ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ
УКРАЇНИ
04.04.2007р.
Справа № 39/518-06
Дніпропетровський апеляційний
господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого і доповідача судді Чохи Л.В.,
суддів: Головка
В.Г, Стрелець Т.Г.
при секретарі судового засідання:
Ревкової Г.О, Ролдугіної Н. В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_3 представник, довіреність НОМЕР_3;
від відповідача: ОСОБА_4 адвокат, довіреність №б/н від 12.12.06;
від відповідача: Гула В.Ф. директор, паспорт ІНФОРМАЦІЯ_1;
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу підприємства Дніпропетровської обласної споживчої
спілки "Синельниковський консервний завод" на рішення господарського
суду Дніпропетровської області від
08.02.2007р. у справі № 39/518-06
за позовом приватного
підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до
підприємства Дніпропетровської обласної споживчої спілки "Синельниковський
консервний завод", м. Синельникове
про стягнення збитків,
В С Т А Н О В
И В:
22.11.2006 року приватний
підприємець ОСОБА_1 звернувся в господарський суд Дніпропетровської області до
підприємства Дніпропетровської обласної споживчої спілки “Синельниківський
консервний завод” з позовом про стягнення збитків у сумі 413518,59грн. Позивач
обґрунтував позов тим, що орендовані ним у відповідача приміщення площею
563кв.м і 216 кв.м. неодноразово затоплювалися дощовими і стічними водами,
вирощування грибів в таких умовах йому заборонено. Відповідач, як власник
приміщень, не прийняв ніяких заходів щодо усунення порушень. (а.с. 4-7 т.1)
Відповідач проти позову заперечував,
посилаючись на необґрунтованість позовних вимог. (а.с. 2-3 т.2)
Рішенням господарського суду
Дніпропетровської області від 8.02.2007 року (суддя Ліпинський О.В.) позов
задоволено частково: з підприємства Дніпропетровської обласної споживчої спілки
“Синельниківський консервний завод” стягнуто на користь підприємця ОСОБА_1 збитки
у сумі 261229,17грн і судові витрати, в іншій частині позову відмовлено. (а.с.
25-27 .т2)
14.03.2007 року Дніпропетровським
апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою підприємства
Дніпропетровської обласної споживчої спілки “Синельниківський консервний завод”
порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 14.03.2007 року. Скарга мотивується слідуючими
доводами:
- відповідач не був повідомлений
належним чином про час судового засідання;
-
судом не була призначена експертиза для з'ясування питання, чи були
фактично виконані роботи з поліпшення
орендованого майна;
-
працівники СЕС не були присутні при відборі проби води;
-
вина відповідача в настанні шкідливих наслідків не доведена;
-
позивач завіз грибні блоки після того, як приміщення були затоплені
дощем;
-
при відшкодуванні шкоди суд не врахував дохід позивача від реалізації
продукції.
Заслухавши суддю-доповідача,
розглянувши доводи апеляційної
скарги, перевіривши матеріали
справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Заявивши позов про стягнення збитків,
позивач посилається на такі правові підстави: пункти 3,4 ст.188, ст.216, п.2
ст.218, ст.224 Господарського кодексу України, ст.22, 1166 Цивільного кодексу
України.
15.11.2005 року підприємство
Дніпропетровської обласної споживчої спілки “Синельниківський консервний завод”
та підприємець ОСОБА_1 заключили договір оренди нежилого приміщення НОМЕР_1,
згідно якого позивачу передавалось в оренду підвальне приміщення площею
563кв.м. АДРЕСА_1 строком на три роки. (а.с. 12 т.1)
1.05.2006 року сторони уклали договір
оренди НОМЕР_2, по умовам якого позивачу передавалось нежиле приміщення
(механічна майстерня) площею 216кв.м. Строк дії договору - 3 роки. (а.с. 14
т.1)
Нотаріальне посвідчення договорів та
їх реєстрація не здійснювались.
Відповідно до ч.1 ст. 209 Цивільного
кодексу України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає
нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або
домовленістю сторін, а положення ст. 210 Цивільного кодексу України
встановлюють, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках,
встановлених законом, такий правочин є вчиненим з моменту його державної
реєстрації.
Сторони не здійснили ніяких дій для
нотаріального посвідчення договору і його реєстрації.
Згідно зі статтями 793,794 Цивільного
кодексу України договір найму
будівлі або іншої капітальної
споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше підлягає
нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Законодавче положення Цивільного
кодексу України про нотаріальне посвідчення договорів є обов'язковим для
сторін. Беручи до уваги недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення
договору, судова колегія дійшла висновку про те, що договори оренди нежилих
приміщень, укладені між ПДОПС “Синельниківський консервний завод” та
підприємцем ОСОБА_1 є недійсними (нікчемними) правочинами згідно зі ст. 220
Цивільного кодексу України.
Згідно з ч.1 ст. 236 Цивільного
кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є
недійсним з моменту його вчинення.
Відповідно до ст. 22 Цивільного
кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її
цивільного права, має право на їх відшкодування. Стаття, на яку посилались
позивач і суд визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок
наявності цивільного правопорушення:
- порушення цивільного права чи
інтересу;
-
завдання збитків;
-
причинний зв'язок між порушенням права та збитками.
Тільки при наявності цих трьох
обставин в особи виникає право на
відшкодування завданих збитків.
Крім того, для настання обов'язку в
іншої особи на відшкодування заподіяних збитків необхідна наявність винної
поведінки, тобто заподіяння збитків умисно чи з необережності.
В позовній заяві а також в рішенні
суду відсутні посилання на те, якими ж винними
діями (бездіяльністю) відповідача причинені збитки позивачу, а також в
порушення яких норм Закону або пунктів договору вони здійснені (не здійснені).
Рішенням суду з відповідача стягнуто
упущену вигоду позивача у сумі 241857грн, яку б він міг одержати на протязі
трьох років від вирощування грибів.
При обчисленні розміру упущеної
вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих
доходів, які потерпіла особа передбачала отримати. Обов'язок щодо доведення
розміру тих доходів, яких особа отримала б у випадку непосягання на її право,
покладається на потерпілого.
В основу визначення розміру упущеної
вигоди суд поклав бізнес -план “Грибна фірма”, складений товариством з
обмеженою відповідальністю “Агроіндустрія” в листопаді 2005 року. Але
розрахована прибутковість проекту передбачає
чітке дотримання позивачем технології вирощування грибів.
Як вбачається із актів приймання
передачі нежилого приміщення від 21.11.2005 року, від 3.05.2006 року, акту про
затоплення приміщення від 11.05.2006 року підвальне приміщення площею 563кв.м
має слідуючі дефекти: на стелі відстав верхній шар бетону, в деяких містах
видно арматуру, відсутня вентиляція, опалення, електропроводка, водопостачання,
в лютому 2006 року впала покрівля і бокова стіна будівлі. В приміщенні площею
216 кв.м. по всій площі приміщення пошкоджена гідроізоляція покрівлі і має
місце протікання води в приміщення, стіна будівлі площею 8 кв.м. заложена шлакоблоком без розчину, відсутній водовід,
сантехніка, електропроводка непридатна до експлуатації, система опалення
відсутня. (а.с. 13,15,118 т.1)
Із актів виконаних підрядних робіт
від 14.03.2006 року і від 31.05.2006 року, які надав позивач, вбачається, що
останній ніяких ремонтних робіт у вказаних приміщеннях не виконував, а лише
провів електрику, водопостачання, встановив стойки для грибних блоків,
кондиціонер, вентилятор. (а.с. 42-52 т.1)
Таким чином, позивач для
вирощування грибів на свій розсуд і ризик зайняв таке приміщення, яке по своєму
технічному стану не могло запобігти попаданню брудної води на грибні блоки, а
також на електропроводку і електроприлади, проникненню комах в приміщення.
Обов'язок відповідача ремонтувати
вказане приміщення не випливає ні із вимог закону, ні із договору.
Порушувались і інші технологічні
вимоги, зокрема: для запобігання попадання в приміщення грибних мух і комариків
було рекомендовано всі вентиляційні отвори закрити мілкою сіткою. Але позивачем
вказані роботи виконані не були, що підтверджується актами виконаних робіт.
Крім того, попаданню комах в
приміщення сприяли: відсутність покрівлі і інші пошкодження приміщення. Не проводилась рекомендована дезинфекція
приміщення, обробка стін і т.д.
Позивач заключив договір з
комунальним підприємством “Профдезинфекція” 16.03.2006 року тільки для боротьби
з гризунами, для боротьби з мухами і
комарами договір не заключався. (а.с. 95 т.1)
В матеріалах справи відсутній
висновок спеціалістів про причину пошкодження грибних блоків.
Судова колегія не приймає до уваги
звіт про незалежну оцінку ущерба від 7.08.2006 року. Висновки, які зробив
спеціаліст (про причину пошкодження
грибних блоків і т.д.) виходять за межі його компетенції, в той же час експерт
не вказав і не описав, які пошкодження причинені грибним блокам. Приміщення
оглядалось в відсутності представника заводу. Лист -запрошення директора заводу
для участі в експертному дослідженні ущербу від затоплення стічними водами був
написаний позивачем 26.07.2006 року, тобто ще до того, як відбулося саме
затоплення. (а.с. 23,120 т.1)
Із листа головного державного
санітарного лікаря Синельниківського району від 23.01.2007 року вбачається, що
підприємець ОСОБА_1 7.08.2006 року самостійно доставив стічну воду до
баклабораторії для паразитологічного дослідження. (а.с. 5.т2)
Таким чином, встановити походження
даної води саме із підвалу заводу не представляється можливим.
Синельниківською міжрайонною
прокуратурою за заявою директора Синельниківського консервного заводу
проводилась перевірка достовірності актів про затоплення приміщення від
11.05.2006 року, 12.06.2006 року, 27.07.2006 року і 4.08.2006 року. Однак, ні
підприємець ОСОБА_1, ні бувший головний інженер заводу ОСОБА_2 на багаторазові виклики до прокуратури не
з'явились. (а.с. 85-95 т.2)
Перевіривши правові підстави
заявленого позову та надані сторонами докази, судова колегія дійшла висновку
про необґрунтованість висновку суду про задоволення позовних вимог в частині
стягнення збитків у сумі 261229,17грн. В цій частині рішення підлягає
скасуванню, а в позові слід відмовити з вищенаведених підстав.
Керуючись ст. 101-105 Господарського
процесуального кодексу України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу підприємства
Дніпропетровської обласної споживчої спілки “Синельниківський консервний завод”
задовольнити.
Рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 8.02.2007 року частково скасувати.
В позові про стягнення збитків у
сумі 261229,17грн відмовити.
В іншій частині рішення залишити
без змін.
Стягнути з підприємця ОСОБА_1 на
користь підприємства Дніпропетровської обласної споживчої спілки
“Синельниківський консервний завод”
витрати по сплаті держмита за розгляд апеляційної скарги у сумі 1306грн
15 коп.
Видачу наказу доручити
господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова може бути оскаржена в
касаційному порядку протягом місяця до
Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Л.В.
Чоха
Суддя
В.Г. Головко
Суддя
Т.Г.
Стрелець
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.04.2007 |
Оприлюднено | 28.08.2007 |
Номер документу | 600896 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Чоха Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні