Постанова

від 23.08.2016 по справі 816/433/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2016 р. Справа № 816/433/16 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Струкової Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2016р. по справі № 816/433/16

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області

до Приватного підприємства "Рекон-1"

про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Рекон-1", в якому просив суд стягнути податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 7 144,12 грн.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що за ПП "Рекон-1" рахується вищевказаний податковий борг, який не сплачений ним в добровільному порядку, тому просив стягнути даний борг в судовому порядку.

18.04.2016 позивачем через канцелярію суду подано заяву про зміну позовних вимог, в якій вказував, що відповідачем погашено заборгованість в розмірі 7 144, 12 грн., натомість просив стягнути податковий борг з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 2 337,47 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2016 року у справі № 816/433/16 відмовлено в задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства "Рекон-1" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом.

Позивач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, Приватне підприємство "Рекон-1" (код ЄДРПОУ 30343363) зареєстровано як юридична особа 25.02.1999, номер запису в ЄДР 1 585 120 0000 003285 (а.с. 8).

Відповідач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ з 11.031999 за № 4713 (а.с.32).

Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість результати якої оформлені актом № 904/16-03-15-01/30343363 від 06.04.2015. За результатами вказаної перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.04.2015 № 0010671501/1044, яким відповідачу визначено грошове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 8 160,00 грн. (а.с. 9, зворот).

Вказане податкове повідомлення - рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак конверт повернувся на адресу контролюючого органу із відміткою поштової установи "організації вибула".

В матеріалах справи відсутні докази оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Заборгованість відповідача була частково погашена за рахунок наявної переплати в розмірі 1015, 88 грн., внаслідок чого, станом на момент звернення до суду з даним позовом заборгованість ПП "Рекон-1" з податку на додану вартість становить 7144,12 грн. (а.с. 31).

За даними витягу з інтегрованої картки ПП "Рекон-1" сплачено податковий борг в розмірі 7 144,12 грн. (а.с. 30)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 08.04.2016 податкова вимога від 06.07.2015 № 2482-25/324 на суму 7 144,12 грн. погашена в повному обсязі (а.с. 30), а тому вважається відкликаною в силу п.п. 60.1. п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України (податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення), а сума пені в розмірі 2337,47 грн. визначена контролюючим органом внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем узгодженої суми грошового зобов'язання є новим податковим боргом, що виник після відкликання податкової вимоги (точніше за наслідками її виконання), а тому звернутися до суду про його стягнення можливо після дотримання контролюючим органом процедури визначеної Податковим кодексом України для таких заходів стягнення.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п. 59.1 ст. 59 ПКУ У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПКУ).

За приписами п. 95.2 ст. 95 цього ж Кодексу стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На виконання вищенаведених норм Податкового кодексу України Кременчуцькою ОДПІ дотримано порядок стягнення податкового боргу з відповідача позивач шляхом формування та направлення відповідачу податкової вимоги від 06.07.2015 № 2482-25/324 на суму 7 144,12 грн. (а.с.10).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

В силу вимог підпункту 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 цього ж Кодексу податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платникові податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії. При цьому чинним податковим законодавством України не передбачено необхідності повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Отже, якщо податковим органом направлено податкове повідомлення щодо раніше існуючого податкового боргу, а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу, у податкового органу не виникає обов'язку надсилати платникові податку податкову вимогу на суму збільшення.

У такому разі право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу - на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

При цьому, моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 183-3КАС України, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

Моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Відповідно до підпункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Кодексу в разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до абзацу другого зазначеного пункту в разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого узгодження.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг у сумі 7 144,12 грн. згідно податкової вимоги від 06.07.2015 № 2482-25/324 відповідачем погашено лише 08.04.2016 року (а.с.30), і того ж дня до інтегрованої картки ПП "Рекон-1" було нараховано сума пені у розмірі 2 337,47 грн.

Згідно Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, нарахування пені розпочинається після закінчення строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з Податковим кодексом України.

Нарахування пені (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2 та 129.1.3 пункту 129.1 статті 129 глави 12 розділу ІІ Податкового кодексу України) здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).

Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу Казначейства та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сума пені нарахована в день погашення суми податкового боргу підлягає стягненню з відповідача без необхідності повторного надіслання податкової вимоги на раніше існуючий податковий борг суми збільшеного зобов'язання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вбачається з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на встановлені обставини та викладені висновки, колегія суддів вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції ухваленою з порушенням вищеназваної правової норми, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 4 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державнаої податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.04.2016р. по справі № 816/433/16 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою задовольнити адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області до Приватного підприємства "Рекон-1" про стягнення коштів з рахунків платника за податковим боргом.

Стягнути з розрахункових рахунків Приватного підприємства "Рекон-1" заборгованість по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 2 337,47 грн. на р/р 31111029700008, одержувач: УК у м.Кременчуці/м.Кременчук/ 14010100, код одержувача:37965850, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М. Судді (підпис) (підпис) Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст постанови виготовлений 29.08.2016 р.