Ухвала

від 08.08.2016 по справі 405/3775/15-ц

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/3775/15-ц

4-с/405/58/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2016 року Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Іванова Л.А., розглянувши матеріали позовної заяви Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу і стягнення виконавчого збору, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 інспекція сільського господарства у Кіровоградській області звернулася до суду з позовом до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про накладення штрафу і стягнення виконавчого збору від 22.07.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ленінського районного суду м. Кіровограда від 04.08.2016 року зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер судової справи № 405/3775/15-ц, номер провадження 4-с/405/58/16.

В свою чергу, Розділ VII Цивільного процесуального кодексу України визначає судовий контроль за виконанням судових рішень, при цьому ст.. 383 ЦПК України надає право сторонам виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, якщо останні вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їх права чи свободи.

Із змісту заяви та документів, доданих до неї, встановлено, що судове рішення було ухвалено Ленінським районним судом м. Кіровограда відповідно до положень ЦПК України, на виконання якого 12.07.2016 року Ленінським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист № 405/3775/15-ц про зобов’язання ОСОБА_2 інспекцію сільського господарства в Кіровоградській області повернути ОСОБА_3 майно за договором відповідального зберігання від 31.12.2012 року.

На стадії виконавчого провадження старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 при примусовому виконанні зазначеного вище виконавчого листа, у зв’язку з невиконанням боржником у строк, відведений державним виконавцем для добровільного виконання рішення суду до 21.07.2016 року, 22.07.2016 року державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржника штрафу в розмірі 680 грн. та стягнення виконавчого збору в розмірі 2040 грн. 00 коп. Зазначені постанови про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору, винесені старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 під час виконавчого провадження є предметом оскарження ОСОБА_2 інспекцією сільського господарства у Кіровоградській області.

Разом з тим, як роз’яснив п. 7 Постанови Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» відповідно до статей 28, 41, 89 Закону про виконавче провадження при визначених умовах у разі невиконання боржником рішення самостійно державний виконавець виносить постанови про стягнення виконавчого збору, про накладення штрафу та про стягнення витрат, пов'язаних із організацією та проведенням виконавчих дій.

За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону про виконавче провадження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є окремими виконавчими документами. У зв'язку із цим справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Згідно з п.6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку. Прийнята державним виконавцем постанова про накладення штрафу на боржника, не виконана самостійно, є підставою для її примусового виконання. За змістом пункту 7 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами. Якщо виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір, витрати на проведення виконавчих дій або штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Тому слід ураховувати, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу,

прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. Також до юрисдикції адміністративних судів належать справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених,

допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства. Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з таким самим позовом.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_2 інспекція сільського господарства у Кіровоградській області звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовною заявою до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу і стягнення виконавчого збору в порядку цивільного судочинства, в зв'язку з чим, на підставі п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України, вважаю за необхідне відмовити позивачу у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства, що, в свою чергу, не позбавляє позивача права звернутись з даним позовом до адміністративного суду, який (позов) за формою та змістом має відповідати вимогам ст.ст. 105,106 КАС України, сплачено судовий збір за ставками, визначеними ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання адміністративного позову до адміністративного суду, за правилами підсудності адміністративних справ, визначених ст. 18 КАС України.

Керуючись п.1 ч.2 ст.122, ст. 293 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження в порядку цивільного судочинства по справі за позовом Державної інспекції сільського господарства у Кіровоградській області до старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця про накладення штрафу і стягнення виконавчого збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м.Кіровограда шляхом подачі протягом п’яти днів з дня її винесення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного суду

м. Кіровограда Л. А. Іванова