Ухвала

від 23.08.2016 по справі 818/448/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 р.Справа № 818/448/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у м.Сумах на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 818/448/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад"

до ДПІ у м.Сумах треті особи Головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ "Аккад" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області , в якому просить стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Аккад" пеню в сумі 22461,55 грн. за прострочення сплати бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за серпень 2015 року в сумі 509095,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" задоволено. Стягнуто з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" (м. Суми, вул. Гагаріна, 9-А, і.к. 31651454) суму пені в розмірі 22461 грн. 55 коп. за прострочення відшкодування бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 р. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м.Сумах на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Аккад" (м. Суми, вул. Гагаріна, 9-А, і.к. 31651454) суму судового збору в розмірі 1378 грн.

Державна податкова інспекція у м. Сумах, не погодившись з постановою суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу, вважає, що під час розгляду справи судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права , просить суд скасувати постанову від 17.05.2016 р., прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову .

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності факту пропущення строків повернення бюджетного відшкодування, тому ТОВ "Аккад" має право на стягнення пені за період прострочки повернення бюджетного відшкодування за серпень 2015 року з 30.10.2015 року по 30.12.2015 року у розмірі 22461,55 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог , виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а і в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Згідно пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Згідно п. 200. 17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Також , відповідно до п. 200.23. ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, нормами Податкового кодексу України прямо закріплена відповідальність держави за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість. Зазначена норма є імперативною та не має будь-яких виключень.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спору цієї категорії у постанові від 03.06.2014 року по справі № 21-131а14.

Відповідно до вимог частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Частиною 2 статті 161 КАС України встановлено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать , що 21.09.2015 року ТОВ "Аккад" електронними засобами зв'язку подало до ДПІ у м. Сумах податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2015 року (а.с.9-12). Крім того, позивачем розраховано суму бюджетного відшкодування та разом із декларацією подано заяву (додаток 4) про повернення такої суми в розмірі 509095,00 грн. (а.с.16).

Податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2015 року отримана ДПІ у м. Сумах 21.09.2015 року, що підтверджується квитанцією № 2 (а.с.8).

Документальна перевірка по декларації від 21.09.2015 року за серпень 2015 року ДПІ у м. Сумах не проводилась, податкових повідомлень-рішень не приймалося, сума бюджетного відшкодування зарахована на розрахунковий рахунок підприємства 30.12.2015р.. що підтверджено сторонами.

Як свідчать матеріали справи бюджетне відшкодування в розмірі 509095,00 грн. перераховано на рахунок підприємства 31.12.2015 року, що підтверджується копією виписки по рахунку ТОВ "Аккад" (а.с.21), проте з порушення строків для повернення суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи наведені вимоги Податкового Кодексу України, несвоєчасне відшкодування позивачу протягом визначеного строку сум ПДВ відповідно до вимог п. 200.23. ст. 200 Податкового Кодексу України вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, тому стягненню з Державного бюджету України підлягає пеня за вищевказаний період прострочки саме за період з 30.10.2015 року по 30.12.2015 року в розмірі 22461 грн.55 коп.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин на яких ґрунтуються їх заперечення на позов та апеляційна скарга.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог .

Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки дублюють заперечення на позов, які подавались суду першої інстанції, були враховані ним при вирішення справи по суті, а відповідно і підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду , переглянувши судове рішення в межах позовних вимог, вважає , що постанова суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ст.200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги відповідача без задоволення, а постанови суду першої інстанції в цій частині - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДПІ у м.Сумах залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2016р. по справі № 818/448/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М. Повний текст ухвали виготовлений 29.08.2016 р.