Постанова

від 30.08.2016 по справі 815/2115/16

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/2115/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши в письмовому провадженні справу № 815/2115/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДМІЛ» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1 управління ДФС в Одеській області, про скасування податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДМІЛ» (далі ТОВ «ГУДМІЛ») до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області, в якому позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015 року №0002072101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000 грн,, №0002082101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7287,70 грн.

Позивач зазначив, що 30.11.2015 року працівниками ГУ ДФС в Одеській області було проведено перевірку у троговій точці - крамниці, розташованій за адресою: м. Одеса, пл. Молоді, 19, яка належить TOB «ГУДМІЛ», за результатами якої складений акт від 07.12.2015 р. №346/15-32-21-01/39246690.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем ст. 11 Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі Закон України №481/95-ВР) в крамниці за адресою: м. Одеса, пл. Молоді, 19 зберігається алкогольний напій вино сухе біле Picnic Аліготе з вмістом спирту 9,5-13% ємністю 1,0 л без марки акцизного податку встановленого зразка, а також встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, суспільного харчування та послуг» від 01.06.2000 року № 265/95-ВР (далі Закон про РРО), а саме порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що виразилось у відсутності прибуткових накладних на алкогольні напої згідно з додатками №1,2.

Скарги ТОВ «ГУДМІЛ» в адміністративному порядку на податкові повідомлення-рішення від 29.12.2015 року рішеннями ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України залишені без задоволення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що він не допускав порушень ст. 11 Закону України №481/95-ВР, а саме зберігання алкогольних напоїв без акцизних марок. Товар був придбаний з акцизною маркою у постачальника TOB «АЛМІ-ТРЕЙД», проте в процесі фізичного переміщення товару на території крамниці, як про це зазначив директор TOB «ГУДМІЛ» в поясненнях до акту перевірки, марка акцизного податку пошкодилась та відклеїлась. На момент перевірки дана марка акцизного податку, як пізніше стало відомо, перебувала під торгівельним прилавком в смітті в цьому ж приміщенні, де зберігалась упаковка вина, куди вона потрапила під час прибирання. Про це свідчать залишки клею на упаковці вина та сама марка акцизного збору, копія якої додається до позову.

Таким чином перевіркою було встановлено не факт зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку, а лише наявність пляшки з пошкодженою акцизною маркою.

Внаслідок пошкодження акцизної марки позивачем було складено акт списання товарно-матеріальних цінностей та вказана упаковка вина з пошкодженою акцизною маркою мала бути повернена постачальнику, проте позивач не встиг це зробити до проведення перевірки, адже пошкодження акцизної марки сталось нещодавно перед перевіркою.

Також TOB «ГУДМІЛ» не допускав порушення п. 12 ст. 3 Закону України про РРО, а саме ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.

Всі прибуткові накладні на алкогольні напої згідно з додатками №1, 2 було надано працівникам контролюючого органу під час перевірки. Слід зазначити, що в акті перевірки не зазначено, які саме прибуткові накладні згідно з додатками №1, 2 не були надані, що підтверджує, що даний висновок зроблений контролерами безпідставно та без фактичного встановлення обставин ведення обліку.

Таким чином застосування до позивача штрафних санкцій є безпідставним через відсутність факту порушень законодавства.

Ухвалою суду від 27.05.2016 року долучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача ГУ ДФС в Одеській області (а.с.53).

Представник позивача, який з'явився 30.08.2016 року до судового засідання, зазначив, що додаткових клопотань не має, також відсутня потреба допитати свідка, експерта,

Представник відповідача ДПІ та третьої особи ГУ ДФС в Одеській області, які є суб'єктами владних повноважень, в судове засідання 30.08.2016 року не з'явились, були повідомлені про день, час та місце судового засідання належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надали. Суд визнав їх неявку до суду неповажною та вважав за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Представником ДПІ надані заперечення на позов (а.с.112-113), в яких зазначено, що перевіряючими було встановлено відсутність акцизної марки на пляшці вина, що підтвердила директор магазину в своїх поясненнях. Також під час перевірки було встановлено не забезпечення обліку алкогольних напоїв, які перелічені у додатку до акту перевірки. Під час перевірки та після неї такі документи надані не були та відповідно до п.44.7 ст.44 ПКУ вважається, що вони відсутні у платника податків.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «ГУДМІЛ» зареєстрований в ЄДР, код ЄДРПОУ 39246690, знаходиться на податковому обліку в ДПІ (а.с.26,35-50).

23.11.2015 року ГУ ДФС виданий наказ №1423 про проведення фактичної перевірки крамниці, розташованій за адресою: м. Одеса, пл. Молоді, 19, яка належить TOB «ГУДМІЛ (а.с.59).

