Постанова

від 11.04.2007 по справі 6/22-272

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/22-272

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2007 р.Справа № 6/22-272

 11 год. 50 хв.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом  Приватного підприємства «Світанок», вул. 15 Квітня, 15, м. Тернопіль

до  Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі, вул. Руська, 17, м. Тернопіль

про  визнання нечинними рішень про застосування фінансових санкцій

За участю представників сторін:

позивача: Снітинський Б.Є.

                 

відповідача: Калашник Н.Я.

Суть справи:

Приватне підприємство «Світанок»звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Тернополі про визнання нечинними рішень №№21,22,23 від 17 січня 2007 року про застосування 21793,03 грн. фінансових санкцій та 4855,28 грн. пені.

Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував невідповідністю оспорюваних рішень фактичним обставинам та нормам закону.

У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника пенсійного фонду, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесених рішень.

В судовому засіданні, призначеному вперше на 02 березня 2007 року було оголошено перерву до 11 квітня 2007 року.

Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51, 130 КАС України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

У зв'язку з затримкою сплати узгодженого зобов'язання по страхових внесках, управлянням Пенсійного фонду України в м. Тернополі прийнято рішення №№ 21,22,23 від 17 січня 2007 року про застосування до Приватного підприємства «Світанок»21793,03 грн. фінансових санкцій та 4855,28 грн. пені, з яких:

- за затримку терміну сплати у строк до 30 календарних днів, прийнято рішення №21 про застосування 9310,96 грн. штрафу (10% своєчасно несплачених внесків) та нарахування 1870,80 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).

- за затримку терміну сплати у строк до 90 календарних днів, прийнято рішення №22 про застосування 12040,74 грн. штрафу (20% своєчасно несплачених внесків) та нарахування 2890,39 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).

- за затримку терміну сплати у строк понад 90 календарних днів,  прийнято рішення №23 про застосування 441,33 грн. штрафу (50% своєчасно несплачених внесків) та нарахування 94,09 грн. пені (0,1% на суми недоїмки та фінансових санкцій).

В своїй позовній заяві позивач просить скасувати прийняті рішення.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

При цьому, згідно з ч.2 ст.71 КАС України та приналежно до даного спору, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, покладається на відповідача.

Однак, приписів згаданих норм Конституції та КАС України, обґрунтованості прийняття рішень №№21,22 від 17 січня 2007 року відповідачем не доведено.

Так, приписи ст.19 Конституції України, зобов'язують органи державної влади, їх посадових осіб,  діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Підставами для визнання протиправним (недійсним) актів зазначених органів (до числа яких належить і відповідач) є, зокрема невідповідність його вимогам закону (ч.3 ст.2, ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України).

При цьому вказані акти повинні відповідати вимогам не лише Законів, а і положенням, прийнятих на їх виконання підзаконних нормативно-правових актів, тобто не суперечити вимогам чинного законодавства (ч.1,36 ст.9 названого Кодексу).

Порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, поряд з іншим регулюється Інструкцією, затвердженою постановою правління ПФУ 19.12.2003 року за №21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №128/2004.

Підпунктом 9.3.2 ст.9 Інструкції визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує(несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу.

Згідно з п. 9 ст.106 вищезазначеного Закону встановлює фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум –у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум своєчасно не сплачених –у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум своєчасно не сплачених –у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів включно.

Статтею 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ”  та Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року, передбачено, що застосування штрафу та пені за порушення, що є предметом даного судового розгляду оформлюються одним рішенням встановленого зразка.

Відповідно до п.п.9.3.2 п.9.3 ст.9 Інструкції, рішення про застосування штрафу і пені, у разі затримки сплати внесків до 30 та 90 календарних днів, виносяться на наступний день після закінчення згаданого граничного строку.

Як вбачається з представлених управлінням ПФУ в м. Тернополі розрахунків, рішення №№21,22 від 17 січня 2007 року прийняті з порушення цих термінів.

Від-так, при винесенні рішень №№21,22 від 17 січня 2007 року Управлінням Пенсійного фонду України в м. Тернополі порушено вимоги Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ” та Інструкції про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

З огляду на усе вищевикладене, правомірність нарахування зазначеними вище рішеннями 21351,70 грн. штрафних санкцій та 4761,19 грн. пені, відповідачем належним чином не доведена. А тому вимоги позивача у цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про скасування рішення управління Пенсійного Фонду у м. Тернополі №23 від 17 січня 2007 року, то строк накладення штрафу за прострочення платежу понад 90 днів пенсійним законодавством не встановлений.

Згідно  ст.250 ГК України, адміністративно-господарські санкції, до числа яких належить і штраф (ст..ст.239,241 ГК України), можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення.

Беручи до уваги період, за який позивачем допущено порушення строків сплати страхових внесків та  зважаючи на приписи перелічених норм, підстав для скасування рішення №23 від 17 січня 2007 року про застосування 441,33 грн. штрафу та 94,09 грн. пені  у суду немає. Тому, в задоволенні позову про визнання нечинним  даного рішення слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати відшкодовуються пропорційно до задоволених вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,71,87,89,94, 158 -163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

1.Визнати нечинними рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі №№21,22 від 17 січня 2007 року про нарахування Приватному підприємству «Світанок», (вул. 15 Квітня, 15, м. Тернопіль, код 31384086) 21351,70 грн. штрафних санкцій та 4761,19 грн. пені.

2. Стягнути з Державного бюджету України -

- на користь Приватного підприємства «Світанок», (вул. 15 Квітня, 15, м. Тернопіль, код 31384086) –2,27 грн., сплаченого  державного мита.

3. У відповідності до п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 384 державне мито в сумі 263,08 грн., сплачене згідно з платіжним дорученням №55 від 24 січня 2007 року підлягає поверненню Приватному підприємству «Світанок», (вул. 15 Квітня, 15, м. Тернопіль, код 31384086),   як зайво внесене.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Постанова  суду першої інстанції  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі «____»

---

2007 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.

 

Суддя