Рішення

від 25.08.2016 по справі 908/1809/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 11/80/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.08.2016 Справа № 908/1809/16

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий - суддя Гончаренко С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району (бул. Гвардійський, буд. 137, м.Запоріжжя, Запорізька область 69091; фактична адреса: вул. Щаслива, буд. 2«А», м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065, код ЄДРПОУ 32121458),

до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ВіА» (пр. Металургів, буд. 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 32895779),

у присутності представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. №227/20-19 від 11.07.2016;

від відповідача: не з'явився;

про: стягнення 2825,04грн.,-

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області звернувся концерн «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ВіА» про стягнення 2365,79грн. основного боргу за поставлену теплову енергію, 341,04грн. пені, 25,64грн. 3% річних та 92,57грн. втрат від інфляції за договором №102094 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2009.

07.07.2016 порушено провадження по справі і справа призначена до розгляду. У зв'язку із неявкою відповідача та ненадання ним відзиву на позовну заяву, розгляд справі відкладався.

Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись, зокрема, на те, що спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих зобов'язань за договором №102094 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.02.2009. Затримка оплати вартості поставленої теплової енергії обумовила нарахування пені, сум 3% річних та втрат від інфляції. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом справи віднести на відповідача.

Відповідач вимоги суду не виконав, відзив на позовну заяву та витребувані докази не надав, акт звіряння взаємних розрахунків, направлений на його адресу позивачем, не підписав. В судове засідання повноважного представника не направив. Заяв про розгляд справи без повноважного представника відповідача на адресу суду не надходило.

У відповідності до п. 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»).

Згідно до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (minjust.gov.ua), юридичною адресою товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ВіА» є - 69032, Запорізька область, м. Запоріжжя, пр. Металургів, буд. 5

Ухвали господарського суду направлялись за вказаною адресою.

За таких обставин справа розглядається в порядку передбаченому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в матеріалах справи документами та за відсутністю повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також ретельно дослідивши додатково надані сторонами докази, встановив наступні обставини:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 ЦК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01.02.2009 між Концерном «Міські теплові мережі» (надалі - Теплопостачальна організація) та товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ВіА» (надалі - Споживач) укладено договір №102094 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).

Згідно п. 1.1. вказаного Договору, Теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпускати теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

У розділі 10 Договору зазначено, що він набуває чинності з 01.02.2009 і діє до 01.02.2010. Припинення дії договору не звільняє Споживача від обов'язку повної сплати за спожиту теплову енергію та відповідальності, передбаченої цим договором і чинним законодавством України. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна з сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання Договору.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач, виконуючи договірні зобов'язання, за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 2366,17грн., що підтверджується рахунками та актами приймання-передачі за поставлену теплову енергію за вказаний період.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з п. 6.2 Договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Підставою для розрахунків відповідача з позивачем, згідно п. 6.3 Договору, є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.7 Договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Позивач щомісяця направляв акти та рахунки на адресу відповідача, про свідчать реєстри на відправку рахунків та актів, з відмітками поштових відділень.

Згідно п. 6.7.1 Договору, отриманий акт приймання передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі п'яти днів отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача; при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

У п. 6.7.2 Договору зазначено, що у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п.6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

Відповідно до п. 40 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог норматипно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Згідно п. 3.2.6 Договору Споживач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 6.4 Договору, Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передплату.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 ЦК України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманої теплової енергії виконав частково сплативши 0,38грн. (платіж від 18.08.2015 на суму 130,00грн., з якої 129,62грн. зараховано за попередній період, залишок в розмірі 0,38грн. зараховано як оплата за жовтень 2015 року), у зв'язку з чим за період жовтня 2015 року по квітень 2016 року залишається неоплаченою поставлена теплова енергія на суму 2365,79грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з наслідків порушення зобов'язань є сплата неустойки, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Також, у відповідності до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У п.7.2.8 Договору зазначено про те, що в разі несплати або несвоєчасної оплати Споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього Договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати Споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 341,04грн. за період з 20.11.2015 по 21.06.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За порушення строків оплати позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 25,64грн. за період з 20.11.2015 по 21.06.2016 і інфляційні втрати в сумі 92,57грн. за період з грудня 2015 року по травень 2016 року.

Суми пені, 3% річних та втрат від інфляції ретельно перевірені в судовому засіданні, розрахунок здійснено вірно.

Позовні вимоги законні, обґрунтовані і підтверджуються зібраними в справі доказами.

Судові витрати віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «ВіА» (пр. Металургів, буд. 5, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 32895779) на користь концерну «Міські теплові мережі» в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі» Дніпровського району (бул.Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, Запорізька область 69091; фактична адреса: вул. Щаслива, буд. 2«А», м. Запоріжжя, Запорізька область, 69065, код ЄДРПОУ 32121458) 2365 (дві тисячі триста шістдесят п'ять) грн. 79коп. основного боргу за поставлену теплову енергію, 341 (триста сорок одну) грн. 04коп. пені, 25 (двадцять п'ять) грн. 64коп. 3 % річних, 92 (дев'яносто дві) грн. 57коп. інфляційних втрат і 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В засіданні 25.08.2016 оголошена вступна і резолютивна частини рішення. Рішення в повному обсязі складено і підписане 29.08.2016.

Суддя С.А. Гончаренко