Рішення

від 30.08.2016 по справі 613/1085/16-ц

БОГОДУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №613/1085/16-ц Провадження № 2/613/514/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року

Богодухівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Закопайло В.В., при секретарі Дегтяр А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Богодухові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, третя особа: сектор державної реєстрації Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області «про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду в особі представника за дорученням ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на житловий будинок з господарським спорудами, розташований за адресою вул. Леніна, 2 с. Яблучне Богодухівського району Харківської області. Свої вимоги мотивує тим, що 31 серпня 2006 року померла її мати - ОСОБА_3. Спадкоємцем за заповітами після її смерті є позивач. В Богодухівській Держнотконторі було заведено спадкову справу № 84/2007 та оформлено земельну ділянку 7,0270 га. на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 23 березня 2007 року. Крім того, після смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно за заповітом, посвідченим Петропавлівською сільською радою 02 жовтня 1991 року, яке не оформлено і складається з житлового будинку з господарчими спорудами за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Яблучне, вул. Лісна, 2, право власності на який посвідчено записом в по господарській книзі. Державним нотаріусом надано відповідь, згідно з якою свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно неможливо так як спадкодавцем за життя не було виготовлено належного правовстановлюючого документу, як того вимагає діюче законодавство, і рекомендовано питання визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з господарчими спорудами, вирішити в судовому порядку.

В судове засідання позивач не з'явилась, представник позивача надав заяву про розгляд слухання справи за його відсутності та відсутності позивача. На позовних вимогах наполягає та просить ухвалити рішення про їх задоволення.

Представник відповідача до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, проти позову не заперечує.

Представник третьої особи Сектор державної реєстрації речових Богодухівського районної державної адміністрації Харківської області в судове засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову до суду не надходило.

Суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами прийшов до висновку про обґрунтованість заявленого позову виходячи з наступного:

Відповідно до свідоцтва про смерть від 02.09.2006 року виданого Петропавлівською сільською радою Богодухівського району Харківської області серії I-ВЛ № 075561, ОСОБА_3 померла 31 серпня 2006 року у віці 91 років у с. Яблучне Богодухівського району Харківської області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії 1-ВЛ №253078, ОСОБА_1 народилась 14 січня 1937 року в с. Крисино Богодухівського району Харківської області і її матір'ю зазначена ОСОБА_3.

Відповідно до копії спадкової справи, Богодухівською нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №84/2007 після померлої 31.08.2006 року ОСОБА_3 за заявою її доньки ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Згідно заповіту, посвідченого 15.06.2001 року приватним нотаріусом ОСОБА_4, ОСОБА_3, 21.02.1915р.н., право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Петропавлівське», посвідчене сертифікатом серії ХР №0091332, а також земельну ділянку, право на яку в майбутньому можливо за її життя буде посвідчено державним актом про право приватної власності на землю, заповідає ОСОБА_1, 14.01.1937р.н.

Згідно заповіту, посвідченого 02.10.1991 року секретарем виконавчого комітету Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, все своє майно ОСОБА_3 на випадок смерті заповідає донці - ОСОБА_1.

23 березня 2007 року ОСОБА_1 видано свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 15.06.2001 року на земельну ділянку №56, розміром 7,0270 га кадастровий №6320886500:02:001:0156, що розташована на території Петропавлівської сільської ради Богодухівського району Харківської області, що належала спадкодавиці ОСОБА_3.

Відповідно до довідки №02-32/153, виданої 22.07.2016 року Петропавлівською сільською радою Богодухівського району Харківської області, згідно погосподарської книги №5 Петропавлівської сільської ради за 2006-2010р.р., особового рахунку №249, домоволодіння за адресою с. Яблучне вул. Лісна, 2 Богодухівського району Харківської області належить ОСОБА_3. Рік побудови 1930. Обставина належності їй цього майна підтверджується також наданою копією облікової картки об'єкта №0363-5 погосподарського обліку на 2011-2015 роки.

Згідно відповіді завідуючої Богодухівської Державної нотаріальної контори ОСОБА_5 від 05.08.2016 року, щодо можливості спадкування після померлої 31.08.2006 року ОСОБА_3 (спадкова справа №84/2007), встановлено що 23.03.2007 року по цій справі вже видавалось свідоцтво про право на спадщину за заповітом, посвідченим нотаріусом ОСОБА_4 15.06.2001 року за реєстром №472 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення. Зазначений заповіт частково змінив заповіт, посвідчений Петропавлівською сільською радою від 02.10.1991 року за реєстром №43, за яким все майно заповідалось теж на користь ОСОБА_1, отже майно не охоплене заповітом, посвідченим 15.06.2001 року за реєстром №472 може бути видане на підставі заповіту, посвідченого 02.10.1991 року за реєстром №43. При співбесіді виявилось що до складу спадкового майна входить житловий будинок за №2, розташований за адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Яблучне, вул. Лісна. На цей будинок відсутній документ, що посвідчує право власності, а тому питання належності цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника повинну вирішуватися в судовому порядку.

Відповідно до положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.ст. 1216- 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті

Згідно вимог ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, що затверджена Міністерством комунального господарства Українського РСР 31 січня 1966 року реєстрацію будинків із обслуговуючими будівлями і спорудами та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР провадили бюро технічної інвентаризації виконкомів місцевих рад депутатів трудящих. Об'єктами реєстрації були будинки та домоволодіння з окремим порядковим номером на вулиці, провулку, площі. Реєстрації підлягали всі будинки і домоволодіння в межах міст і селищ міського типу Української РСР, що належали місцевим радам депутатів трудящих, державним, кооперативним і громадським установам, підприємствам і організаціям, а також ті будинки і домоволодіння, які належали громадянам на праві особистої власності.

У період чинності зазначеної Інструкції державна реєстрація нерухомого майна не проводилась в сільській місцевості. Право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості підтверджувалося записами в по господарських книгах, і наданий час може бути підтверджено відповідною довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 до правовідносин, які виникли до прийняття 15 квітня 1991 року Закону України «Про власність», застосовується чинне на той час законодавство. Зокрема спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулюють власність цього двору , а право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, які 15 квітня 1991 року не втратили право на частку в його майні.

Таким чином, права, набуті шляхом створення або придбання нерухомості у власність до набранням чинності Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики від 29.06.1998 року, з дотриманням установленого порядку набуття, однак без державної реєстрації, слід вважати такими, що виникли та набуті в установленому законом порядку.

Отже, оскільки при житті спадкодавця нею не було виготовлено належного правовстановлюючого документу на житловий будинок з господарчими спорудами адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Яблучне, вул. Лісна, 2, а його належність ОСОБА_3 ніким не заперечується та підтверджується записами в погосподарській книзі, та оскільки не можливо отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину, право позивача може бути визнано в судовому порядку.

В зв'язку з викладеними обставинами, а також фактичним визнанням позову відповідачем, суд вважає за можливе позов задовольнити та визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок, який належав спадкодавцю.

Судові витрати позивач залишила за собою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1216 - 1218, 1222, 1261 ЦК України, ст.ст. 174, 213-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на житловий будинок з господарчими спорудами адресою: Харківська область, Богодухівський район, с. Яблучне, вул. Лісна, 2 в порядку спадкування за заповітом після померлої 31 серпня 2006 року ОСОБА_3.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Харківської області через Богодухівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя