Ухвала

від 28.07.2016 по справі 910/10681/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.07.2016Справа № 910/10681/16

За заявою Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад

"Інститут інформаційних та бізнес-технологій"

про забезпечення позову

у справі № 910/10681/16

за позовом Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад

"Інститут інформаційних та бізнес-технологій"

до 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України по

м. Києву

2. Державного видавництва "Преса України"

про усунення перешкод у користуванні майном

Суддя Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Гаврилова О.Ю. - за довіреністю;

Мурашов А.Ю. - за довіреністю;

Цедік В.І. - президент;

від відповідача-1: Харченко Р.І. - за довіреністю;

від відповідача-2: Мурчик О.А. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майнаУкраїни по м. Києву та Державного видавництва "Преса України" про усунення перешкод у користуванні майном.

Ухвалою від 09.06.2016 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.07.2016 р.

08.06.2016 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом заборони Державному видавництву "Преса України" чинити перешкоди працівникам (представникам) та клієнтам Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" в доступі до нерухомого майна - нежилих приміщень загальною площею 36.03 кв. м., що розміщені за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 50, каб. № № 437, 443-А на четвертому поверсі редакційно-видавничого корпусу Типографії № 1 на умовах договору оренди державного нерухомого майна № 6117 від 15.02.2012 р. та в доступі до офісного обладнання та меблів, що в ньому знаходяться до розгляду спору по суті.

Ухвалою від 05.07.2016 р. у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено, розгляд справи було відкладено на 26.07.2016 р.

26.07.2016 р. від позивача повторно надійшла заява про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що ДВ "Преса України" починаючи з 31.05.2016 р. всупереч вимогам договору оренди № 6117 від 15.02.2012 р. та статті 193 Господарського процесуального кодексу України, не допускає позивача до орендованого ним приміщення, тобто у позивача відсутня можливість користування орендованим приміщенням та розташованим у ньому майном у порядку передбаченому умовами договору.

Розглянувши заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, дослідивши позовні матеріали в цілому, суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (стаття 32 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження обґрунтування заяви про забезпечення позову, позивач посилається на Акт № 3 про недопуск до майна статутного капіталу Приватного акціонерного товариства Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та бізнес-технологій" від 27.07.2016 р.

Проте, вказаний Акт не може вважатись нележним та допустимим доказом у розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України оскільки він складений безпосередньо самим позивачем та його засновниками, які є заінтересованими особами.

Будь яких інших доказів на підтвердження того, що ДВ "Преса України" на сьогоднішній день здійснює будь які перешкоди позивачу у користуванні майном до заяви не додано.

Враховуючи викладене та керуючись статтею 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Приватному акціонерному товариству Вищий навчальний заклад "Інститут інформаційних та "Бізнес-технологій" у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Домнічева