Постанова

від 18.08.2016 по справі 826/22480/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

18 серпня 2016 року 08:20 справа №826/22480/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ГУДФУД" доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУДФУД" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ГУДФУД") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Подільському районі), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08 вересня 2015 року №0004102202 та №0004112202.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2015 року відкрито провадження у справі №826/22480/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11 лютого 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечили; на підставі частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 08 вересня 2015 року №0004102202 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпунктів 139.1.3 та 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ГУДФУД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 4 911 157,50 грн., в тому числі за основним платежем - 3 928 926,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 982 231,50 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 08 вересня 2015 року №0004112202 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України ТОВ "ГУДФУД" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 5 303 798,75 грн., в тому числі за основним платежем - 4 243 119,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 060 779,75 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 14 серпня 2015 року №3382/26-56-22-02-02/37392286 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДФУД" код ЄДРПОУ 37392286 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2012 року по 31.12.2014 року" (далі по тексту - акт перевірки) та з урахуванням відповіді ДПІ у Подільському районі про розгляд заперечення від 07 вересня 2015 року №12061/10/26-56-22-02.

В акті перевірки, з урахуванням відповіді ДПІ у Подільському районі про розгляд заперечення від 07 вересня 2015 року №12061/10/26-56-22-02, встановлено наступні порушення: підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8, підпункту 138.5.1 пункту 138.5 статті 138, підпунктів 139.1.3 та 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 3 928 826,00 грн., у тому числі за 2012, 2013, 2014 роки; пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 4 243 119,00 грн., у тому числі за квітень, червень, липня, вересень, листопад, грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, січень-грудень 2014 року.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані неправомірним включенням до складу витрат вартості товарів/послуг по взаємовідносинам із ТОВ "Українські торгівельні інвестиції", ТОВ "Компанія "Омега Люкс", ТОВ "Фрострейдінг Груп", ТОВ "Оптова база Чай-Агропродукт", ТОВ "Рітейл-Дон" при наданні послуг комплектування продукції під торгівельною маркою "Good Food" та отримання послуг мерчандайзингу; по взаємовідносинам із ТОВ "Веларіс" та ТОВ "ТД "Альтаір" при наданні послуг по проведенню дегустації бактеріальних заквасок під торговою маркою "Good Food"; по взаємовідносинам із ТОВ "Українська компанія "Модус" та ТОВ "ТК "Фіона" при наданні юридичних послуг; по відносинам із ТОВ "Імпульс" при виконанні послуг з ремонту приміщень; по взаємовідносинах із ТОВ "Тенза Трейд Юніон" та ТОВ "ДІ-НЕКСТ" при поставці товарів, робіт та послуг, та безпідставним включенням до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по відносинам із ТОВ "Українські торгівельні інвестиції", ТОВ "Компанія "Омега Люкс", ТОВ "Фрострейдінг Груп", ТОВ "Оптова база Чай-Агропродукт", ТОВ "Рітейл-Дон", ТОВ "Веларіс", ТОВ "ТД "Альтаір", ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "ТК "Фіона", ТОВ "Імпульс", ТОВ "Тенза Трейд Юніон", ТОВ "ДІ-НЕКСТ" та ТОВ "Брадок Трейд", виходячи із не підтвердження реальності господарських операцій, у зв'язку із: не наданням до перевірки документів щодо перевезення продукції на склади виконавців робіт по комплектуванню бактеріальних заквасок, доказів приготування заквасок, доказів фактичного надання юридичних послуг, доказів фактичного виконання ремонтних робіт, зокрема актів виконаних робіт за формою КБ-2в; доказів відсутністю у контрагентів трудових ресурсів та основних засобів для здійснення господарської діяльності; формуванням постачальниками сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання; дефектність документів у зв'язку із зазначенням у договорі, укладеному із ТОВ "Компанія "Омега Люкс" реквізитів ТОВ "ДІ-НЕКСТ"; отриманням податкової інформації про неможливість проведення зустрічної звірки деяких контрагентів та встановлення порушення ними правил оподаткування.

Позивач вважає протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, а ТОВ "ГУДФУД" дотримано передбачені Податковим кодексом України умови для формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки актів перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій ТОВ "ГУДФУД" з його контрагентами - ТОВ "Українські торгівельні інвестиції", ТОВ "Компанія "Омега Люкс", ТОВ "Фрострейдінг Груп", ТОВ "Оптова база Чай-Агропродукт", ТОВ "Рітейл-Дон", ТОВ "Веларіс", ТОВ "ТД "Альтаір", ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "ТК "Фіона", ТОВ "Імпульс", ТОВ "Тенза Трейд Юніон", ТОВ "ДІ-НЕКСТ" та ТОВ "Брадок Трейд"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що за перевірений період між ТОВ "ГУДФУД" (замовник) укладено із ТОВ "Українські торгівельні інвестиції", ТОВ "Компанія "Омега Люкс", ТОВ "Фрострейдінг Груп", ТОВ "Оптова база Чай-Агропродукт", ТОВ "Рітейл-Дон" (виконавці) типові договори на виконання робіт з комплектації продукції, за умовами яких виконавці зобов'язались виконувати на користь замовника роботи з комплектації бактеріальних заквасок торговельної марки "Good Food".

Відповідно до положень вказаних договорів продукція, пакувальні та формаційні матеріали для виконання робіт доставляються замовником автомобільним транспортом та за його рахунок до складу виконавця; вивіз готової продукції зі складу виконавця здійснюється замовником автомобільним транспортом останнього.

Згідно із замовленнями та актами виконаних робіт виконавці надали обумовлені договорами послуги з комплектації бактеріальних заквасок.

ТОВ "ГУДФУД" (замовник) уклало із ТОВ "Рітейл-Дон" (виконавець) договір на надання послуг по мерчандайзингу товарів від 23 квітня 2012 року №234 та із ТОВ "Українські торгівельні інвестиції" (виконавець) договір на надання послуг по мерчандайзингу товарів від 28 грудня 2012 року №28/2, відповідно до яких виконавець приймає на себе зобов'язання надавати замовнику послуги по мерчандайзингу закваски торговельної марки "Good Food", у тому числі: моніторинг споживчого попиту на товари замовника, надання інформації про продаж товарів замовника, моніторинг та аналіз товарів конкурентів, послуги з проведення рекламних акцій, рекомендації щодо покращення рівня представленості продукції

Згідно з актами наданих послуг та звітами по наданню послуг виконавці надали послуги по мерчандайзингу товарів у супермаркетах, розміщених на території України.

Виконавці протягом 2012-2014 років надали позивачу послуг на загальну суму 16 984 773,00 грн. та виписали позивачу податкові накладні на повну суму вартості поставлених послуг, у тому числі податок на додану вартість - 2 830 795,50 грн.

ТОВ "ГУДФУД" (замовник) уклало ТОВ "Веларіс" та ТОВ "ТД "Альтаір" (виконавці) договори від 18 серпня 2014 року №14/08/18-1 та від 17 січня 2013 року №2013/1, згідно з якими виконавці зобов'язались надати замовнику послуги по організації та дегустації, роздачі рекламних матеріалів та інших промоушен (маркетингових) акцій щодо продукції торговельної марки "Good Food".

Згідно з додатковим угодами до вказаних договорів, актами надання послуг виконавці надали обумовлені договорами послуги у супермаркетах мережі "Фуршет", "Ашан", "Новус", "Мегамаркет", "Фоззі", "Велика Кишеня" та інших, розташованих у різних куточках України.

За період 2013-2014 роки виконавці надали позивачу послуги на загальну суму 2 900 000,00 грн. та виписали позивачу податкові накладні на повну суму вартості поставлених послуг, у тому числі податок на додану вартість - 483 333,33 грн.

Між ТОВ "ГУДФУД" (замовник) укладено із ТОВ "Українська компанія "Модус" (виконавець) договір від 19 листопада 2012 року №19/11-2, предметом якого є надання юридичних послуг та правової допомоги; юридичні послуги включають в себе: юридичний супровід поточної господарської діяльності замовника, забезпечення замовника внутрішніми документами з питань кадрової політики, безпеки та охорони праці, інструкції, положення, накази тощо, забезпечення листування замовника з третіми особами, представництво у суді.

Згідно з актами наданих послуг у грудні 2012 року та протягом січня-липня 2013 року виконавець надав послуги з розробки додатків до господарських договорів замовника, актів про надання маркетингових послуг, типових додатків до протоколу погодження ціни, розробка листів на загальну суму 67 083,00 грн.

29 липня 2013 року №07/2013ЮП позивач уклав із "ТК "Фіона" договір про надання юридичних послуг, які включають в себе зокрема юридичний супровід поточної господарської діяльності замовника, забезпечення замовника внутрішніми документами з питань кадрової політики, безпеки та охорони праці, інструкції, положення, накази тощо, забезпечення листування замовника з третіми особами, представництво у суді.

Відповідно до актів наданих послуг протягом 2013 року виконавець надав позивачу юридичні послуги у формі усних консультацій та розробки договірних документів, на загальну суму 47 917,00 грн.

Виконавці юридичних послуг виписали позивачу податкові накладні на загальну суму 115 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 19 166,66 грн.

ТОВ "ГУДФУД" (замовник) уклало із ТОВ "Імпульс" (підрядник) договір підряду №23/13, за яким підрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та/або залученими силами та засобами виконати роботи по ремонту приміщень за адресою: м. Київ, вул. Нижньоюрківська, 9, загальною площею 316,8 м. кв.

Відповідно до положень пункту 2 договору підряду договірна ціна до договором є твердою, уточнення приблизної договірної ціни робіт з будівництва об'єкта підлягає обов'язковому перегляду в процесі виконання сторонами своїх зобов'язань та визначається на підставі акта форми №КБ-2в та довідки по формі №КБ-3.

Як підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2013 року ТОВ "Імпульс" виконало ремонтні роботи на загальну суму 385 676,77 грн., у тому числі податок на додану вартість 64 279,46 грн.

Згідно з наявними у справі доказами ТОВ "Імпульс" виписало позивачу податкові накладні від 22 квітня 2013 року №306 на загальну суму 350 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 58 333,33 грн., від 27 червня 2013 року №864 на загальну суму 35 676,77 грн., у тому числі податок на додану вартість 5 946,13 грн.

29 серпня 2014 року між ТОВ "ГУДФУД" (замовник) та ТОВ "Тенза Трейд Юніон" (замовник) укладено договір про надання юридичних послуг №2014/9-1Ю, за умовами якого виконавець взяв на себе зобов'язання надавати юридичні послуги та правову допомогу; юридичні послуги включають в себе зокрема юридичний супровід поточної господарської діяльності замовника, забезпечення замовника внутрішніми документами з питань кадрової політики, безпеки та охорони праці, інструкції, положення, накази тощо, забезпечення листування замовника з третіми особами, представництво у суді.

Відповідно до актів наданих послуг за вересень, жовтень та грудень 2014 року виконавець надав позивачу юридичні послуги у формі усних консультацій та розробки договірних документів, та виписав позивачу податкові накладні на загальну суму 36 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 6 000,00 грн.

01 березня 2014 року ТОВ "ГУДФУД" (замовник) уклало із ТОВ "ДІ-НЕКСТ" (виконавець) договір №1 на виконання робіт з комплектації продукції, за умовами якого виконавець зобов'язується виконувати на користь замовника роботи з комплектації бактеріальних заквасок торговельної марки "Good Food".

Згідно із замовленнями, актами виконаних робіт та податковими накладними виконавець протягом березня 2014 року надав обумовлені договором послуги з комплектації бактеріальних заквасок на загальну суму 908 160,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 151 360,00 грн.

В акті перевірки також встановлено, що позивач укладав з ТОВ "Брадок Трейд" договори на виконання робіт з комплектації та фасування бактеріальних заквасок.

Відповідно до положень вказаних договорів продукція, пакувальні та формаційні матеріали для виконання робіт доставляються замовником автомобільним транспортом та за його рахунок до складу виконавця; вивіз готової продукції зі складу виконавця здійснюється замовником автомобільним транспортом останнього.

У квітні 2012 року позивач включав до складу податкового кредиту суму у розмірі 4 000,00 грн. на підставі податкової накладної від 28 березня 2012 року №237, виписаної ТОВ "Брадок Трейд".

Разом з тим, суд звертає увагу, що позивач не надав у справу будь-яких документів по відносинам позивача із ТОВ "Брадок Трейд".

Розрахунки між сторонами проводились у грошовій та вексельній формі, що підтверджується відповідними довідками банку, платіжними дорученнями та копіями актів прийому-передачі цінних паперів.

