати («дата платежів») та порядок сплати Лізингоодержувачем лізингових платежів Лізингодавцеві встановлюється договорами оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 та в Графіку сплати лізингових платежів (Додаток 2 який є невід'ємною частиною договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210). Сплата лізингових платежів здійснюється Лізингоодержувачем не пізніше дати платежу шляхом перерахування належної суми на поточний рахунок Лізингодавця визначений в розділі 17 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

29 квітня 2014 року за взаємною згодою сторін в Графік сплати лізингових платежів Додаток 2) було внесено зміни шляхом підписання до договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 лізингу Додаткових угод №2 та встановлено відповідно новий графік сплати лізингових платежів.

Проте, як зазначає позивач за первісним позовом, з травня 2014 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» почало порушувати строки сплати лізингових платежів, а починаючи з 11 березня 2016 року лізингові платежі відповідачем за первісним позовом повністю перестали сплачуватись.

З метою досудового врегулювання спору 25 квітня 2016 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» звернулося до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» з Претензією №1 про сплату заборгованості від 25 квітня 2016 року №25/04/2016-01. Претензія отримана ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» 04 травня 2016 року, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення та станом на 07 червня 2016 року залишається не виконаною а тому ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» звернулось до господарського суду Одеської області з відповідною позовною заявою за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

В свою чергу, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» зазначає, що фактично Бетононасос SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5 з комплектуючими; Бетононасос SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5 з комплектуючими не був переданий Лізингоодержувачу відповідно до умов договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 звернулось до господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно з приписами ст.11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти, акти цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ст.14 ЦК України).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст. 629, 525, 526 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку. Лізингоодержувач має право вимагати відшкодування збитків, у тому числі повернення платежів, що були сплачені лізингодавцю до такої відмови. Лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів. Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» ( 606-14 ). Відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Згідно з ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг» сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до ст.ст. 530, 629 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Відповідно до ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Згідно з ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Господарський суд Одеської області звертає увагу, що договори оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 набувають чинності (вважаються укладеними) з дня їх підписання, проте враховуючи те, що договори оперативного лізингу спрямовані на реальне настання правових наслідків, лізингові платежі ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» повинні сплачуватись з вказівкою на подію, яка має неминуче настати а саме, передача Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5 з комплектуючими та Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5 з комплектуючими у користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» та підписання сторонами актів приймання - передачі об'єктів лізингу згідно з п.п. 4.3., 4.4. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Господарським судом Одеської області встановлено, що належними та допустимими доказами приймання - передачі об'єктів лізингу позивачем (за первісним позовом) відповідачу (за первісним позовом) є два докази щодо кожного договору окремо: основний - акт приймання - передачі об'єкту лізингу згідно з п. 4.3. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210; крім того (як зазначено у договорах) - акт приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів згідно з п. 4.4. договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи містяться лише акти приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.04.2014р. що не можуть бути належними та допустимими доказами виконання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» зобов'язань за умовами договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 так як, у відповідності з приписами наказу Міністерства статистики України від 29.12.1995 року N352 ОСОБА_2 приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма N 03-1) застосовується для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів, для обліку вводу їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів в дію повинно у відповідності з існуючим законодавством оформлятися в особливому порядку, для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів із одного цеху (відділу, дільниці) в інший, для оформлення передачі основних засобів зі складу (із запасу) в експлуатацію, а також для виключення із складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

Як вбачається зі змісту Наказу 352, ОСОБА_2 приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (форма №03-1) не є ОСОБА_2, який підтверджує факт передачі об'єкту лізингу в обумовленому сторонами місці, а застосовується для оформлення виключення із складу основних засобів при їх передачі іншому підприємству, а також зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів.

Відповідно до пункту 1 Наказу 352, типова форма N 03-1 є первинною обліковою документацією з обліку основних засобів.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України ''Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з наданими ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» актами, визначені в них об'єкти зараховуються до складу основних засобів з субрахунку 105 (Дебет) на субрахунок 105 (Кредит).

Відповідно до абзацу 5 Рахунок 10 «Основні засоби» «Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій», Затверджено Наказом Міністерства фінансів України 30.11.1999 № 291, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за № 893/4186, Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки, зокрема, 105 «Транспортні засоби».

Тобто на субрахунках -105- обліковуються транспортні засоби (залізничного, водного, автомобільного транспорту, тощо), якими об'єкти лізингу не являються, відповідно на цих субрахунках не можуть бути обліковані.

Крім цього, господарський суд Одеської області звертає увагу, що в даних актах помилково зазначено ОСОБА_1 з Обмеженою відповідальністю «РІК» у висновку комісії з передачі а також договори на підставі яких відбулась передача, а саме ЛТ № 210 та ЛТ № 209 замість договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Також, місце передачі об'єктів лізингу сторони визначили в Одеській обл., Овідіопольський р-н, смт. Авангард, вул. Теплична 1, (п. 4.2 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210), однак, як зазначає позивач за первісним позовом, предмети лізингу передавалися в користування відповідачу за первісним позовом за фактичним місцезнаходженням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» (м. Київ, вул. Волинська, буд. 10). Про що, власне, і зазначено в актах приймання - передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 29.04.2014р., отже 29.04.2014р. об'єкти лізингу знаходились м. Київ, вул. Волинська, буд. 10. таким чином, суд встановив, що 29.04.2014р. об'єкти лізингу не були передані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "КРЕІН ЮКРЕІН" та дані акти не є належними доказами передачі об'єктів лізингу.

Як зазначає ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ», у запереченнях на зустрічний позов ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» факт підписання відповідачем за первісним позовом Додаткових угод №2 до договорів лізингу та встановлення нового графіку сплати лізингових платежів (починаючи з травня 2014 року), а також фактична сплата лізингових платежів за період з травня 2014 року по лютий 2016 року (без заперечень) додатково свідчить про те, що майно за договорами лізингу передано саме в травні 2014 року.(т.1 а.с. 199)

Однак, під час розгляду справи, належних та допустимих доказів передачі об'єкту лізингу в травні 2014р. позивачем за первісним позовом не було надано. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» заперечувало факт передачі предмету лізингу, а тому з актів надання послуг неможливо встановити коли саме відбулася передача Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5 з комплектуючими та Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5 з комплектуючими у користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН».

Суд звертає увагу, що, 02 грудня 2015 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1 між провідним фахівцем СБ ПАТ «ПФБ» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» ОСОБА_6 складено підписано та скріплено печатками ОСОБА_5 перевірки предмета застави.

Згідно даного ОСОБА_5 ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» ОСОБА_6 надав Предмети лізингу для огляду, встановлено що Предмети лізингу знаходять в наявності у задовільному стані на охоронюваній території, яка орендується у ПП «ТЕПЛИЧНЕ».

02 червня 2016 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1 між провідним фахівцем СБ ПАТ «ПФБ» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» ОСОБА_6 складено підписано та скріплено печатками черговий ОСОБА_5 перевірки предмета застави. Згідно даного ОСОБА_5 ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» ОСОБА_6 надав Предмети лізингу для огляду, встановлено що Предмети лізингу знаходять в наявності у задовільному стані на охоронюваній території, яка орендується у ПП «ТЕПЛИЧНЕ».

02 червня 2016 року за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1 між керівником служби безпеки ПАТ «ПФБ» ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» ОСОБА_6 складено (підписано та скріплено печатками) черговий ОСОБА_5 перевірки предмета застави. Згідно даного ОСОБА_5 ТОВ «КРЕІН ЮКРЕІН» ОСОБА_6 надав Предмети лізингу для огляду, встановлено що Предмети лізингу знаходять в наявності у задовільному стані на охоронюваній території, яка: орендується у ПП «ТЕПЛИЧНЕ». Крім цього в даному акті зазначено, що бетононасоси разом із комплектуючими знаходяться у користуванні ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» на підставі договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

Суд звертає увагу, що дані акти були складені саме за юридичною адресою ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН», а саме Одеська область, Овідіопольський район, смт. Авангард, вул. Теплична, буд. 1, будь яких належних та допустимих доказів того, що відповідач за зустрічним позовом чи інші особи чинять позивачу за зустрічним позовом перешкоди у користуванні об'єктом лізингу суду не було надано. Крім того, 02 червня 2016 року за підписом директора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» складено акт в якому зазначено, що бетононасоси разом із комплектуючими знаходяться у користуванні ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» на підставі договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 даний акт скріплений печаткою підприємства.

Враховуючи викладене, суд встановив, що об'єкти лізингу 02 грудня 2015 року знаходились у місці передачі об'єкту лізингу: 67806, Одеська обл. Овідіопольський район, смт Авангард, вул. Теплична 1, що власне і обумовлене п.4.2 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210 а 02 червня 2015р. предмети лізингу знаходились у користуванні ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» що свідчить про виконання з боку ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» договірних зобов'язань, однак з наявних у матеріалах справи доказів, неможливо встановити коли саме дані об'єкти були передані ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» а тому господарський суд Одеської області не вбачає підстав для задоволення зустрічних позовних вимог у зв'язку з недоведеністю.

Відповідачем за зустрічним позовом у відзиві від 06.07.2016р. зазначено про застосування строків позовної давності.

Господарський суд Одеської області зазначає, що у відповідності до висновків Вищого господарського суду України, викладених у п.2.2. постанови пленуму №10 від 29.05.2013р., перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право на охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право та чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку із спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні зустрічного позову внаслідок його необґрунтованості, суд не застосовує позовну давність.

Що стосується первісного позову, суд погоджується з твердженням ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ФАВОРИТ» щодо того, що акт прийому-передачі лише фіксує факт передання об'єкту лізингу а не створює його, однак ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» взагалі заперечує факт передання об'єктів лізингу, а інших належних та допустимих доказів конкретної дати передання Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 287-4DR5 з комплектуючими та Бетононасосу SYМТЕС МКW-35SVН, серійний номер 312-4DR5 з комплектуючими у користування ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «КРЕІН ЮКРЕІН» у сторін немає..

Дана обставина є суттєвою, адже від моменту передачі об'єктів лізингу залежить порядок сплати лізингових платежів, так як сторони обумовили що дати платежів переносяться вперед на кількість днів перевищення передачі об'єктів лізингу. (п. 4.1 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210).

Тому зобов'язання щодо сплати текучих лізингових платежів, відповідно і зобов'язання щодо сплати пені та штрафу за прострочення таких платежів, можуть виникати у відповідача лише з моменту фактичної передачі йому об'єкту лізингу. З дня підписання актів приймання-передачі об'єктів лізингу, що прямо зазначені у пунктах 4.3 договорів оперативного лізингу ЛО №209 та ЛО №210.

А відтак, перевищення визначених договорами строків фактичної передачі об'єктів лізингу від позивача за первісним позовом до відповідача за первісним позовом, тягне за собою і переміщення дат текучих платежів на строки таких перевищень. Що як наслідок, виключає зобов'язання відповідача щодо сплати текучих лізингових платежів до дати підписання актів приймання-передачі об'єктів лізингу, відповідно і зобов'язань щодо сплати пені та штрафу за прострочення таких платежів.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, іншими правовими актами, договором, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно пред'являються.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги викладені в первісній позовній заяві та в зустрічній позовній заяві не підлягають задоволенню у зв'язку з недоведеністю так як необґрунтовані, непідтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Отже, враховуючи приписи постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 та ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, судові витрати за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

В частині, що стосується стягнення витрат позивача за первісним позовом, пов'язаних з розглядом справи у вигляді витрат на відрядження представника в зв'язку з явкою до суду, суд зазначає, що відповідно статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Витрати на відрядження представника відповідача, пов'язані з явкою до суду не підпадають під поняття судових витрат, а тому не підлягають стягненню на підставі зазначеної процесуальної норми.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову - відмовити.

2. У задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.08.2016р .

Суддя О.Ю. Оборотова