Постанова

від 10.09.2009 по справі 16/65-09-1914

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСП ОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" вересня 2009 р. Справа № 16/65-09-1914

Одеський апеляційний госп одарський суд у складі колег ії суддів:

Головуючого судді: Тофан а В.М.,

суддів: Журавльова О.О., М ихайлова М.В.,

при секретарі судового з асідання Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з' яв ився, належним чином повідом лений,

від відповідача - не з' явився, належним чином повід омлений,

розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

на рішення господарськ ого суду Одеської області ві д 22 червня 2009 року

у справі №16/65-09-1914

за позовом Фонду комуна льного майна Ізмаїльської мі ської ради, м. Ізмаїл

до Фізичної особи-підпр иємця ОСОБА_1, м. Ізмаїл

про стягнення 14680,62 грн., -

встановив:

Сторони належним чин ом повідомлені про час та міс це розгляду справи, про що сві дчать поштові повідомлення. Згідно довідки поштового від ділення м. Ізмаїла ухвали суд у апеляційної інстанції не о тримані відповідачем (апелян том) ОСОБА_1, оскільки вона не з' являлась за їх отриман ням і вони повернуті до суду в зв' язку з закінченням стро ку зберігання, що згідно з роз ' ясненнями ВГСУ в Інформаці йних листах від 15.07.2007р. №01-8/123 і від 18.03.2008р. №01-8/164 сторони вважаються належним чином повідомленим и про час та місце розгляду сп рави.

Фонд комунального майна Із маїльської міської ради (дал і-позивач-Фонд) звернувся у мі сцевий господарський суд Оде ської області з позовом до фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_1 (далі-відповідач-підпр иємець) про стягнення з остан ньої 14680,62 грн. заборгованості з а користування нежитловим пр иміщенням по укладеному з ві дповідачем договору оренди в ід 26.06.2008р., обґрунтовуючи свої в имоги невиконанням відповід ачем умов цього договору по с платі орендної плати за кори стування нежитловим приміще нням, що є порушенням чинного законодавства, яке регулює в ідносини з оренди комунально го майна.

Відповідач відзиву на позо в з обґрунтуванням своїх зап еречень не надав і в судове за сідання суду першої інстанці ї свого представника не забе зпечив, не дивлячись на неодн оразове відкладення судом ро згляду справи в зв' язку з ци м.

Відзив на позов, як вбачаєть ся із матеріалів справи, наді йшов до канцелярії суду 23.06.2009р., тобто вже після розгляду спр ави і винесення судового ріш ення.

Рішенням місцевого господ арського суду від 22 червня 2009 р оку (суддя Желєзна С.П.) позов з адоволено з огляду на його об ґрунтованість.

Не погоджуючись з ухвалени м рішенням суду, відповідач п одала апеляційну скаргу, в як ій просить зазначене рішення суду скасувати і прийняти по станову, якою у позові Фонду в ідмовити, посилаючись при ць ому на порушення судом першо ї інстанції норм матеріально го права, а також до апеляційн ої скарги надано окреме клоп отання про поновлення пропущ еного строку на подання апел яційної скарги (такий строк а пелянту поновлено ухвалою ві д 24.07.2009р. при прийнятті апеляцій ної скарги до провадження).

Позивач не скористався сво їм правом надання відзиву на апеляційну скаргу.

Розглянувши матеріали спр ави, доводи апеляційної скар ги, перевіривши юридичну оці нку встановлених судом першо ї інстанції фактичних обстав ин справи і їх повноту, застос ування норм матеріального та процесуального права, судов а колегія апеляційної інстан ції приходить до наступного висновку.

26.06.2008р. між Фондом комунально го майна Ізмаїльської місько ї ради Одеської області (Орен додавець) та ПП ОСОБА_1 (Оре ндар) був укладений договір о ренди нерухомого майна комун альної власності, відповідно до умов п.п.1.1, 1.2, 10.1 якого Орендод авець передав, а Орендар - прий няв у строкове платне володі ння та користування нежитлов е приміщення у житловому буд инку під літ. „А”, загальною пл ощею 89,8 кв.м, частину споруди пі д літ. „Б”, розташовані за адре сою: м. Ізмаїл, вул. Комсомольс ька, 35, зі строком дії договору до 25.06.2018р.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України „Про оренду державного та ко мунального майна” (з наступн ими змінами та доповненнями) орендою є засноване на догов орі строкове платне користув ання майном, необхідним орен дареві для здійснення підпри ємницької та іншої діяльност і.

Відповідно до вимог ч.3 ст.18 н азваного Закону Орендар зобо в' язаний вносити орендну пл ату своєчасно і у повному обс язі, що також передбачено пун ктом 5.1 договору оренди від 26.06.20 08р., згідно якому Орендар прий няв на себе зобов' язання св оєчасно та повно вносити оре ндні платежі, а також відшкод ування витрат Фонду комуналь ного майна Ізмаїльської місь кої ради Одеської області, по в' язаних з виконанням ним ф ункції Орендодавця, у розмір і 10% від суми орендної плати що місячно з урахуванням ПДВ, ро змір якої встановлений у п.3.1 ц ього договору оренди.

При цьому, як вбачається із змісту п.3.3 цього договору оре нди, встановлену орендну пла ту Орендар зобов' язувався с плачувати щомісяця до 15-го чис ла місяця, наступного за звіт ним.

У відповідності до вимог ст .ст. 525, 526 Цивільного кодексу (ЦК) України зобов' язання має в иконуватися належним чином в ідповідно до умов договору т а вимог цього Кодексу. Одност ороння відмова від виконання зобов' язання або односторо ння зміна його умов не допуск ається. Порушенням зобов' яз ання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконан ня з порушенням умов, визначе них змістом зобов' язання (н еналежне виконання).

Як вбачається із матеріалі в справи, підприємець ОСОБА _1 не виконувала належним чи ном свої зобов' язання по сп латі орендної плати за корис тування нежитловим приміщен ням, яке їй було передано згід но вказаного договору оренди і акту приймання-передачі ві д 03.09.2008р. Так, за весь період кори стування цим приміщенням з 03.0 9.2008р. (дати підписання акту при ймання нежитлового приміщен ня в користування) і до подачі позову до господарського су ду у квітні 2009р. відповідачем б уло сплачено тільки 2250 грн., що зазначено у пред' явленій пр етензії позивача, яка залише на відповідачем без відповід і і задоволення.

Зазначене вище відповідач ем в апеляційній скарзі не сп ростовується.

Підставою для подання апел яційної скарги, в якій відпов ідач просить скасувати оскар жене рішення суду першої інс танції і прийняти постанову, якою відмовити Фонду у позов і є, як вбачається із апеляцій ної скарги, відсутність нота ріального посвідчення догов ору оренди від 26.06.2008р. і його дер жавної реєстрації у відповід ності зі ст.ст. 793 і 794 ЦК України.

Згідно зі ст.220 ЦК України у р азі недодержання сторонами в имоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

При цьому слід зазначити, що пунктом 5.1 договору оренди ві д 26.06.2008р. сторони (позивач і відп овідач) передбачили, що саме О рендар (відповідач) зобов' я заний забезпечити нотаріаль не посвідчення цього договор у оренди згідно чинного зако нодавства, чого підприємець (орендар) не виконав.

Відповідно до ст.797 ЦК Україн и плата, яка справляється з на ймача будівлі або іншої капі тальної споруди (її окремої ч астини), складається з плати з а користування нею, тобто кор истування приміщенням є плат ним.

Підприємець (апелянт) не спр остовує в апеляційній скарзі того, що вона користується не житловим приміщенням, яке от римала по вказаному договору оренди і акту приймання-пере дачі від 03.09.2008р.

Нікчемний правочин відпов ідно до ч.2 ст.215 ЦК України є нед ійсним, якщо його недійсніст ь встановлена законом (ч.1. ст.220 цього Кодексу). У цьому разі в изнання такого правочину нед ійсним судом не вимагається.

Як вбачається із договору о ренди між сторонами від 26.06.2008р. він нотаріально не посвідчен ий, а тому цей договір оренди є нікчемний відповідно ч.2 ст.215 і ч.1 ст.220 ЦК України, а отже недій сним.

Правові наслідки недійсно сті правочину (у тому числі ні кчемного правочину) передбач ені статтею 216 ЦК України, част ина перша якої зазначає, що не дійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім ти х, що пов'язані з його недійсні стю.

У разі недійсності правочи ну кожна із сторін зобов'язан а повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала н а виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, кол и одержане полягає у користу ванні майном, виконаній робо ті, наданій послузі, - відшкоду вати вартість того, що одержа но, за цінами, які існують на м омент відшкодування.

Частиною 5 цієї статті встан овлено, що вимога про застосу вання наслідків недійсності нікчемного правочину може б ути пред'явлена будь-якою заі нтересованою особою.

Суд може застосувати наслі дки недійсності нікчемного п равочину з власної ініціатив и.

Таким чином, з відповідача п ідлягала стягненню плата за користування майном відпові дно до абзацу 2 ч.1 ст.216 і ст.797 ЦК У країни.

При таких обставинах резол ютивну частину оскарженого р ішення суду слід залишити бе з змін, але з підстав, зазначен их у цій постанові.

Враховуючи викладене і керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господа рського процесуального коде ксу України,

апеляційний господарський суд, -

постановив :

Рішення господарсько го суду Одеської області від 22 червня 2009 року у справі №16/65-09-1914 з алишити без змін, а апеляційн у скаргу - без задоволення.

Постанова набирає закон ної сили з дня її прийняття і м оже бути оскаржена в касацій ному порядку.

Головуючий суддя В.М.Тофан

Судді О.О.Журавльов

М.В.Михайлов