Суму вартості отриманих послуг відображена позивачем у складі доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками, однак звертає увагу, що формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як зазначає позивач, ТОВ "ГУДФУД" користувалась послугами інших підприємств з метою організації власної господарської діяльності.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на підтвердження реальності господарських операцій та факту використання придбаних послуг у межах оподатковуваних операцій позивач надав копії господарських договорів, первинних документів та податкових накладних по відносинам із постачальниками, проте, первинні документи по відносинам; проте, на думку суду, вказані документи не підтверджують фактичне здійснення таких послуг, а лише фіксують господарські операції.

Так, в частині операцій по наданню послуг з комплектації та фасуванню бактеріальних заквасок торговельної марки "Good Food" позивач не надав суду доказів, які б підтверджували доставку виконавцям робіт продукції, пакувальних та інформаційних матеріалів автомобільним транспортом замовника та вивіз готової продукції зі складу виконавця, як передбачено умовами договорів; матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували дотримання технологічного регламенту на фасування та пакування бактеріальних заквасок у споживчу тару ТОВ "ГУДФУД" та доказів, що дозволяють ідентифікувати участь контрагентів у виконанні робіт.

По господарським операціям із надання послуг мерчандайзингу та по проведенню дегустації бактеріальних заквасок суд зауважує на відсутності доказів, які б підтверджували безпосередню участь обраних позивачем постачальників у проведенні заходів з дегустації та мерчандайзингу та правові відносини із торговими мережами по місцю проведенню таких заходів.

Щодо надання юридичних послуг, то матеріали справи не містять доказів на підтвердження фактичного надання послуг, у тому числі з питань консультування та розробки проектів документів.

Так само позивач не надав доказів реальності та фактичного виконання ремонтних робіт та належності об'єкта ремонту на будь-якій правовій підставі позивачу.

В частині господарських операцій по відносинам із ТОВ "Брадок Трейд" взагалі відсутні будь-які документи, що унеможливлює встановити характер спірних правовідносин та реальність господарських операцій.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції носять реальний характер, а придбані послуги використані в межах господарської діяльності або придбавались з такою метою.

Суд враховує доводи позивача про безпідставність висновків акта перевірки щодо формуванням постачальниками сумнівного податкового кредиту по ланцюгу постачання та використання непідтверджених даних про постачальників з АІС "Податковий блок" та актів про неможливість проведення зустрічної звірки, однак зазначене не підтверджує реальність господарських операцій через накладання документів, вказаних вище, та не спростовує висновків акта перевірки про заниження податку на прибуток.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

В частині висновків акта перевірки щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач відображав суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Українські торгівельні інвестиції", ТОВ "Компанія "Омега Люкс", ТОВ "Фрострейдінг Груп", ТОВ "Оптова база Чай-Агропродукт", ТОВ "Рітейл-Дон", ТОВ "Веларіс", ТОВ "ТД "Альтаір", ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "ТК "Фіона", ТОВ "Імпульс", ТОВ "Тенза Трейд Юніон", ТОВ "ДІ-НЕКСТ" та ТОВ "Брадок Трейд", у зв'язку з отриманням послуг.

Проте, наявність у позивача податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям.

Як зазначено вище при розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача послуг, отриманих від ТОВ "Українські торгівельні інвестиції", ТОВ "Компанія "Омега Люкс", ТОВ "Фрострейдінг Груп", ТОВ "Оптова база Чай-Агропродукт", ТОВ "Рітейл-Дон", ТОВ "Веларіс", ТОВ "ТД "Альтаір", ТОВ "Українська компанія "Модус", ТОВ "ТК "Фіона", ТОВ "Імпульс", ТОВ "Тенза Трейд Юніон", ТОВ "ДІ-НЕКСТ" та ТОВ "Брадок Трейд", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість є обґрунтованими, а тому збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість є правомірним.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на незаконне розширення особою, що проводила перевірку, перевіреного періоду по відносинам із ТОВ "Брадок Трейд", оскільки податковий кредит на підставі податкової накладної від 28 березня 2012 року №237, виписаної ТОВ "Брадок Трейд", позивач сформував у податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року, який охоплюється межами проведеної перевірки.

Таким чином, позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 08 вересня 2015 року №0004102202 та №0004112202 нормативно не підтверджуються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Подільському районі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ГУДФУД" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУДФУД" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко