Рішення

від 03.04.2007 по справі 20-9/412

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/412

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"03" квітня 2007 р. справа № 20-9/412

за позовом  Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”

до Приватного підприємства “Адепт”

про  стягнення  2114,78 грн.

Суддя С.А. Рибіна

представники сторін:  

позивача –Філатова Л. Б., довіреність № 210/0/2-07 від 04.01.2007,

відповідача –Марчуков В. Ф. –директор, паспорт серії АР 018070   від 19.09.96.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося з позовними вимогами до Приватного підприємства “Адепт” (далі –ПП “Адепт”)  про стягнення 2114,78 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем умов договору № 4218 від 08.01.2004 на поставку електричної енергії.

Відповідач  позовні вимоги не визнає, вважає дії позивача щодо виставлення рахунків за перевищення ліміту споживання електроенергії над договірною величиною споживання неправомірними, так як відповідач звертався до керівника позивача з листом про збільшення ліміту споживання на січень 2006 року та отримав візу керівника відкоригувати ліміти.

Згідно ст. ст.  20, 22 Господарського процесуального кодексу України  позивачу та відповідачу  були роз'яснені їх процесуальні  права та обов'язки.  

За клопотанням сторін, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

В судовому засіданні оголошувалася перерва.

Строк  вирішення спору по справі продовжувався за клопотанням сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснения позивача та відповідача,  суд  встановив.

08.01.2004 між ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” (Постачальник) та ПП “Адепт” (Споживач) був укладений договір № 4218 на поставку електричної енергії (далі Договір), який відповідно до умов пункту 10.4 Договору був продовжений на наступні періоди.

15.08.2005 сторони уклали додаткову угоду да Договору на поставку електричної енергії № 4218 від 08.01.2004.

Згідно умов Договору Постачальник зобов'язувався постачати  Споживачу електричну енергію в обсягах  у відповідності з договірними  квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаної в Додатку № 1 до Договору. Споживач, в свою чергу, зобов'язаний здійснювати оплату за спожиту електроенергію грошовими коштами за тарифами та у строки, вказані в  Додатку № 5 до Договору.

Пунктом 8.1 Договору встановлено, що  розрахунковим періодом є період з 20 числа попереднього календарного місяця до  такого ж числа поточного календарного місяця.

Розрахунок за спожиту електроенергію здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника  в уповноваженому банку.

За дату оплати приймається дата отримання коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом  використання Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів  в касу Постачальника.

Пунктами 2.2.3, 8.3 Договору передбачено, що  споживач щомісяця до 20 числа зобов'язується надавати звіти про обсяги спожитої електроенергії.

Відповідно до пункту 8.4 Договору, споживач здійснює оплату до  25 числа  календарного місяця.

Пунктом 2.2.2 Договору передбачено, що споживач зобов'язується дотримуватися режимів споживання електричної енергії відповідно до умов Договору.

Згідно додатку № 1 до Договору відповідачу встановлена договірна величина споживання електричної енергії  на січень 2006 року в розмірі 500 кВт/г, на листопад 2006 року в розмірі 500 кВт/г.

Згідно звіту про спожиту електричну енергію  обсяг спожитої електроенергії ПП “Адепт”  в січні 2006 року склав 9259 кВт/г, в листопаді 2006 року 650 кВт/г. Таким чином перевищення спожитої величин електричної енергії над договірною склало в січні 2006 року на 8759 кВт/г, в листопаді 2006 року на 650 кВт/г.

Відповідно до звіту про спожиту електроенергію, ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” здійснило нарахування та виставило рахунки за перевищення договірної величини споживання електричної енергії  № 56120 від 24.11.2006 на суму 2516,69 грн., № 56094 від 23.11.2006 на суму 48,09 грн. які в добровільному порядку відповідачем  сплачені не були.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.  Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання законної сили Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, положення цих Кодексів застосовуються до тих прав і обов'язків, які виникли або продовжують існувати після набрання ними законної сили.

Правовідносини між сторонами виникли до 01.01.04, не припинені в порядку, встановленому  ст. 216-223 Цивільного кодексу України в редакції  1963 року,  тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України, частини 1 статті 26 Закону України “Про електроенергетику” споживання енергії   можливе  лише  на  підставі  договору  з енергопостачальником.

Згідно з ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України  зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк згідно з вказівками закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок –згідно зі звичайними вимогами. Одностороння відмова від виконання зобов'язань та одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених  законом.

