Рішення

від 19.04.2007 по справі 52/244-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

52/244-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2007 р.                                                            Справа № 52/244-06

вх. № 7704/4-52

Суддя господарського суду Білоусова Я.О. 

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - Гура О.В. за дорученням №6 від 01.01.2007 року;  відповідача - Ковтун Н.А. - директор;

розглянувши справу за позовом Виробничо-експлуатаційного підприємства "Держпром" м. Харків  

до  ПП "Фасад-сервіс", м. Харків  

про стягнення 487967,16 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 487967,16 грн. заборгованості, з яких 475546,25 грн. - сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 12420,91 грн. - 3% річних за невиконання грошових зобов"язань, що утворилася на підставі договору майнового найму № 1 від 05.05.2004р.

Представник позивача у судовому засіданні 10.04.2007 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи ( вх. №8599).

Представник відповідача у судове засідання не з”явився. Про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Через канцелярію суду 10.04.2007 року надав доповнення до відзиву з документами в його обґрунтування (вх.№7279).

У судовому засіданні 10.04.2007 року оголошувалась перерва для виготовлення повного тексту рішення до 19.04.2007 року.

Суд вислухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи в їх сукупності встановив.

5 травня 2004 року між спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням по реставрації пам”ятників архітектури (наймодавець) та приватним підприємством „Фасад-Сервіс” (наймач) був укладений договір №1 майнового найму. Предметом договору, відповідно до пункту 1.1. визначено риштовання стійкові приставні, типів ЛСП 2000-40, ЛСП 1000-60 загальною площею 1936,9кв.м.

Розмір  плати за користування об”єктом найму, згідно пункту 3.1. Договору визначається на підставі розрахунку місячної оплати за користування риштованням підрядними організаціями  та на місяць складає 36549,30грн., в т.ч. ПДВ 20%-6091,55грн. Відповідно до пунктів 3.2., 3.3. Договору, плата за об”єкт найму сплачується наймачем починаючи з 5 травня 2004 року та перераховується на зазначений  поточний рахунок наймодавця, щомісячно, не пізніше 15-го числа кожного місяця, що слідує за розрахунковим.

Актом прийому-передачі  від 05.05.2004 року, наймодавець передав, а наймач прийняв риштовання стійкові приставні, типів ЛСП 2000-40, ЛСП 1000-60, загальною площею 1936,9кв.м., залишковою балансовою вартістю 240784,37грн.

20 травня 2004 року, між позивачем та відповідачем були підписані доповнення до договору №1 майнового найму від 05.05.2004 року, якими до договору майнового найму №1 були внесені наступні зміни. Відповідно з внесеними змінами, предметом договору визначено риштовання стійкові приставні, типа ЛСП 2000-40 ( пункт  1.1. договору). Вступ наймача у володіння і користування об”єктом найму настає по мірі підписання актів прийому-передачі риштувань поелементно (пункт 2.2. договору). Розмір плати за користування об”єктом найму визначається наймодавцем на підставі розрахунку місячної оплати за користування риштованням підрядними організаціями за фактичний обсяг переданих риштувань та час їх фактичного використання. Підставою для розрахунків є акти остаточних розрахунків, підписані сторонами (пункт 3.1. договору). Пункти 3.2.,3.3. та 5.1. договору №1 виключено. В зв”язку з цим пункти 5.2.-5.4. вважаються  відповідно пунктами 5.1.-5.3. Крім того, розділом 2 доповнень до договору, в зв”язку із поступовим поелементним передаванням об”єкту найму, акт прийому-передачі від 5 травня 2004 року визнано таким, що втратив чинність. Та узгоджено про складання нового акту на кожну партію риштувань.

В обґрунтування заявленого позову позивачем до матеріалів справи були надані акти остаточних розрахунків №3 від 30.09.2004 року на суму 93594,14грн., та № 4 від 30.10.2004 року на суму 53023,34, всього на суму 146617,48грн. Таким чином  на виконання пункту 3.1. доповнень до договору від 20.05.2004 року, сторонами були підписані акти остаточних розрахунків на суму 146617,48грн., які являються підставою для розрахунків.

Крім того, рішенням господарського суду Харківської області від 17.10.2006 року по справі №38/241-06, за позовом ПП „Фасад-Сервіс” до ВЕП „Держпром”, також зазначається про наявність заборгованості у ПП „Фасад-Сервіс” перед  ВЕП „Держпром” за договором найму №1 від 05.05.2004 року у сумі 146617,48грн., і цей факт відповідно до положень частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України доказування не потребує.

Також до матеріалів справи відповідачем був наданий лист №59 від 11.01.2005 року, яким позивач повідомив відповідача, що в акті звірки від 31.12.2004 року, у графі договір №1 помилково вказана сума 170860,71грн., правильною є сума 146617,48грн. (акт №3 від 30.09.2004 року -  93594,14грн, акт №4 від 30.10.2004 року).

До матеріалів справи сторонами також був наданий розрахунок 3% річних та інфляційних які підлягають відшкодуванню з відповідача на користь позивача за прострочення виконання грошових зобов”язань (для добровільної сплати) на суму 29829,90грн., з яких інфляційних 24359,50грн., 3% річних 5470,40грн.

Двостороннім актом звірки взаємних рахунків №1 від 26.01.2007 року сторони підтвердили наявне грошове зобов”язання ВЕП „Держпром” перед ПП „Фасад - Сервіс” у сумі 1713435,97грн. та наявне грошове зобов”язання ПП „Фасад-Сервіс” перед ВЕП „Держпром” у сумі 297125,42грн. (серед іншого підставою зазначені акти для остаточних розрахунків №3 від 30.09.2004 року та №4 від 30.10.2004 року, а також розрахунок з 23.05.2006 року по 26.01.2007  року).

Угодою про зарахування зустрічних позовних вимог від 26.01.2007 року, з урахуванням акту звірки взаємних розрахунків №1 від 26.01.2007 року, на підставі статті 601 Цивільного кодексу України, сторони домовились про зарахування зустрічних однорідних вимог у сумі 297125,42грн. (загальна сума заборгованості ПП „Фасад-Сервіс” перед ВЕП „Держпром”). Та узгодили, що з моменту підписання цієї угоди зустрічні зобов”язання сторін на цю суму вважаються припиненими належним виконанням.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов”язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах встановлених договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 601 Цивільного кодексу України, зобов”язання припиняється зарахуванням зустрічних позовних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне припинити провадження по справі в частині стягнення 146617,48грн. основного боргу, з огляду на припинення зобов”язання в цій частині відповідача перед позивачем, а за таких підстав за відсутністю предмета спора на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Як було зазначено раніше доповненням до договору від 20.05.2004 року, пункт 3.1. договору №1 викладено у такій редакції: розмір плати за користування об”єктом найму визначається наймодавцем на підставі розрахунку місячної оплати за користування риштованням підрядними організаціями за фактичний обсяг переданих риштувань та час їх фактичного використання. Підставою для розрахунків є акти остаточних розрахунків, підписані сторонами (пункт 3.1. договору).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог про стягнення 328928,77грн. не наданого жодного акту остаточних розрахунків підписаних сторонами, крім наведених раніше №3 та №4, та розрахунків місячної оплати за користування риштованням підрядними організаціями за фактичний обсяг переданих риштувань та час їх фактичного використання.

Крім того, згідно доповнень до договору від 20.05.2004 року, пункти 3.2.,3.3. договору №1, якими було врегульовано порядок та строки перерахування орендної плати  виключено. Іншого порядку та строків перерахування орендної плати сторонами узгоджено не було.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач в обґрунтування заявленого позову не надав доказів направлення такої вимоги відповідачу з посиланням на відповідні акти остаточних розрахунків підписаних сторонами, як це встановлено договором.

З огляду на викладене суд вважає що за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення основного боргу, без урахування індексу інфляції,  у розмірі 315567,05грн.

Відповідно до угоди про зарахування зустрічних позовних вимог та акту звірки взаємних розрахунків №1, відповідачем у добровільному порядку було погашено на користь позивача за прострочення виконання грошових зобов”язань суму 29829,90грн., з яких інфляційних 24359,50грн., 3% річних 5470,40грн., а відповідно до суми боргу 146617,48грн. за договором №1 – 13361,72грн. інфляційних та 3000,63грн. 3% річних.

З урахуванням наведеного, суд вважає  за необхідне припинити провадження по справі в частині стягнення 13361,72грн. інфляційних та 3000,63грн.- 3% річних за відсутністю предмета спора на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з  положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, стягнення  суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, являється відповідальністю за прострочення виконання  грошового зобов”язання.

З урахуванням того, що судом встановлено відсутність прострочення грошового зобов”язання відповідача перед позивачем в частині 315567,05грн., суд вважає за необхідне відмовити позивачу у стягненні з відповідача 328928,77грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції та  3% річних у розмірі 9420,28грн.  

Керуючись статтями 6,8,19,124,129 Конституції України, статтями 1,12,33,34,44,49,80,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

В частині стягнення 146617,48грн. основного боргу та 13361,72грн. інфляційних та 3000,63грн. 3% річних провадження по справі припинити.

В решті позову в задоволенні позову відмовити.

19.04.2007 року.

Суддя                                                                                            Білоусова Я.О.

Справа №52/244-06