Постанова

від 29.08.2016 по справі 826/9068/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И за результатами скороченого провадження м. Київ 29 серпня 2016 року                      № 826/9068/16 Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом  Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до  Парку культури та відпочинку "Перемога" про  стягнення заборгованості в розмірі 17 030,01 грн., ВСТАНОВИВ: Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Парку культури та відпочинку "Перемога" про стягнення заборгованості в розмірі 17 030,01 грн. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2016 відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу, в разі невизнання адміністративного позову, у десятиденний строк з дня одержання ухвали надати суду письмові заперечення проти позову та докази на підтвердження цих заперечень. Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, хоча ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття скороченого провадження у справі отримав 18.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (№ 01014 1270739 8). Відповідно до частини четвертої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів. Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку скороченого провадження та прийняття рішення по справі, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Згідно поданого відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік (форма №10-ПІ річна поштова), середньооблікова кількість працівників облікового складу (осіб) підприємства у 2015 році становила 28 осіб. Відповідно до 4-х відсоткового нормативу на підприємстві повинна бути працевлаштована 1 особа з інвалідністю. Згідно із статтею 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 2 Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом. Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 затверджено форму звітності №3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та порядок її подання. Аналіз наведених норм свідчить про наявність у роботодавця обов'язку виділяти та створювати робочі місця для інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, а також щодо повідомлення підприємствами, установами та організаціями уповноважених органів про наявність вакансій (форма 3-ПН), за наслідками розгляду яких компетентні органи направляють на підприємство для працевлаштування інвалідів. Як вбачається з листа Дніпровського районного центру зайнятості від 13.06.2016 №2013-03, Парк культури та відпочинку "Перемога" протягом 2015 року звіти за формою 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" для осіб з інвалідністю до Дніпровського районного центру зайнятості не подавав, а особи з інвалідністю до Парку культури та відпочинку "Перемога" для подальшого працевлаштування протягом 2015 року не направлялись. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку. Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення. Учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Отже, неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів, неподання звітів за формою 3-ПН про наявність вакансій для інвалідів державній службі зайнятості за спірний період та невиконання нормативу працевлаштування інвалідів є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та свідчить про невжиття відповідачем усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення і є підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій. Суд звертає увагу, що відповідачем не спростовано об'єктивну можливість і потенційну спроможність виконати покладене на нього частиною третьою статті 18 та частиною першою статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" зобов'язання з виділення і створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. У зв'язку з недотриманням відповідачем 4-х відсоткового нормативу працевлаштування інвалідів у 2015 році, позивач звернувся до суду з позовом про застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 16  428,57 грн. та пені в сумі 601,44 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій. Таким чином, враховуючи, що адміністративно-господарські санкції та пеню на загальну суму 17030,01 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, оскільки доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Керуючись статтями 160-163, 183-2, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.Адміністративний позов  - задовольнити повністю. 2. Стягнути із Парку культури та відпочинку "Перемога" (юридична адреса: 02125, м. Київ, бул. Перова, 2, код ЄДРПОУ 02221337) на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 16  428,57 грн. (шістнадцять тисяч чотириста двадцять вісім грн. 57 коп.) та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 601,44 грн. (шістсот одна грн. 44 коп.). Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження підлягають негайному  виконанню. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                                           О.П. Огурцов