Ухвала

від 26.08.2016 по справі 807/261/16

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2016 рокум. Ужгород№ 807/261/16

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С. І.

при секретарі судового засідання Шмідзен І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова" про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 7 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 26 серпня 2016 року проголошено вступну та резолютивну частини Ухвали. Ухвала в повному обсязі виготовлена 31 серпня 2016 року.

ОСОБА_1, в особі представника ОСОБА_2, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 (ухвалою суду від 15 серпня 2016 року замінено відповідача на його на правонаступника (в частині повноважень щодо проведення державної реєстрації) - виконавчий комітет Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова", про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 від 09 березня 2016 року (з відкриттям розділу) індексний номер 28642870 про державну реєстрацію речового права, права власності на земельну ділянку площею 0,2597 га, яка розташована в с. Поляна, вул. Жовтнева, 38а, Свалявського району, Закарпатської області, кадастровий номер земельної ділянки 2124084401:06:001:0435 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова" код ЄДРПОУ 33266046 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 липня 2015 року № 2/710/702/11-ц2/303/1889/15-ц.

Дослідивши матеріали справи, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, суд приходить до висновку про закриття провадження в адміністративній справі, виходячи з наступного:

Згідно ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України - цей Кодекс визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Визначення поняття "справа адміністративної юрисдикції" наведено у статті 3 КАС України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Відповідно до частини другої ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Судом встановлено, що 09 березня 2016 року державний реєстратор Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_3 провела державну реєстрацію речового права, права власності на земельну ділянку площею 0,2597 га, яка розташована в с. Поляна, вул. Жовтнева, 38 а, Свалявського району Закарпатської області, кадастровий номер земельної ділянки 2124084401:06: 001:0435 за ТОВ Туристичний комплекс "Поляна Купель" код ЄДРПОУ 33266046 на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 10 липня 2015 року № 2/710/702/11-ц.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (право на повноважний суд), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі Zand v. Austria від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у статті 6 частині першій Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

З метою правильного застосування судом норм матеріального права та керуючись статтею 6 Конвенції стосовно "суду, встановленого законом", а також беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Як зазначено в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2016 року № 826/4858/15 вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб'єкт владних повноважень" позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС).

За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права власності на житловий будинок, а тому в даному випадку виникає спір про право, який повинен розглядатися в порядку цивільного судочинства, так як предмет спору в даній справі безпосередньо пов'язаний із цивільними правовідносинами.

Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 29 березня 2016 року № 21-5430а15, де колегія суддів Судової палати в адміністративних справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що спір про визнання незаконним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким, вирішено питання щодо права власності - підлягає розгляду у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 29 березня 2016 року № 21-5430а15, у відповідності до ст. 244 - 2 КАС України - є обов'язковою до застосування судом першої інстанції при прийнятті судового рішення.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 2 ст. 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ, та з огляду на викладене спір про можливі порушені прав і інтересів фізичних осіб підлягають розгляду в порядку цивільного процесуального судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 157 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про закриття провадження у справі - не допускається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165, ч. 1 ст. 244 - 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 807/261/16 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристичний комплекс "Поляна-Квасова" про визнання протиправним та скасування рішення- закрити.

2. Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя ОСОБА_4