Постанова
від 29.08.2016 по справі 917/393/14
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2016 р. Справа № 917/393/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гребенюк Н.В., суддя Білецька А.М., суддя Потапенко В.І.,

при секретарі Бєлкіній О.М.,

за участю прокурора - Булулуков О.О. - посв. № 030960 від 22.12.2014р.,

та представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради (вх. № 2177 П/3) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. у справі №917/393/14, за заявою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання по справі,

за позовом Кременчуцького прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, м. Кременчук,

до Кременчуцької міської ради, м. Кременчук, Полтавська обл.,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Кременчук, Полтавська обл.,

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. (суддя Кульбако М.М.) заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання задоволено. Поновлено строк для пред'явлення наказу господарського суду Полтавської області від 01.12.2014р. у справі №917/393/14 до виконання. Визнано, що він є дійсним для пред'явлення до виконання з 31.05.2016р. по 01.06.2017р.

Відповідач з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. у справі №917/393/14 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заявник, подаючи до суду клопотання про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу, жодним чином його не обґрунтував, будь-яких доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання клопотання не містить.

В судове засідання скаржник не з'явився, свого представника не направив, 29.08.2016р. на адресу суду від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Прокурор в судовому засіданні вважає ухвалу господарського суду першої інстанції цілком обґрунтованою та законною, також вважає, що судом були об'єктивно і повно досліджені всі матеріали справи, без порушення матеріального чи процесуального права, наполягає на правомірності ухвали, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, причини їх неявки суду не відомі.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про час та місце засідання суду, та на те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе задовольнити клопотання апелянта та розглянути апеляційну скаргу за його відсутності та у відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи, за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про продовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою продовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені доводи в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 07.08.2014р. позов задоволено, визнано недійсними підпункти 1.6., 1.8. пункту 2 рішення Кременчуцької міської ради від 26.01.2010 р. "Про розміщення малих архітектурних форм в м. Кременчуці" та підпунктів 1,2 рішення Кременчуцької міської ради від 29.10.2013 року "Про продовження терміну дії особистих строкових сервітутів в м. Кременчуці". Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.11.2014р. рішення місцевого господарського суду в частині визнання недійсними п.п. 1.6., 1.8. п.2 рішення Кременчуцької міської ради від 26 січня 2010 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову в цій частині відмовлено. В іншій частині рішення залишено без змін.

01.12.2014 р. на виконання вищевказаного рішення видано наказ про стягнення з Кременчуцької міської ради в доход Державного бюджету України - 2 436,00 грн. судового збору. Наказ дійсний для пред'явлення до виконання до 07.11.2015 року.

04.05.2016 р. до господарського суду Полтавської області звернулась Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області із клопотанням №9414/10/16-03-10 від 21.04.2016р. про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, посилаючись на те, що строк пред'явлення сплинув по незалежним від заявника причинам.

Задовольняючи заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Полтавській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання, суд першої інстанції дійшов висновку про поважність пропуску цього строку через те, що наказ господарського суду Полтавської області від 01.12.2014 р. у справі №917/393/14 перебував в Управлінні державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області тривалий час, у зв'язку з чим закінчився строк його пред'явлення до виконання, крім того, рішення суду не виконано, а відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами п.2 ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Як випливає з положення п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій (ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.

У відповідності до ст. 119 ГПК України у разі пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання з причин, визнаних господарським судом поважними, пропущений строк може бути відновлено. Заява про відновлення пропущеного строку подається до господарського суду, який прийняв судове рішення. Заява розглядається у засіданні господарського суду, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник. Неявка боржника і стягувача у судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви. За результатами розгляду заяви виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві і боржнику.

Статтею 53 ГПК України передбачено, що за заявою сторони господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи зі змісту наведеної норми, поважними визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В даному випадку такі, які об'єктивно унеможливлювали стягувачу своєчасно, в передбачений ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" строк, пред'явити наказ до виконання.

Відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку за наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на пред'явлення наказу до виконання протягом законодавчо встановленого терміну.

При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, причини поважності пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 43 ГПК України.

В апеляційній скарзі відповідач неправомірно посилається на те, що заявник, подаючи до суду клопотання про поновлення пропущеного строку пред'явлення до виконання наказу, жодним чином його не обґрунтував, будь-яких доказів поважності причин пропуску строку пред'явлення наказу до виконання суду не надав.

Так, в обґрунтування поважності причини пропуску строку, встановленого для пред'явлення наказу господарського суду до виконання, Головне управління ДФС у Полтавській області посилається на те, що строк пред'явлення сплинув по незалежним від заявника причинам, зокрема, 26.12.2014 р. до Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області було направлено наказ для виконання.

Листом Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області від 13.11.2015 р. №02-29/2025 наказ повернуто заявнику без виконання.

Листом від 15.12.2015 р. №16570/10/16-03-10 повторно направлено наказ до Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області.

Листом Управління державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області від 23.12.2015 р. №02-29/2277 повторно повернуто наказ без виконання.

02.02.2016 р. Кременчуцька ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на підставі п. 1 ч. 2. ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" направила наказ начальнику відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області для відкриття і здійснення виконавчого провадження.

В матеріалах справи міститься постанова старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 14.03.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №50483025 у зв'язку з пропуском строку для пред'явлення наказу до виконання.

Таким чином, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що наказ господарського суду Полтавської області від 01.12.2014 р. у справі №917/393/14 перебував в Управлінні державної казначейської служби України у м. Кременчуці Полтавської області тривалий час, у зв'язку з чим закінчився строк його пред'явлення до виконання, тобто, строк пред'явлення сплинув по незалежним від Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області причинам.

Крім того, суд першої інстанції правомірно звернув увагу на те, що рішення суду не виконано, а відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання.

Як зазначено у мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009, виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі статті 1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) вказано, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина «судового розгляду». У рішенні від 17.05.2005 по справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи зазначене, відповідно до вимог Конституції України рішення суду по справі №917/393/14, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.

З огляду на вищевикладене та враховуючи те, що рішення не виконано, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що причини, з яких заявник пропустив строк для пред'явлення наказу до виконання, є поважними, тому правомірно поновив процесуальний строк пред'явлення наказу господарського суду Полтавської області від 01.12.2014 р. у справі №917/393/14 до виконання.

На підставі вищевикладеного, доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли підтвердження в матеріалах справи. Інших обставин, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, в ході апеляційного провадження не наведено.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому ухвала господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. у справі №917/393/14 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст.ст. 105, 106, 119 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кременчуцької міської ради на ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. у справі №917/393/14 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 31.05.2016р. у справі №917/393/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Потапенко В.І.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення29.08.2016
Оприлюднено05.09.2016
Номер документу60151022
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/393/14

Постанова від 29.08.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гребенюк Н. В.

Ухвала від 23.08.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гребенюк Н. В.

Ухвала від 15.08.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Гребенюк Н. В.

Ухвала від 21.07.2016

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Тихий П.В.

Ухвала від 31.05.2016

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Кульбако М.М.

Ухвала від 06.11.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Кульбако М.М.

Постанова від 12.10.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Ухвала від 07.10.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Ухвала від 28.09.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Кравчук Г.А.

Ухвала від 15.04.2014

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Солодюк О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні