Рішення

від 19.04.2007 по справі 20-8/004-7/062

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-8/004-7/062

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" квітня 2007 р. справа № 20-8/004-7/062

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріель”

          (вул. Шполянської, 9-18, місто Сімферополь, 95034)

          (вул. Донська, 6, місто Сімферополь, 95034)

до відповідача:          Приватного підприємства „Клавіт”

          (вул. Междурядна, 12-1, місто Севастополь, Балаклавський район, 99043)

про          стягнення заборгованості по договору купівлі - продажу №32/5-2 від 30.05.2006 в розмірі 210130,32 грн., в тому числі штраф в сумі 96388,32 грн.,

          в порядку ст.22 ГПК України позовні вимоги зменшено:

про          стягнення заборгованості по договору купівлі - продажу №32/5-2 від 30.05.2006 в сумі 10323,85 грн., з яких: сума основного боргу - 7103,85 грн., штраф - 3000,00 грн.

Суддя Ілюхіна Г.П.

Представники сторін:

від позивача:          - Петрова Л.В., представник, довіреність № 1 від 28.09.2006;

від відповідача:          - не з'явився.

Суть спору:

17.01.2007 (вх. №147) ТОВ „Аріель” звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовом ПП „Клавіт” про стягнення заборгованості по договору купівлі - продажу №32/5-2 від 30.05.2006 в розмірі 210130,32грн (у тому числі основний борг –113 742,00грн, штраф –96 388,32грн), з посиланням на статті 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 625 Цивільного кодексу України.

17.01.2007 господарським судом м. Севастополя складено Акт про те, що при розкриванні поштового відправлення, яке надійшло від Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріель”, не виявилось вказаних в додатку документів: копій статуту, довідки ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію, наказу про призначення генерального директора, договору купівлі-продажу, накладних на відвантаження з довіреністю; акту звірки; квитанції  про відправлення позовної заяви відповідачу; квитанцій про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (арк.с.6).

Ухвалою суду від 18.01.2007 позовна заява прийнята до розгляду суддею Ткаченко М.І. з привласненням справі №20-8/004.

16.02.2007 розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 16 справу передано у провадження судді Ілюхіній Г. П. у зв`язку з призначенням судді Ткаченко М.І. на посаду судді Севастопольського апеляційного господарського суду (а. с. 15-17).

Ухвалою суду від 20.02.2007 справу прийнято до провадження суддею Ілюхіною Г.П., справі присвоєно № 20-8/004-7/062, позивач зобов'язувався надати суду докази оплати державного мита у встановленому порядку та розмірі (а.с.18-19).

Заявою (вх.№13132) позивач в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив  позовні вимоги з урахуванням часткової оплати відповідачем суми заборгованості в розмірі 106638,15 грн. 24.01.2007 шляхом передачі векселя та зменшенням суми штрафу з 96388,32 грн. до 3000,00 грн., просить стягнути з відповідача 10323,85 грн., з яких: сума основного боргу - 7103,85 грн., штраф - 3000,00 грн. (арк.с.33-34).

Заява про зменшення позовних вимог в частині зменшення суми основного боргу судом не приймається, так як відповідно до вимог статей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України, порушує інтереси позивача при вирішенні питання відшкодування судових витрат, так як при зменшенні позовних вимог, державне мито у цій частині не повертається, чим порушуються його інтереси і інтереси Державного бюджету України, який недотримує держмито в сумі 1999,30 грн.

Відповідно до частини шостої статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Погашення заборгованості в процесі провадження у справі є підставою для припинення провадження у справі в цій частині по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, про що винесено ухвалу.

Заява про зменшення позовних вимог в частині зменшення суми штрафу судом приймається в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, так як дії позивача в цій частині не порушують чиїх-небудь законних прав та інтересів.

Відповідач явку уповноважених представників в судові засідання 19.03.2007, 11.04.2007 та 19.04.2007 не забезпечив, вимоги ухвал суду від 30.01.2007, 20.02.2007, 19.03.2007 та 11.04.2007 не виконав, витребуваних документів та доказів не надав, про причину нез'явлення суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Справа розглядається за наявними матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відсутність представників відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, позивачем надані докази, що підтверджують обставини, якими обґрунтовані позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд, -

в с т а н о в и в:

З`ясовані наступні обставини:

-          30.05.2006 між ТОВ „Аріель” (Продавець) та ПП „Клавіт” (Покупець) укладено Договір № 32/5-2, згідно з яким Продавець зобов'язується передати у власність Покупця товар, що належить Продавцю, а Покупець зобов'язаний прийняти цей товар та оплатити за ціною та на умовах, передбачених Договором, найменування, кількість, ціна товару зазначаються в накладних та підтверджуються довіреностями, виданими Покупцем (арк.с.53).

Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем на розрахунковий рахунок Продавця на умовах 100 % передплати, кінцевий розрахунок у випадку нездійснення передплати відповідно до пункту 5.1. Договору, Покупець здійснює на розрахунковий рахунок Продавця не пізніше 3 календарних днів з момент відвантаження товару зі складу Продавця.

Згідно пункту 6.2.2. Договору Покупець зобов'язаний оплатити товар відповідно до розділу 5 Договору.

Пунктом 7.3 Договору передбачений штраф в розмірі 21% від вартості неоплаченої партії товару, у випадку нездійснення оплати товару протягом 5 календарних днів після настання строку оплати товару, якій підлягає сплаті Покупцем.

Позивач на виконання умов зазначеного Договору поставив відповідачу товар на загальну суму 620992,00 грн., що підтверджується витратними накладними: АР-0000384 від 31.05.2006 на суму 49680,00 грн., АР-0000400 від 08.06.2006 на суму 236558,00 грн., АР-0000404 від 09.06.2006 на суму 6120,00 грн., АР-0000461 від 06.07.2006 на суму 328634,00 грн., податковими накладними та довіреностями до них; Актом звірки взаєморозрахунків станом за період з 01.01.2006 по 23.11.2006, який підписано відповідачем, оформленими належним чином та у встановленому законом та Договором порядку (арк.с.54-65).

Відповідач здійснив часткову оплату заборгованості по Договору № 32/5-2 від 30.05.2006 шляхом передачі векселя на суму 106638,15 грн. 24.01.2007, що підтверджується наданими позивачем документами та доказами (арк.с.67-70), що є підставою для припинення провадження по справі по пункту 11 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору, про що прийнято ухвалу.

Спір виник у зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору по належній та своєчасній оплаті постановленого товару.

Правовідносини сторін регулюються статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 527, 530, 549, 551, 629, 692 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Цивільним кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 549 Цивільного кодексу України передбачає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. .

Згідно зі статтею 551 Цивільного кодексу України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Посилання позивача на статті 536, 625 Цивільного кодексу України безпідставне, так як позовні вимоги не містять вимог по сплаті 3 % річних та індексу інфляції.

При викладених обставинах, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 10103,85 грн., з яких: 7103,85 грн. –основний борг, 3000,00 грн. - штраф.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача на оплату державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача, так як заборгованість відповідачем сплачена після порушення провадження у справі, та пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

В силу статей 45, 46 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Державне мито сплачується чи стягується в доход Державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Розмір державного мита визначається згідно з вимогами статті 55 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, у позовах про стягнення грошей державне мито визначається стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом.

Позивач не виконав вищезазначених положень процесуального закону.

Якщо позивач завищив ціну позову або в процесі розгляду справи зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив в стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Крім того, при подачі заяви про зменшення позовних вимог позивач сплатив державне мито в розмірі 102,00 грн., при подачі позовної заяви підлягало сплаті державне мито в сумі 2101,30 грн., виходячи з ціни позову, таким чином позивач не доплатив 1999,30 грн., які підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 527, 530, 549, 551, 629, 692 Цивільного кодексу України, статтями 22, 33, 34, 44, 45, 46, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємств „Клавіт” (вул. Междурядна, 12-1, місто Севастополь, Балаклавський район, 99043, ідентифікаційний код 24505957, п/р 2600710099 в АБ „Морськой”  м. Севастополь, МФО 324742) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріель” (вул. Шполянської, 9-18, місто Сімферополь, 95034 / вул. Донська, 6, місто Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 31795341, п/р 260003002132 в ЗАТ „Кредобанк”, МФО 384577) 7103,85 грн. основного боргу, 3000,00 грн.  штрафу, 1167,42 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аріель” (вул. Шполянської, 9-18, місто Сімферополь, 95034 / вул. Донська, 6, місто Сімферополь, 95034, ідентифікаційний код 31795341, п/р 260003002132 в ЗАТ „Кредобанк”, МФО 384577) в дохід Державного бюджету України державне мито  в сумі 1999,30 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                           Г.П. Ілюхіна

Рішення оформлено і підписано

в порядку статті 84 ГПК України

24.04.2007