Рішення

від 30.08.2016 по справі 560/742/16-ц

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №560/742/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді: Оборонової І.В.,

за участю секретаря: Волкодав А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубровиця справу за позовом ОСОБА_1 до Туменської сільської ради Дубровицького району Рівненської області про визнання права власності на спадковий житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом після смерті її тітки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті її дядька - ОСОБА_4, який фактично прийняв спадщину після смерті своєї дружини ОСОБА_3 і який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла її тітка ОСОБА_3 За життя, ОСОБА_3 склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй ? частку житлового дерев'яного будинку, цегляного хліва, колодязя, майна, що розташоване на її присадибній ділянці, заповіла їй, своєї племінниці. Після її смерті спадщину фактично прийняв її чоловік ОСОБА_4, який на день смерті був зареєстрований та проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_4, який за життя склав заповіт, згідно якого належну йому ? частку житлового дерев'яного будинку, цегляний хлів, колодязь, все майно, що розташоване на його присадибній ділянці, заповів їй, своїй племінниці. Після їй смерті відкрилася спадщина на спадкове майно, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1. Для прийняття спадщини вона звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Нотаріус повідомив, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась та свідоцтво про право на спадщину не видавалось, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадковий будинок. У зв'язку з цим, вона була змушена звернутися до суду з даним позовом.

Позивач в судове засідання не з'явилася, у відповідності до вимог частини 2 статті 158 Цивільного процесуального кодексу України подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відповідності до вимог ч.2 ст. 158 ЦПК України подав заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, позов визнає та не заперечує проти його задоволення.

Суд визнав за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін, які не з'явилися, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін.

Відповідно до статті 197 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази по справі, суд вважає, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до частини 4 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.4) вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судом встановлено, що за життя, ОСОБА_3 склала заповіт, за яким на випадок своєї смерті зробила таке розпорядження: належну їй ? частку житлового дерев'яного будинку, цегляного хліва, колодязя, майна, що розташоване на її присадибній ділянці розміром 0,13 га, заповіла своїй племінниці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1 (а.с.6).

Після смерті ОСОБА_3, спадщину фактично прийняв її чоловік ОСОБА_4, який на день смерті був зареєстрований та проживав разом із своєю дружиною ОСОБА_3, що стверджується довідкою №02-16/616 від 01 серпня 2016 року, виданою виконавчим комітетом Туменської сільської ради Дубровицького району Рівненської області.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.5) вбачається, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, зокрема, на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1.

Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_4 стверджується випискою з погосподарської книги від №02-16/545 від 08 липня 2016 року, виданою Туменською сільською радою Дубровицького району Рівненської області (а.с.8) та копією технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок (а.с.11-13), в якому ОСОБА_4 зазначений власником.

Згідно копії заповіту від 30 березня 1999 року (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_4, належну йому ? частку житлового будинку дерев'яного будинку, цегляний хлів, колодязь, все майно, що розташоване на його присадибній ділянці розміром 0,12 га, заповів своїй племінниці ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительці АДРЕСА_1.

Згідно довідки №02-16/547 від 08 липня 2016 року, виданої виконавчим комітетом Туменскої сільської ради Дубровицького району Рівненської області (а.с.10) вбачається, що в житловому будинку АДРЕСА_1, на даний час ніхто не зареєстрований та не проживає.

Відповідно до рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 03 серпня 2016 року №30760095 (а.с.17), ОСОБА_1 відмовлено у державній реєстрації права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, у зв'язку з тим, що подані документі для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулася до приватного нотаріуса Дубровицького районного нотаріального округу за оформленням спадщини. Нотаріус повідомив, що спадкова справа відносно майна померлого ОСОБА_4 не заводилась, а свідоцтво про право на спадщину не видавалось в зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу (а.с.15).

Відповідно до частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Відповідно до пункту 11 частини 1 статті 346 Цивільного кодексу України, однією із підстав припинення права власності є смерть власника.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюються або не визнається іншою особою.

Згідно із статті 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно частини 1 статті 1223 Цивільного України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до частини 1 статті 1269, частини 1 статті 1270 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до частини 1 статті 1297 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

За таких обставин справи, які підтверджуються належними і допустимими доказами, відповідно до зазначених норм матеріального права та виходячи із характеру спірних правовідносин між сторонами, з дотриманням вимог статтей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до висновку про наявність у позивачки права на спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та правових підстав для визнання за нею права власності на спадкове майно.

Відповідно до частини 3 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а тому, суд вважає, що судовий збір слід стягнути з відповідача Туменської сільсько ради Дубровицького району Рівненської області в дохід держави.

Керуючись статтями 328, 1216, 1223, 1269-1270, 1297 Цивільного кодексу України, статтями 10, 60, 88, 212, 215, 292, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно за заповітом після смерті її тітки - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 та після смерті її дядька - ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме на житловий будинок з господарськими будівлями, що розташований по АДРЕСА_1.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі пункту 10 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Стягнути з Туменської сільської ради Дубровицького району Рівненської області (с. Тумень, Дубровицький район Рівненська область, код 04385190) на користь держави судовий збір з розмірі 587, 10 грн. (п'ятсот вісімдесят сім гривень 10 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Рівненської області через Дубровицький районний суд з поданням апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: підпис.

З оригіналом згідно.

Суддя Дубровицького

районного суду І.В. Оборонова