Вирок

від 31.08.2016 по справі 612/553/16-к

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/553/16-к

1-кп/612/63/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 рокусмт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

законного представника ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт за кримінальним провадженням, внесеним до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08 грудня 2015 року за №12015220380003045 відносно:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоукраїнка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,раніше не судимого,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Новоукраїнка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, військовозобов`язаного, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 17 червня 2015 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 (три) роки 3 (три) місяці, з іспитовим строком , відповідно до ст. 75 КК України 1 рік 6 місяців;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

В ніч з 03 грудня 2015 року на 04 грудня 2015 року ОСОБА_5 діючи повторно, за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6 , з метою викрадення чужого майна, прийшли до стіни продуктового складу № 2, яке розташоване на території токового господарства ПСП «Червона Зоря» за адресою : Харківська область, Близнюківський район, с. Новоукраїнка, вул. Механізаторів. Діючи з прямим умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою самозбагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переконавшись, що за їх діями ніхто не спостерігає та на прилеглій території немає сторонніх осіб, скориставшись молотом та ломом, пробили отвір в стіні, де з боксу № 5 вищезазначеного приміщення руками зсипали насіння соняшнику врожаю 2015 року до раніше заготовлених 60 полімерних мішків, таким чином викравши 1500 кілограмів насіння соняшнику, після чого з місця події з викраденим зникли та розпорядились ним на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса № 12806 від 26 січня 2015 року, вартість одного кілограму насіння, станом на 04 грудня 2015 року, склала 9 (дев`ять) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

В результаті протиправних дій ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ПСП «Червона Зоря» завдано матеріальних збитків на суму 14250 гривень 00 копійок.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України визнав повністю, не заперечував факту його вчинення при вищевказаних обставинах, щиро розкаявся у скоєному, суду пояснив наступне. Домовившись з неповнолітнім ОСОБА_6 про вчинення крадіжки, на початку грудня 2015 року вночі проникли до продуктового складу № 2, розташоване на території токового господарства ПСП «Червона Зоря» за адресою : с. Новоукраїнка Близнюківського району Харківської області, та пробивши отвір в стіні із боксу № НОМЕР_1 спільно викрали 1500 кілограмів насіння соняшнику, яке потім продали.

Допитаний у судовому засіданні неповнолітній обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав повністю та пояснив, що дійсно в ніч з 03 на 04 грудня 2015 року він разом з ОСОБА_5 по вул. Механізаторів, с. Новоукраїнка Близнюківського району Харківської області на території токового господарства ПСП «Червона Зоря» з боксу № 5 викрали 1500 кг насіння соняшнику при зазначених обставинах. У вчиненому щиро розкаявся.

Покази обвинувачених ОСОБА_5 та неповнолітнього ОСОБА_6 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченими змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності їх позиції.

Враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_5 та неповнолітній ОСОБА_6 , в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз`яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи у сукупності докази винуватості неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 , суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого в обсязі обвинувачення, викладеного у обвинувальному акті, повністю доведена, його дії правильно кваліфіковані за ч. 3 ст. 185 КК України, так як він вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб.

Визначаючи міру покарання обвинуваченим ОСОБА_5 та неповнолітньому ОСОБА_6 суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про осіб винних та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , відносяться до категорії тяжких злочинів.

Вивченням особи ОСОБА_5 судом встановлено, що він раніше судимий, має не зняту на не погашену судимість, кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, знятий з обліку призовників та переданий в запас, як такий що був раніше засуджений, має повну загальну середню освіту, проживає разом з матір`ю, має постійне місце реєстрації, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює.

Вивченням особи неповнолітнього ОСОБА_6 , судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога Близнюківської ЦРЛ не перебуває, проживає разом з матір`ю, у червні 2015 року закінчив 9 класів ЗОШ 1-2 ступеня с. Лукашівка, не працює, за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України рецидив злочинів.

Обставини, що пом`якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, є з`явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину неповнолітнім.

Обставин, які згідно з положеннями статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_6 , судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує, що обвинуваченим скоєно злочин, який віднесено до категорії тяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_5 покарання для його виправлення та попередження нових злочинів у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України.

При цьому суд, керуючись ч.ч.1,4 ст.71 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання у виді чотирьох місяців позбавлення волі за попереднім вироком. Кримінальне правопорушення, яке ОСОБА_5 вчинив за даним кримінальним провадження в ніч з 03 на 04 грудня 2015 року, було вчинене ним в період іспитового строку тривалістю 1 рік 6 місяців, згідно вироку Близнюківського районного суду Харківської області від 17 червня 2015 року. Відповідно до вищенаведеного вироку суду, ОСОБА_5 визнано винним за ч.3 ст. 185, КК України та призначено покарання у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, даних про особу обвинуваченого та його вік, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_6 нових злочинів, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку, передбаченого санкцією ч.3 ст.185 КК України, але з відстрочкою відбування покарання на підставі ст.ст. 75,104 КК України, з покладенням на засудженого обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Тобто, на думку суду зазначені обставини дійсно можуть бути підставою для такого покарання, бо ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення провини і засудження своєї протиправної поведінки.

Цивільний позов не заявлявся. Арешт на майно не накладався.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на проведення судової товарознавчої експертизи суд покладає на обвинувачених.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не обирався.

Під час судового провадження запобіжні заходи на підставі ч. 4 ст. 176 КПК України застосовуються судом за клопотанням прокурора.

Заявлене прокурором клопотання про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком суду законної сили, підлягає задоволенню, оскільки суд враховує ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те що ОСОБА_5 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, враховуючи скоєння нового кримінального правопорушення в період іспитового строку за попереднім вироком.

Керуючись ст.ст. 369-371,373-375,532 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді ТРЬОХ років позбавлення волі.

В силу ст.ст. 75,104 КК України, ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю ОДИН рік.

Відповідно до п.п. 3,4 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_6 : повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з`являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді ТРЬОХ років ДВОХ місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_5 за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді чотирьох місяців позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 17 червня 2015 року і остаточне покарання ОСОБА_5 призначити у виді ТРЬОХ років ШЕСТИ місяців позбавлення волі.

Обрати ОСОБА_5 запобіжний захід до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою у Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області, взявши під варту у залі суду негайно.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту взяття його під варту з 31 серпня 2016 року.

Стягнути солідарно із ОСОБА_5 та із законного представника неповнолітнього ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 123 (сто двадцять три) гривні на р/р 21419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право копію вироку суду отримати в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1