Постанова

від 21.04.2016 по справі 804/624/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2016 р. Справа № 804/624/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенка П.О, при секретарі судового засідання - Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1 та представника відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.01.2016 року №0000351701 та №0000361701;

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 18.01.2016 року №0000331701;

- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.01.2016 року №0000341701.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується із зазначеними в акті перевірки висновками вважає їх безпідставними та необгрунтованими, а податкові повідомлення - рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступні обставини.

Фізична особа - підприємць ОСОБА_3 перебуває на обліку у Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та є платником податків.

Основним видом діяльності позивача є надання послуг з вантажних перевезень автомобільним транспортом, код КВЕД 49.41.

Судом встановлено, що на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.77.4 ст.77, з урахуванням ст.191 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - Податкового кодекс України), ст.13 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», згідно наказу Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 19.11.2015 №1022 та плану-графіку проведення планових перевірок суб'єктів господарювання на 4 кварта 2015, та відповідно направлення від 03.12.2015 №781, виданого Дніпродзержинською ОДПІ ОСОБА_4 - головним державним ревізором-інспектором відділу контрольне перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб та спеціальних перевірок управління доході і зборів з фізичних осіб та направлення від 18.12.2015 №794, виданого Дніпродзержинської 0ДПІ, ОСОБА_5 - заступником начальника відділу відділу контрольної перевірочної роботи доходів і зборів з фізичних осіб та спеціальних перевірок управління доходів і зборів з фізичних осіб проведена документальна планова виїзна перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 (податковий номер НОМЕР_1 (скорочено - ФОП ОСОБА_3В.) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

За результатами перевірки складено Акт № 3224/425/04-03-17-01-26/НОМЕР_1 від 30.12.2015р., (далі - Акт перевірки), та встановлено наступні порушення: п. 177.2, п. 177.4 ст. 177, з урахуванням вимог п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, результаті чого занижено податок на доходи фізичних осіб від провадження господарської діяльності за 201 рік в сумі 56698,20 грн.; п. 57.1 ст. 57, п.п.177.5.1 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України, у частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб від проваджені господарської діяльності; п.п. 168.1.2 п.168.1 ст.168, абз. «а» п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, у результаті чого донараховано податку на доходи з найманих осіб в сумі 7115,54 грн. та пені в сумі 1189,69 грн.; абз. «б» п. 176.2. ст.176 Податкового кодексу України та п.3.2, п.3.3. розділу 3 Порядку заповнення подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Міндоходів України від 21.01.20 №49, в частині не включення до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1-ДФ) за 1 квартал 2014, II квартал 2014, III квартал 2014, IV квартал 2014 сум доходу, виплаченого фізичним особам-підприємцям; п.2 ч.І ст.7, п.11 ст.8 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. №2464-УІ (зі змінами та доповненням з урахуванням ч.3 ст. 7 розділу III цього Закону, у результаті чого занижено єдиний внесок за 2014 рік в сумі 81083,78 грн.; п. 8 ст. 9 розділу III Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. №2464-УІ (зі змінами та доповненнями), у частині невчасної сплати узгодженої суми єдиного внеску.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкове повідомлення-рішення від 18.01.2016 року №0000351701 на суму 85 047,30 (вісімдесят п'ять тисяч сорок сім гривень 30 коп.) грн.; податкове повідомлення-рішення від 18.01.2016 року №0000361701 на суму 20 962,20 (двадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 20 коп.) грн.; вимога про сплату боргу від 18.01.2016 року №0000331701 на суму 81 083,78 (вісімдесят одна тисяча вісімдесят три гривні 78 копійок) грн.; рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.01.2016 року №0000341701 на суму 4 054,19 (чотири тисячі п'ятдесят чотири гривні 19 копійок) грн.

Позивач, не погоджуючись із прийнятими рішеннями, звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 177.1 ст. 177 Податкового кодексу України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Згідно п. 177.2 ст. 177 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Відповідно до п. 177.4 ст. 177 ПК України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Судом встановлено, позивачем було придбано у ФОП ОСОБА_7 (податковий номер НОМЕР_2) продовольчі товари та в подальшому реалізовано їх на території Луганської та Донецької областей, зокрема, підприємству ПАТ «Луганськмлин» (код ЄДРПОУ 00952737). Документи щодо здійснених господарських операцій ( видаткові та податкові накладні, банківські виписки,книга обліку доходів і витрат, акти виконаних робіт) були надані до перевірки. Оплата за вказаними здійсненими господарськими операціями, як з придбання так і з подальшої реалізації були здійснені у повному обсязі.

