Ухвала

від 19.08.2016 по справі 278/1869/16-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа 278/1869/16-ц

У Х В А Л А

19 серпня 2016 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Грубіян Є.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, яким просить поділити між нею та відповідачем: житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: с. Рудня-Городище Житомирського району Житомирської області, вул. Рад, 6; земельну ділянку площею 0,25 га та земельну ділянку площею 0,52 га, визнавши за позивачем право власності на ? їх частини.

Оглянув даний позов, приходжу до висновку про відсутність, на даний час, підстав для відкриття провадження у справі з огляду на наступне.

Позовна заява повинна містити ціну позову, щодо вимог майнового характеру (п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України). Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України). У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог (п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Як кореспондується у п. 16 ПП ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ст. 80, п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача. Проте, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд (ч. 2 ст. 80 ЦПК).

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 від 21.08.2014 року "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

У свою чергу, заявником не надано суду документів щодо оцінки спірної у справі нерухомого майна. На переконання суду, дійти висновку про ціну даного позову, яку в порушення п. 4 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позивачем не зазначено, не є можливим.

Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже неможливо дійти висновку про дійсну (загальну) ціну позову.

На теперішній час, вищевказані фактичні обставини (недоліки позовної заяви) унеможливлюють відкриття провадження у справі, а тому позов має бути залишений без руху з наданням його авторові часу для усунення недоліків. Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 80, ст. 119, ст. 121 ЦПК України, ст. ПП ВССУ № 10 від 17.10.2014 року, Постанови КМУ № 358 від 21.08.14 року, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та визнання права власності - залишити без руху надавши строк у п'ять днів, з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків зазначених в ній.

Роз'яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява вважається неподаною та повертається адресату.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є.О. Грубіян