Рішення

від 23.08.2016 по справі 921/368/16-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" серпня 2016 р.Справа № 921/368/16-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Дочірнього підприємства "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІЛК-2014", АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в сумі 18 357,44 грн.

За участю представників сторін:

Позивача: ОСОБА_1- представника ДП "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент" ;

Відповідача: не прибув.

Суть справи: Дочірнє підприємство "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІЛК-2014", АДРЕСА_1 про cтягнення заборгованості в сумі 18 357 грн. 44 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно видаткової накладної № 9985 від 01.07.2015 року відповідачу поставлений товар на суму 17 442 грн., 03.08.2015 року було здійснено повернення продукції на суму 1872,00 грн., і станом на 17.02.2016 року заборгованість відповідача склала 15 600 грн. Зазначає, що з метою врегулювання спору 26.04.2016 року на адресу відповідача була направлена вимога № 88 про оплату заборгованості, яка залишена відповідачем без відповіді і виконання.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29 червня 2016 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 12 липня 2016 року; зобов'язано позивача надати підтвердження ГУ ДКСУ у Тернопільській області про зарахування судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 67889854 від 17.06.2016р., до державного бюджету України; відповідача - документально обгрунтований відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 12 липня 2016 року розгляд справи відкладено на 09 серпня 2016 року та зобов'язано сторони подати до дня розгляду справи: позивача: підтвердження ГУ ДКСУ у Тернопільській області про зарахування судового збору, сплаченого платіжним дорученням № 67889854 від 17.06.2016р., до державного бюджету України; обгрунтований розрахунок 3% річних із зазначенням періоду /дата/, за який вони нараховані; відповідача: документально обгрунтований відзив на позовну заяву.

03.08.2016р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІЛК-2014", АДРЕСА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що позивачем не було враховано поставку товару ТОВ "АГРОМІЛК-2014" згідно накладної № 2 від 07.06.2016р. по довіреності № 130 від 10.06.2016р., а тому вважає, що сума заборгованості з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних становить 11499,44 грн.

Ухвалою господарського суду від 09 серпня 2016 року зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо видаткової накладної № РН -0000002 від 07 червня 2016 року.

23 серпня 2016 року на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 15383) від 23 серпня 2016, якій позивач просить стягнути з відповідача 8742 грн. 00 коп. суму основного боргу, 323 грн. 84 коп. - 3 проценти річних; 2433грн. 60 коп. витрат від інфляції. Окрім того, просить повернути суму зайво сплаченого судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Передбачені ч. 4 ст. 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством (п. 3.10. Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи наведене, суд приймає заяву в порядку ст. 22 ГПК України та розглядає спір, виходячи з нової ціни позову, яка становить 11499 грн. 444 коп., з яких: 8742 грн. 00 коп. сума основного боргу, 2433грн. 60 коп. - інфляційні нарахування, 323 грн. 84 коп. - 3 % річних.

Представник позивача в судовому засіданні 23 серпня 2016 року підтримує позовні вимоги із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог. Просить суд позов задоволити.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що згідно видаткової накладної № 9985 від 01.07.2015 року Дочірнє підприємство "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "АГРОМІЛК-2014" товар на суму 17 472 грн., а саме сир нежирний для плавлення в кількості 520 кг.

В позовній заяві зазначено, що відповідачем 03.08.2015 року було здійснено повернення продукції на суму 1872,00 грн., і станом на 17.02.2016 року заборгованість відповідача склала 15 600,00 грн., про що свідчить акт звірки взаємних розрахунків за період 01.07.2014 по 17.02.2016 року підписаний та скріплений печатками сторін.

З метою врегулювання спору 26.04.2016 року на адресу відповідача була направлена вимога № 88 про оплату заборгованості в сумі 15 600 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і виконання.

23 серпня 2016 року на адресу господарського суду Тернопільської області від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вх. № 15383) від 23 серпня 2016р., якій позивач просить стягнути з відповідача 8742 грн. 00 коп. суму основного боргу, в зв'язку з врахуванням поставки товару ТОВ "АГРОМІЛК-2014" згідно накладної № 2 від 07.06.2016р. по довіреності № 130 від 10.06.2016р.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлений, кредитор має право його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк з від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони не узгодили строк (термін) оплати за поставку товару.

Судом встановлено, що 23.12.2015р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 88 про виконання грошового зобов'язання в сумі 15 600 грн., що підтверджується фіскальним чеком від 28.07.2016 р. та описом вкладення у цінний лист від 28.04.2016 р

Приймаючи до уваги те, що всупереч вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті товару відповідач не виконав в повному обсязі, а тому суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 8742 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Окрім того, позивач у позовній заяві, просить суд стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобов"язання 323,84 грн. - трьох процентів річних та 2433,60 грн. інфляційних збитків.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частино основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до поданого розрахунку ДП "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент", просить суд стягнути з відповідача 323 грн. 84 коп. - трьох процентів річних та 2433 грн. 60 коп. витрат від інфляції.

Розглянувши представлений розрахунок 3% річних та інфляційних втрат в період з 01.09.2015р. по 10.05.2016р., суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 323 грн. 84 коп. - трьох процентів річних та 2433 грн. 60 коп. інфляційні нарахування обґрунтованими та такими, що підлягають задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази погашення відповідачем заявлених позивачем вимог в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 8742 грн. 00 коп. основного боргу, 323 грн. 84 коп. - трьох процентів річних та 2433 грн. 60 коп. інфляційних нарахуваннь.

Окрім того, від позивача поступила заява (вх. № 15382) від 23.08.2016 року про повернення з держбюджету надлишково сплаченого судового збору.

В ході судового розгляду даної справи судом було встановлено, що згідно платіжного доручення № 67889854 від 17.06.2016, позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1450 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, враховуючи, що належна до сплати сума судового збору становить 1378 грн. 00 коп., суд вважає, що зайво сплачений судовий збір в сумі 72 грн. необхідно повернути позивачу.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОМІЛК-2014", АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 39509041 на користь Дочірнього підприємства "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область , ідентифікаційний код 20539936 - 8742 грн. 00 коп. основного боргу, 323 грн. 84 коп. - трьох процентів річних , 2433 грн. 60 коп. індексу інфляції та 1372,57 грн. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. Повернути Дочірньому підприємству "Ямниця" ВАТ "Івано-Франківськцемент", с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, ідентифікаційний код 20539936 з державного бюджету України - 72 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого ним платіжним дорученням 67889854 від 17.06.2016р, у зв'язку зі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

4.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання - 29 серпня 2016 року) через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук