Постанова

від 19.04.2007 по справі 25/8-07-35а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/8-07-35А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"19" квітня 2007 р. Справа  № 25/8-07-35А

За позовом: Управління ПФУ в Ананьївському районі Одеської області

до відповідачів:  СВК «Україна»

                               Головне управління державного казначейства в Одеської області.  

про стягнення 8100,90грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях  приймали участь представники

Від позивача: Кудрявцева О.В., довіреність від 01.01.07р.

Від відповідача СВК «Рассвет»: не з'явився  

Від відповідача ГУДК в Одеській області: Кривогуз С.Ю., доручення від 10.01.07р. №15-04-12/51 від 10.01.07р.

В судовому засіданні  суду 19.04.07р. приймали участь представники:

Від позивача: не з'явився  

Від відповідача СВК «Рассвет»: не з'явився  

Від відповідача ГУДК в Одеській області: не з'явився    

 Суть спору: про стягнення з СВК «Україна»на користь  Управління ПФУ в Ананьївському районі Одеської області  заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку  пільгових пенсій в сумі 8100,90грн.

Представник позивача на  заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду витребувані документи, пояснення від 19.02.07р. вх. № 4119, розрахунок заявленої до стягнення суми заборгованості від 01.03.07р. вх. №4988.

Представник відповідача СВК «Рассвет» в судові засідання не з'явився

Ухвалою господарського суду  від 19.02.07р. залучено до участі у справі №25/8-07-35А іншого відповідача Головне управління державного казначейства в Одеської області.  

Відповідач Головне управління державного казначейства в Одеській області надав суду пояснення від 03.03.07р., в якому зазначає про відсутність бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за рахунок Державного бюджету та нездійснення фактичних таких платежів в процесі виконання бюджету.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, суд встановив наступне:

СВК «Україна» перебуває на обліку в Управління ПФУ в Ананьївському районі Одеської області  з 07.03.00р. як платник збору на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування.

Управлінням ПФУ в Ананьївському районі Одеської області  оплачуються пільгові пенсії колишнім працівникам СВК «Україна»,  Ткач В.М., Дідіх Н.М., згідно пунктів „б”-„з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне  забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.91р.

В підтвердження призначення наведеним особам пільгових пенсій та проведення їх оплати в період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р., позивач подав до матеріалів справи: довідки органів Пенсійного фонду про виплату колишнім працівникам СВК «Україна»пільгових пенсій; картки особового рахунку СВК «Україна»; розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до п.”б”-„з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” на 2005 р.

СВК «Україна» був отриманний  вищезазначений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів “б”-„з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-ХІІ від 05.11.1991 р., що підтверджується  доданим до матеріалів справи повідомленням про вручення, однак оплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку  пільгових пенсій в сумі  8100,90грн. останній не провів.

Несплата  до теперішнього часу СВК «Україна» заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 8100,90грн., стала підставою для звернення позивача з даною позовною заявою до господарського суду Одеської області.

  Проаналізувавши вищенаведені матеріали справи, пояснення сторін, норми чинного законодавства, у їх сукупності, суд дійшов висновку про   задоволення заявлених  позивачем позовних вимог з врахуванням наступного.

Відповідно п. 1 ст. 1 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97р. №400/97-ВР платниками  збору на обов'язкове державне пенсійне

страхування є: суб'єкти  підприємницької  діяльності  незалежно  від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації,  об'єднання громадян та інші юридичні особи,  а також фізичні  особи  -   суб'єкти   підприємницької   діяльності,   які

використовують працю найманих працівників.

          Із змісту абзацу 5 п.1 ст.4, абзацу 4 п.1 ст.2 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.97р. №400/97-ВР вбачається, що на  обов'язкове  державне  пенсійне  страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для  платників збору,  визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього  Закону: 100   відсотків   від   об'єкта   оподаткування,  визначеного абзацом  четвертим  пункту 1 статті 2 цього Закону, а саме від фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „б”-„з” ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення”.