Пунктом 11.2 Правил користування електричною енергією  встановлено, що споживачі електричної енергії зобов'язані  оплачувати обсяги спожитої  електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та погоджених споживачем актів про порушення цих Правил та умов договору.

Згідно пункту 6 статті 26 Закону України «Про електроенергетику»споживач у випадку споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину споживання за розрахунковий період  сплачує енергопостачальнику двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною.

Пунктом 7 статті 26  Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що споживач,     якому     електрична    енергія    постачається енергопостачальником,  що  здійснює  підприємницьку  діяльність  з постачання   електричної   енергії   на   закріпленій   території, зобов'язаний  оплачувати  її  вартість  виключно коштами шляхом їх перерахування   на   поточний   рахунок   із  спеціальним  режимом використання  енергопостачальника.  

Згідно пункту 5.2 Договору в редакції Додаткової угоди до Договору споживач сплачує постачальнику двократну вартість величини перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Суд не приймає довід відповідача, що ліміт споживання електричної енергії в січні 2006 року скорегований до 10000 кВт/г, у зв'язку з чим відповідачем ліміт споживання за вказаний період не перевищений, з наступних підстав.

Згідно пункту 3 Додаткової угоди до Договору та пункту 5.2 Договору споживач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до Постачальника електричної енергії для корегування договірної величини споживання електроенергії. У випадку корегування договірної величини споживання електричної енергії протягом поточного розрахункового періоду здійснюється  відповідне корегування граничної величини споживання електричної потужності. Відкоригована гранична величина споживання електричної  енергії дійсна з дня проведення коригування.

Граничні величини споживання електричної енергії фіксуються в Додатку № 1 “Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу”, який є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 10.2 Договору передбачено, що зміни та доповнення в даний договір можуть вноситися шляхом оформлення додаткових угод, підписаних  обома сторонами, які є невід'ємною частиною Договору.

З викладеного вбачається, що сторони в Договорі передбачили чіткий порядок  встановлення  лімітів споживання електричної енергії  та внесення змін до договору в будь –якій його частині.

Згідно ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наданий відповідачем лист № 2/41 від 16.01.2006 не є належним в розумінні статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказом внесення змін в договір щодо ліміту споживання електроенергії на січень 2006 року. Вказаний лист містить клопотання споживача про корегування договірної величини споживання в січні 2006 року до 10000 кВт/г., резолюцію Якимовичу В. О. “Прошу відкоригувати” та підпис невідомої особи. Вхідного штампу ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” вказаний лист не містить, хто саме поставив резолюцію на вказаному листі  невідомо, так як підпис під резолюцією не міститься. Крім того, відсутня і дата  написання резолюції. Позивач пояснює, що зазначений лист він не отримував.

Доказів того, що постачальник отримав вказаний лист споживач суду не надав. Не надано відповідачем суду і доказів того, що він вжив всіх заходів, які передбачені нормами чинного законодавства для внесення змін в договір.

Викладене свідчить, що  сторони належним чином не відкоригували величину споживання електроенергії в січні 2006 року у зв'язку з чим ліміт споживання електроенергії в січні 2006 року  залишився таким, який встановлений Додатком № 1 до Договору.

 На підставі викладеного суд задовольняє вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в розмірі 102,00 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Адепт»(99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, буд. 31,     к. 26, код ЄДРПОУ 25149890, р/р 26000301231 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго” (99040,      м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 44, код ЄДРПОУ 05471081, рахунок з спеціальним режимом використання № 2603830131168 в  Ощадбанку  м. Севастополя, МФО 384027) двократну різницю між фактично спожитою та договірною величинами споживання електроенергії в січні, листопаді  2006 року в розмірі  2114,78 грн. на рахунок з спеціальним режимом використання             № 2603830131168 в  Ощадбанку м. Севастополя, МФО 384027.

        Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.  Стягнути з Приватного підприємства «Адепт» (99011, м. Севастополь, вул. Гоголя, буд. 31,     к. 26, код ЄДРПОУ 25149890, р/р 26000301231 в УСБ м. Севастополя, МФО 324195) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергетична компанія „Севастопольенерго”  (99040, м. Севастополь, вул. Хрустальова, буд. 44, код ЄДРПОУ 05471081, рахунок з спеціальним режимом використання № 2600735537 в   АБ “Перший інвестиційний банк м. Києва”, МФО 300506) 220,00 грн., з яких: 102,00 грн. –державне мито, 118,00 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

      Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

   Копії рішення направити на адресу сторін.

Суддя                                                                                                             С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 06.04.2007