На підставі вказаного наказу, направлень від 26.11.2015 року №749,750 посадовими особами ГУ ДФС з 30.11.2015 року по 04.12.2015 року проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складений Акт про результати фактичної перевірки з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, реєстраційний номер 346/15-32-21-01/39246690 від 07.12.2015 року. В акті зазначено, що представник за довіреністю ознайомлений з актом перевірки, але від підпису його та отримання другого екземпляру відмовився (а.с.8-11,64-73).

На підставі Акту перевірки ДПІ 29.12.2015 року податкове повідомлення-рішення форми «С» №0002072101, яким застосовано до ТОВ «ГУДМІЛ» штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000 грн за порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР та №0002082101, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 7287,70 грн за порушення п. 12 ст.3 Закону України про РРО (а.с.12-13).

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до ГУ ДФС в Одеській області та ДФС України, рішеннями яких від 02.03.2016 року та від 06.04.2016 року скарги залишені без задоволення (а.с.14-19).

В акті перевірки зазначено про позивачем в порушення ст. 11 Закону України №481/95-ВР в крамниці за адресою: м. Одеса, пл. Молоді, 19 зберігається алкогольний напій вино сухе біле Picnic Аліготе з вмістом спирту 9,5-13% ємністю 1,0 л без марки акцизного податку встановленого зразка, а також встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України про РРО, а саме порушення ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що виразилось у відсутності прибуткових накладних на алкогольні напої згідно з додатками №1,2.

Суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, але податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року №0002082101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7287,70 грн. підлягає зміні у зв'язку з наявністю арифметичної помилки. При цьому суд виходить з наступного.

Закон України №481/95-ВР відповідно до його преамбули визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Статтею 16 Закону встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції,

визначеної законами України.

Відповідно до ст. 11 Закону України №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Абзацем 15 ч. 2 ст. 17 Закону визначено, що у разі виробництва, зберігання, транспортування, реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Позивач не заперечує факту встановлення під час перевірки 30.11.2015 року перевіряючими в крамниці за адресою: м. Одеса, пл. Молоді, 19 алкогольного напою - вино сухе біле Picnic Аліготе з вмістом спирту 9,5-13% ємністю 1,0 л, без марки акцизного податку встановленого зразка, але вважає це саме встановленням факту наявності пляшки з пошкодженою маркою, оскільки на ній були залишки клею, а не встановлення факту збереження пляшки вина без акцизної марки, а тому відсутні порушення законодавства.

Суд не приймає до уваги викладені у позові доводи позивача в обґрунтування позовних вимог щодо відсутності порушення законодавства, а саме, що марка акцизного податку пошкодилась та відклеїлась в процесі фізичного переміщення товару на території крамниці, про що зазначив директор TOB «ГУДМІЛ» в поясненнях до акту перевірки, а також що на момент перевірки дана марка акцизного податку, як пізніше стало відомо, перебувала під торгівельним прилавком в смітті в цьому ж приміщенні, де зберігалась упаковка вина, куди вона потрапила під час прибирання. Скласти акт списання товарно-матеріальних цінностей та повернення вказаної упаковки вина з пошкодженою акцизною маркою постачальнику позивач не встиг до проведення перевірки, адже пошкодження акцизної марки сталось нещодавно перед перевіркою.

Суд вважає, що зазначені доводи не спростовують факту порушення ст.11 Закону України №481/95-ВР. Крім того, ці доводи спростовуються наступним. Згідно наданої копії пояснень перевіряючим директора ТОВ «ГУДМІЛ», перевіряючими дійсно була виявлена пляшка вина без акцизної марки. Директор пояснив, що вказана марка дійсно була пошкоджена під час прибирання, але прибиральниця її викинула, та не повідомила про це керівника.

Таким чином, твердження позивача про виявлення пошкодженої марки під торгівельним прилавком в смітті в цьому ж приміщенні, де зберігалась упаковка вина не підтверджено належними та допустимими доказами. Надане фото пошкодженої акцизної марки також не є належним доказом.

При цьому суд враховує, що перевірка проводилась згідно з актом перевірки з 30.11.2015 року по 04.12.2015 року. Позивач надає до позову підписаний та затверджений директором ОСОБА_2 акт списання товарів №46 від 27.11.2015 року, яким списано вино сухе біле Picnic Аліготе з вмістом спирту 9,5-13% ємністю 1,0 на підставі того, що пошкоджена акцизна марка. Тобто акт датований 27.11.2015 року - за три дні до проведення перевірки, проте про дану обставину директор перевіряючих не повідомила, а навпаки пояснювала про неповідомлення прибиральницею про пошкодження марки під час прибирання. Наслідком складання вказаного акту від 27.11.2015 року повинно було бути відсутність вказаної пляшки вина в крамниці поряд з іншою продукцією, яка підлягала реалізації. Вказані обставини спростовують доводи викладені в позові в обґрунтування позовних вимог.

Крім того, під час перевірки, перевіряючі вибірково перевіряли алкогольні напої в крамниці та наявність на них прибуткових накладних. Під час перевірки було встановлено наявність алкогольних напоїв, підакцизних товарів без наявності на них в крамниці прибуткових накладних, що відображено у відомостях від 30.11.2015 року, додатних до акту перевірки.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України про РРО суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку. Статтею 20 Закону встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд не приймає до уваги в обґрунтування позовних вимог доводи TOB «ГУДМІЛ» щодо не допущення ним порушення п. 12 ст. 3 Закону України про РРО, а саме ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки всі прибуткові накладні на алкогольні напої згідно з додатками №1, 2 було надано працівникам контролюючого органу під час перевірки.

Вказані твердження позивача є неспроможними з огляду на те, що позивачем до позову не були надані додатки 1,2 до акту перевірки з посиланням на те, що при виготовленні копії акту перевірки ревізори не виготовили та не надали копій додатків до нього, тобто позивач не знав про зміст додатків 1,2 щодо які самі накладні вказані як відсутні та не надані перевіряючим.

Під час самої перевірки представник TOB «ГУДМІЛ» відмовився від підпису акту перевірки, а також від отримання його копії, також відмовився від підпису відомостей, в яких відображені підакцизні товари, на які відсутні накладні, тобто представник позивача в акті перевірки не зазначив зауважень про надання перевіряючим всіх накладних та неправомірне зазначення в акті перевірки та відомостях про їх відсутність.

Пунктом 44.6 ст.44 ПКУ визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому п.44.7 статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами 2 і 4 п.44.7 статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з п.44.7 ст.44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Таким чином, ПКУ надає право платнику податків здійснити захист своїх прав у разі відмови перевіряючих врахувати та прийняти до перевірки будь-які документи не тільки хляхом зауважень до акту перевірки та надання заперечень на нього, але і шляхом надіслання вказаних документів безпосередньо до податкового органу. Але позивачем документи ні під час перевірки, ні у встановлений ст.44 ПКУ спосіб надані не були, та таким чином в силу ст.44 ПКУ вважаються відсутніми у платника податків. Позивач не зазначив в позові будь-яких належних доказів неправомірності дій перевіряючих щодо визначення товару без документів, а також надання цих документів перевіряючим або податковому органу у встановлений законодавством спосіб.

В той же час, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року №0002082101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7287,70 грн підлягає скасуванню в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 518,80грн у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою.

У додатку до акту перевірки відомості від 30.11.2015 року зазначений перевіряємий товар та наявність на них накладних. Усього було перевірено товару на суму 6590,20грн., з якого на суму 2626,20грн. були відсутні накладні. У відомості допущена арифметична помилка, оскільки дійсно товару перевірено на суму 6590,20грн., але без накладних сума товару складає 2448,2 грн., з накладними на суму 4142,00грн.

У другій відомості зазначено, що перевірено товар на загальну суму 2015,55грн., відсутні накладні на суму 1015,15грн. У відомості також допущена арифметична помилка, оскільки дійсно товару перевірено на суму 2015,55грн., але без накладних сума товару складає 936,25грн., з накладними на суму 1079,30грн.

Таким чином, згідно акту перевірки та відомостей встановлено не облікованих товарів на суму 3641,35грн. (2626,20 + 1015,15), але допущена арифметична помилка та вартість цих товарів (без накладних) складає 3384,45грн. (2448,20+936,25).

Вказані обставини щодо арифметичної помилки є підставою для часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 29.12.2015 року №0002082101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7287,70 грн., оскільки статтею 20 Закону України про РРО встановлено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто санкція залежить від вартості не облікованих товарів та складає її подвійну вартість

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 29.12.2015 року №0002082101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 7287,70 грн., проте згідно з вищезазначеними обставинами повинна складати 6768,90грн. (3384,45х2), таким чином підлягає скасуванню у частині застосування штрафних санкцій у розмірі 518,80грн. (7287,70-6768,90грн).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч.ч.1,4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.3 ст.86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд дійшов до висновку, що позивач не довів суду обставини, на які посилалась в обґрунтування позовних вимог, проте вони підлягають частковому задоволенню у зв'язку з встановленою судом арифметичною помилкою в розрахунку не облікованих товарів та відповідно штрафної санкції..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 128, 159-164 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДМІЛ» до Державної податкової інспекції у Біляївському районі ГУ ДФС в Одеській області, третя особа на стороні відповідача ГУ ДФС в Одеській області, про скасування податкових повідомлень рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.12.2015 року №0002082101 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7287,70 грн в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 518,80 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови у порядку ст.160,167,185-187 КАС України.

Суддя Катаєва Е.В