          Між тим, із аналізу  ст.1 Закону України „Про фіксований сільськогосподарський податок” випливає, що  сільськогосподарські підприємства в рахунок оплати податків і зборів, серед яких є збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування оплачують з 01.01.99р. фіксований сільськогосподарський податок,  а отже не відшкодовують органам Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо оподаткування сільськогосподарських підприємств” №2287-ІУ від 23.12.04р., який  набрав чинності з 1 січня 2005 року, із складу обов'язкових платежів які не сплачувались в рахунок фіксованого сільськогосподарського податку  виключено збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а отже визначено щодо відшкодування платниками фіксованого сільськогосподарського податку органам Пенсійного фонду фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

        Пунктами б) - з) ст. 13 Закону України “Про пенсійне  забезпечення” від 5 листопада 1991 року N 1788-XII передбачено, що на пільгових  умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:  працівники, зайняті повний робочий день на  інших  роботах із  шкідливими  і  важкими  умовами  праці,  -  за  списком  N   2 виробництв, робіт, професій, посад  і  показників,  затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами  атестації  робочих місць:     чоловіки - після досягнення 55 років і при  стажі  роботи  не менше 25 років, з них не менше 12 років 6  місяців  на  зазначених роботах;  жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.  Працівникам,  які  мають  не  менше  половини  стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці,  пенсії  на  пільгових  умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею  12  цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи  чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам;  в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської  продукції  в  колгоспах,  радгоспах,  інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; г) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних,  шляхових   і    вантажно-розвантажувальних    машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів, -  після  досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 15 років на зазначеній роботі;   д)  жінки,  які  працюють  доярками  (операторами   машинного доїння),  свинарками-операторами  в  колгоспах,  радгоспах,  інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.     Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в  порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України;     е) жінки, зайняті протягом  повного  сезону  на  вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну,- після  досягнення  50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років;      є) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком  виробництв  і  професій,  затверджуваним  у порядку, що визначається  Кабінетом  Міністрів  України,  -  після досягнення 50 років і при стажі  зазначеної  роботи  не  менше  20 років;     ж) жінки, які працюють у  сільськогосподарському  виробництві та виховали п'ятеро  і  більше  дітей,  -  незалежно  від  віку  і трудового стажу, в порядку, що  визначається  Кабінетом  Міністрів України;  з)  водії   міського  пасажирського  транспорту   (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і  великовагових  автомобілів,  зайнятих  у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв.

             Відповідно до абз. 1,2,3,4 п.2 Прикінцевих положень Закону України ”Про загальнообов'язкове державне   пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року  N 1058-IV пенсійне  забезпечення  застрахованих осіб,  які працювали або   працюють   на  підземних  роботах,  на  роботах  з  особливо шкідливими  і  особливо  важкими  умовами  праці  за  списком  N 1 та  на  інших  роботах  із  шкідливими  і важкими умовами праці за списком  N  2  виробництв,  робіт,  професій,  посад і показників, затверджених  Кабінетом  Міністрів  України, та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за  вислугу років,  які  відповідно  до законодавства,  що діяло раніше,  мали право  на  пенсію  на  пільгових  умовах  або  за  вислугу  років, здійснюється  згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні  та корпоративні фонди:  особам,  зазначеним в абзаці першому цього пункту,  пенсії  призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку  та наявності трудового стажу,  передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри  пенсій  визначаються  відповідно  до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.  При цьому  зберігається  порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

          Згідно абз. 5 пп1 п. 2 розділу  XV  "Прикінцеві положення"   Закону   України  "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року  N 1058-IV виплата пенсій особам,  які були безпосередньо зайняті повний робочий  день  на  підземних  роботах  (включаючи  особовий  склад гірничорятувальних  частин) з видобутку вугілля,  сланцю,  руди та інших корисних  копалин,  на  будівництві  шахт  та  рудників,  за списком   робіт   і  професій,  затвердженим  Кабінетом  Міністрів України,  здійснюється до 1 січня 2005 року  за  рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за   рахунок  коштів  Державного  бюджету  України  до  досягнення пенсійного  віку,  передбаченого  статтею 26 цього Закону.

Законом України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських  підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005 р. N 2613-IV, який  набрав чинності з 1 січня 2006 року, доповнено абзац п'ятий підпункту 1 пункту 2 розділу  XV  "Прикінцеві положення"   Закону   України  "Про  загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування" положеннями стосовно виплати пенсій особам, пенсії яким призначені згідно  пунктів "в"-"е" та "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та виключено платників фіксованого сільськогосподарського податку із числа платників внесків  на загальнообов'язкове  державне пенсійне страхування.

          Порядок покриттям Пенсійним фондом України витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначений ч.1,2 п.6.1 Інструкції про порядок обчислення   і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. N 21-1 якої передбачено, що  відшкодуванню  підлягають  витрати  Пенсійного фонду на виплату  та  доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових  умовах відповідно  до  частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:   для платників,  зазначених  у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції,  - також 100 відсотків фактичних витрат на  виплату  і доставку пенсій,   призначених   відповідно   до   абзацу  першого частини 2 Прикінцевих положень Закону  застрахованим особам,  які  працювали  або  працюють  на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв,  робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць,  на посадах,  що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.          

Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів  органів  Пенсійного  фонду  України  щорічно  в повідомленнях  про  розрахунок  сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,  призначених відповідно  до  частини  2 Прикінцевих   положень  Закону  України  "Про  загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" ( 1058-15 ) (згідно з  додатками  6 та  7),  які  надсилаються  підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

          Підприємства  щомісяця  до  25-го   числа   вносять   до Пенсійного  фонду  зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку  пенсій,  призначених  на  пільгових умовах.     У разі  зміни  розміру  пенсії  або  настання  обставин,  які впливають  на  суму відшкодування (смерть пенсіонера,  зміна місця проживання та ін.),  органи Пенсійного фонду повідомляють  про  це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин (п.6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування до Пенсійного фонду України).

З врахуванням вищезазначеного аналізу норм законодавства та ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що Закони та інші нормативно-правові  акти  не  мають зворотної дії в часі, суд, дійшов до висновку, що Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення працівників сільськогосподарських  підприємств - платників фіксованого сільськогосподарського податку” від 31.05.2005 р. N 2613-IV, який  набрав чинності з 1 січня 2006 року не регулює дані правовідносини у 2005р., у зв'язку з чим, покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій нарахованих відповідачу Управлінням ПФУ в Ананьївському районі Одеської області за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р. в сумі 8100,90грн.  провадиться у вищенаведеному порядку за рахунок СВК «Україна».

Даний висновок суду ґрунтується ще й на тому, що покриття витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій  за рахунок коштів Державного бюджету України  має провадитись з дотриманням  приписів Бюджетного кодексу України та Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”  від 23 грудня 2004 року   N 2285-IV якими регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, а також контролю за виконанням Державного бюджету України, при цьому Закон України „Про Державний бюджет України на 2005 рік”  від 23 грудня 2004 року   N 2285-IV” не містить  видатків бюджету спрямованих на виплату пенсій  особам, призначеним відповідно до п.п. б)-з) ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення”, у зв'язку з чим з врахуванням приписів п.2 ст. 4 Бюджетного кодексу України  від 27.11.03 р., в якому зазначено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються  лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього кодексу та закону про Державний бюджет України, за відсутності в Державному бюджеті України плану формування та використання фінансових ресурсів для здійснення виплат пенсій, призначених особам в порядку п.п. б)-з) ст.13  Закону України „Про пенсійне забезпечення”, позивачем правомірно заявлені позовні вимоги щодо стягнення з СВК «Україна»  на користь Управління ПФУ в Ананьївському районі Одеської області  понесених витрат в сумі 8100,90грн.           

Доречі Управління Державного казначейства України в Одеській області, яке здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України,  в судовому засіданні в усній формі підтвердило відсутність бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та здійснення таких платежів в процесі виконання бюджету.

З огляду на вищевикладене, суд вважає правомірними заявлені позивачем позовні вимоги щодо  стягнення з СВК «Україна»  заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 8100,90 грн. за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р., що є підставою для їх задоволення .

  Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування... Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (п.п.1, 2 ст.70 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу (п.1 ст.71 КАС України).

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд  вважає обгунтованими заявлені Управлінням ПФУ в Ананьївському районі Одеської області позовні вимоги про стягнення з СВК «Україна»   8100,90грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим задовольняє їх в повній мірі.

                      Керуючись ст.ст.94, 160-164 КАС України, -

       В И Р І Ш И В :

1. Задовольнити позов повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Україна» ( 66430,  Одеська область, Ананьївський район, с. Коханівка, код ЕДРПОУ 03765772)  на користь Управління ПФУ в Ананьївському районі Одеської області (66400, Одеська область, м. Ананьїв, вул. Незалежності, 51, код ЕДРПОУ 20994830)   8100 ( вісім тисяч сто) грн. 90 коп.  заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постанова може бути оскаржена в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної  сили у порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 Малярчук І.А.