Рішення

від 18.04.2007 по справі 20-11/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-11/238

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" квітня 2007 р. справа № 20-11/238

  За позовом Державного підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 13”

до відповідача Комунального підприємства “Житлосервіс № 13”

про стягнення заборгованості

          Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

від позивача –не з`явився

від відповідача –не з`явився

СУТЬ СПОРУ:          

Державне підприємство “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 13”  звернулося до господарського суду м. Севастополя з позовом до Комунального підприємства “Житлосервіс № 13” про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 23.11.2006 суд призначив по справі судово –бухгалтерську експертизу, та зупинивши провадження у справі надіслав матеріали справи на адресу Севастопольського відділення Харківського науково–дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса  для проведення експертизи.

02.04.2007 на адресу суду надійшло повідомлення № 724 від 29.03.2007 про неможливість дачі висновку судово –економічної експертизи.

          Ухвалою суду від 05.04.2007 суд поновив провадження у справі та призначив судовий розгляд.

          Представник позивача відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином,  про причини неявки суд не повідомив  на задоволення позовних вимог наполягає, позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов Договору № 9 від 15.05.2003.

          Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином,  про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення сторін,  суд,  встановив:

15.05.2003 між Державним  підприємством  “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 13” та Комунальним  підприємством  “Житлосервіс № 13” було укладено договір № 9 на збір заборгованості за квартирною платою, відповідно до якого відповідач зобов`язаний здійснити збір заборгованостей за квартирною платою, яка склалася на дату передачі будинків.

Відповідно до  п. 3.1 Договору, при надходженні оплати заборгованості від наймачів та власників квартир на розрахунковий рахунок відповідача, він  зобов`язаний перерахувати позивачу 85 %  коштів, а 15 % залишити собі.

Відповідно до п. 3.2  Договору сторони зобов`язані  поквартально   здійснювати звірення взаєморозрахунків  за договором  із складанням двостороннього акту.

Відповідно до угоди про припинення дії договору № 9 від  15.05.2003 (арк. с. 18) сторони дійшли згоди, що договір втратив силу з 01.10.2005 року.

Відповідно  до акту звірення взаєморозрахунків станом на 01.07.2005 (арк. с. 19) заборгованість відповідача перед позивачем складає 51276,67 грн., акт підписаний уповноваженими  представниками обох сторін,  підписи скріплені печатками.

Відповідно до умов договору фінансова документація міститься у  обох сторін, однак витребувана судом документація відповідачем  надана не була, тому суд розглядає позовні вимоги в розмірі   51276,67 грн.

13.02.2006 постановою господарського суду м. Севастополя по справі № 20-10/404-9/018    Державне підприємство “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 13” визнано банкрутом, відповідного якого була введена процедура ліквідації, був призначений ліквідатор.

Відповідно до п. 2 ст. 23 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією.

Відповідно до ч. 3,7 та 12 п. 1 ст. 25  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання  його банкрутом” на ліквідатора покладений обов`язок  за здійсненням мір, які направлені по пошук,  виявлення та повернення майна банкруту, яке знаходиться у третіх осіб  та пред`явлення  до третіх осіб вимог по поверненню дебіторської заборгованості  банкруту.

На підставі вищезазначеного  ліквідатор Державного підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 13” звернувся до суду із позовом про стягнення з Комунального підприємства “Житлосервіс № 13” заборгованості в розмірі  51970,44 грн.

Суд, розглянувши позовні вимоги позивача, вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статей 525, 526  Цивільного Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вже зазначалося раніше, фінансова документація  на визначення  заборгованості відповідача, повинна знаходитися у відповідача.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач неодноразово намагався витребувати у відповідача відповідну документацію, однак жодної відповіді не отримав.

На виконання клопотання позивача про витребування доказів (арк. с. 22) суд, ухвалою від 13.11.2006, зобов`язав відповідача надати суду первісну бухгалтерську документацію, що підтверджує надходження грошових коштів на підприємство через банк та касу в період з 15.05.03 року по жовтень 2005 року.

Відповідачем вимог ухвали суду від 13.11.2006 не виконано.

В процесі судового розгляду представником позивача  заявлено клопотання про призначення у справі експертизи. Ухвалою суду від 23.11.2006 у справі було призначено судово –бухгалтерську експертизу.

На адресу суду від експерта надійшло клопотання щодо витребування  документів, необхідних для проведення експертизи (регістри бухгалтерського обліку та первісних бухгалтерських документів до них, які відображують взаємовідносини між позивачем та відповідачем за періоди з 15.05.2003 по 10.10.2005, витяги банку та первинні банківські документи (платіжні доручення) за період з 15.05.2003 по 10.10.2005; касові документи за період з   15.05.2003 по 10.10.2005).

На адресу сторін судом було зроблено запит № 11472  від 29.12.2006 з проханням надати документи, відповідно до клопотання  експерту (клопотання експерта додавалося до запиту суду).

Відповідачем витребуваних документів надано не було.

13.02.2007 на адресу сторін судом було зроблено повторний запит, який був надісланий із повідомленням.

Відповідно до поштового повідомлення (арк. с. 60) відповідач запит отримав 17.02.2007, однак витребуваних   документів відповідачем надано не було.

Ухвалою суду від 05.04.2007 втретє витребував  вищезазначені документи, однак відповідач  витребувані   документи  не надав.

Таким чином, відповідач ухилявся від вчинення дії, покладених на нього судом, у зв`язку з чим, суд вважає  за необхідне покласти на Комунальне підприємство “Житлосервіс № 13” штраф в розмірі 850,0 грн.

          Згідно частини п'ятої ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд може стягнути  в  доход  Державного  бюджету  України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  за  ухилення від вчинення дій,  покладених господарським судом на сторону.

          Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49,  82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИ Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі

Стягнути з  Комунального підприємства “Житлосервіс № 13” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлова, 13а; р/р 26003038490001  в СФ АКИБ “Укрсиббанка”; МФО 384588, код  ЄДРПОУ 32296551) на користь Державного підприємства “Ремонтно –експлуатаційне підприємство № 13” (99002 м. Севастополь, пл. Захарова, 3; р/р 260003231 в СФ АППБ “Аваль” м. Севастополя; МФО 324504, код  ЄДРПОУ 03360458) заборгованість в розмірі 51276,67 грн., а також  та витрати по сплаті державного мита в розмірі 512,77 грн.  та інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. Стягнути Комунального підприємства “Житлосервіс № 13” (99002 м. Севастополь, вул. Михайлова, 13а; р/р 26003038490001  в СФ АКИБ “Укрсиббанка”; МФО 384588, код  ЄДРПОУ 32296551)   на користь  державного Бюджету України  штраф в розмірі 850,0 грн.

Копії  рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                                В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано   23.04.2007