Проте, посадові особи відповідача ігноруючи надані до перевірки первинні документи роблять в акті перевірки висновки, що в порушення п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, позивачем безпідставно завищено витрати з операцій придбання продовольчих товарів від ФОП ОСОБА_7 за 2014рік не пов 'язаних з отриманням доходів.

Таким чином, вказані господарські операції є належним чином підтвердженими відповідними первинними документами, зауважень щодо складання яких в Акті перевірки не містяться.

Також, в Акті перевірки містяться висновки щодо дослідження включених до складу витрат у 2014 році господарських операцій.

Досліджені господарські операції полягають в придбанні у контрагентів- постачальників таких товарів (послуг), як: запасні частини, масло моторне, техобслуговування, дизельне паливо, стиснений природний газ, заміна компресора.

Судом встановлено, що придбані у контрагентів-постачальників товари використовувались позивачем у процесі ведення своєї господарської діяльності, яка полягає в наданні транспортних послуг, а також в придбанні і подальшій реалізації товарів, які транспортуються власними силами позивача.

Опис перелічених господарських операції з позначенням наданих податкових накладних та інших первинних документів міститься в Акті перевірки.

При цьому, до перевірки були надані реєстри податкових накладних, які містять відомості про вказані операції, та книга обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи- підприємці.

З даних, які містяться в реєстрі податкових накладних вбачається, що перелічені в Акті перевірки податкові накладні, хоч і складені в період вересень-грудень 2013 року, але були отримані позивачем вже в 2014 році. Таким чином, отримання податкових накладних стало підставою їх віднесення до податкових показників, а отже, всі вони були відображені в показниках 2014 року.

Судом встановлено, що вказані витрати є наслідками ведення господарської діяльності позивача взагалі, що робить висновки посадових осіб відповідача та їх посилання на положення ст.177 ПК України необґрунтованими.

Також, між позивачем та ТОВ «ФІН-КОД» (код ЄДРПОУ 39343618) укладено Договір про надання транспортних послуг.

В Акті перевірки міститься опис та вартість наданих послуг за перевіряємий період.

Після викладення фактичних обставин, посадові особи Відповідача, зазначають, що зі змісту проведених операцій платника податку встановлено, що операції з продажу власних транспортних послуг за ціною, нижчою від ціни придбання, є навмисним збільшенням витрат, і як наслідок, заниженням доходу, метою яких була не розумна економічна причина.

Однак, суд вважає такі твердження відповідача є безпідставними та необгрунтованими, оскільки вказаний період, який підлягав перевірці, припав на той час, коли вартість дизельного палива та запасних частин зросла майже вдвічі, у зв'язку з різким коливанням курсу валют на міжнародному валютному ринку. В той же час вартість послуг за Договором не могла бути змінена, у зв'язку з чим позивач, вів свою господарську діяльність на власний ризик та був змушений надавати транспортні послуги з метою збереження клієнтів.

Крім того, надання транспортних послуг є не єдиним видом економічної діяльності позивача. Позивач також займається оптовою торгівлею, технічним обслуговуванням та ремонтом, орендою транспортних засобів, що надає йому змогу вирівняти свої загальні економічні показники.

Суд зазначає, що нормами чинного законодавства України не передбачено вичерпного переліку документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій, а тому, законодавством наведено чіткий перелік обов'язкових вимог, яким такі документи повинні відповідати.

Згідно з ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного Положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Поставка товарів зафіксована в бухгалтерському та податковому обліку на підставі податкових накладних, видаткових накладних, договору, що надавалися до перевірки та зазначені в Акті перевірки.

Відповідність нормам чинного законодавства України, наданих позивачем до перевірки первинних документів, посадовими особами відповідача в Акті перевірки не спростована.

Таким чином, первинними документами (договорами, видатковими накладними, податковими накладними, транспортними накладними, розрахунковими документами) підтверджується законність та реальність операцій позивача з його контрагентами у перевіряємий період.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд вважає зазначенні в Акті перевірки висновки безпідставними та необгрунтованими, а рішення незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 18.01.2016 року №0000351701 та №0000361701.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 18.01.2016 року №0000331701.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 18.01.2016 року №0000341701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в загальному розмірі 1911,48 грн. (одна тисяча дев'ятсот одинадцять гривень сорок вісім копійок).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 25.04.2016 р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 25.04.2016р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_8 ОСОБА_8 ОСОБА_9