Рішення

від 29.08.2016 по справі 910/10743/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2016Справа № 910/10743/16

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аудиторський союз" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Грінпед" простягнення 100 379 грн 96 коп. Представники від позивача:Мельник О.О. - представник за довіреністю від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

09.06.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аудиторський союз" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпед" про стягнення 100 379 грн 96 коп. заборгованості за договором № 112/16 від 12.01.2016 про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку, а тому числі: 86 888 грн 36 коп. основного боргу, 3 518 грн 44 коп. інфляційних втрат, 684 грн 70 коп. 3% річних та 9 288 грн 46 коп. пені.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору № 112/16 від 12.01.2016 про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 86 888 грн 36 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 3 518 грн 44 коп. інфляційних втрат, 684 грн 70 коп. 3% річних та 9 288 грн 46 коп. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2016 порушено провадження у справі № 910/10743/16 та справу призначено до розгляду на 11.07.2016.

06.07.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли заява про здійснення фіксації судового процесу та заяви про доручення додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 розгляд справи відкладено на 17.08.2016, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та невиконанням останнім вимог ухвали суду.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 у зв'язку із неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б., справу № 910/10743/16 передано на повторний автоматичний розподіл.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями (повторний розподіл) справу № 910/10743/16 передано на розгляд судді Плотницькій Н.Б.

25.08.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача у судове засідання 29.08.2016 не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, вимоги суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою, зазначеною на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України за адресою https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch.

У судове засідання 29.08.2016 з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 29.08.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

12.01.2016 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аудиторський союз" (виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Грінпед" (замовник за договором) укладено договір про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку № 112/16, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується надавати замовникові послуги з ведення бухгалтерського та податкового обліків замовника в інформаційній системі замовника, у відповідності з обліковою політикою замовника та подання фінансової та податкової звітностей до відповідних державних установ, які надалі за цим договором іменуються послуги, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконавцеві зазначені послуги на умовах, що встановлені цим договором.

У відповідності до пункту 7.2 договору строк дії даного договору починається з дати його укладання та закінчується 31.12.2016, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, а в частині відповідальності - до строку спливу позовної давності за відповідними вимогами, за винятком відновлення такого строку відповідно до чинного законодавства.

Згідно з пунктом 3.1 договору прийом-передача наданих послуг здійснюється сторонами за актом про надання послуг по закінченні кожного календарного місяця. Акт про надання послуг складається виконавцем в останній робочий день кожного місяця та підписується замовником впродовж 5 (п'яти) календарних днів з моменту надання замовнику двох примірників акту, підписаних виконавцем. Протягом зазначеного строку замовник повинен підписати наданий йому акт про надання послуг або висунути письмові зауваження стосовно послуг виконавця за відповідний місяць з визначенням строку для усунення порушень та недоліків. У випадку не підписання акту про надання послуг в зазначений термін без надання письмових зауважень та без поважних причин, послуги за відповідний місяць вважаються прийнятими замовником. Виконавець не пізніше останнього числа місяця, наступного за звітним, повинен надати замовнику файли, сформовані в інформаційний системі за даними бухгалтерського обліку та/або податкового обліку по останньому закритому звітному періоду, а також інші файли з інформацією, яка відображається не в інформаційній системі замовника та стосується бухгалтерського та/або податкового обліків замовника за останній закритий звітній період.

Вартість послуг виконавця за цим договором визначається у розмірі 1 000,00 (одна тисяча) євро в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату виставлення рахунку без податку на додану вартість (пункт 4.1 договору)

Відповідно до пункту 4.2. договору замовник зобов'язується оплачувати вартість послуг виконавця за цим договором за кожний календарний місяць надання послуг не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного календарного місяця на підставі рахунку фактури наданої виконавцем.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов договором про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку № 112/16 від 12.01.2016 позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 86 888 грн 36 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи, підписаним представниками сторін та скріпленим печатками сторін, актами приймання-передачі наданих послуг за договором від 29.01.2016 на суму 27 422 грн 97 коп., від 29.02.2016 на суму 29 776 грн 06 коп. та від 31.03.2016 на суму 29 689 грн 33 коп., а також виставленими рахунками-фактур № СФ-0000005 від 29.01.2015, № СФ-0000058 від 29.02.2016 та № СФ-0000105 від 31.03.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, акт приймання-передачі наданих послуг за договором від 31.03.2016 на суму 29 689 грн 33 коп. не підписаний відповідачем, проте у відповідності до умов договору оплата робіт не ставиться в залежність від підписання/не підписання акту виконаних робіт. Крім того, судом встановлено, що відповідачем не надано вмотивованої письмової відмови від його підписання, у зв'язку з чим акт приймання-передачі наданих послуг за договором від 31.03.2016 на суму 29 689 грн 33 коп. вважаються підписаним відповідачем, а виконані роботи такими, що прийняті в повному обсязі. Крім того, як додаток до претензії про необхідність оплати послуг за договором вих. № 15/16 від 20.05.2016 позивачем було повторно направлено (надано) відповідачу акт приймання-передачі наданих послуг за договором від 31.03.2016 на суму 29 689 грн 33 коп. та рахунок-фактури № СФ-0000105 від 31.03.2016, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0303110737923 від 20.05.2016 та фіскальним чеком № 1704 від 20.05.2016.

Як встановлено судом відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг за період з січня по березень 2016 року згідно з договором про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку № 112/16 від 12.01.2016, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 86 888 грн 36 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 86 888 грн 36 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку № 112/16 від 12.01.2016 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з січня по березень 2016 у розмірі 86 888 грн 36 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 86 888 грн 36 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3 518 грн 44 коп. інфляційних втрат, 684 грн 70 коп. 3% річних та 9 288 грн 46 коп. пені, нарахованих за загальний період прострочення з 02.02.2016 по 07.06.2016.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 5.2 договору у випадку несвоєчасної оплати вартості послуг виконавця, замовник зобов'язаний сплатити виконавцю неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання по оплаті вартості послуг за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 5.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом перевірено розрахунки позивача та встановлено їх правильність та відповідність вимогам умов договору та чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманих послуг за договором про надання послуг аутсорсингу в сфері бухгалтерського та податкового обліку № 112/16 від 12.01.2016, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 518 грн 44 коп. інфляційних втрат, 684 грн 70 коп. 3% річних та 9 288 грн 46 коп. пені підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінпед" (02660, м. Київ, вул. Попудренка, буд. 52, ідентифікаційний код 39268777) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний аудиторський союз" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 120, офіс 12, ідентифікаційний код 32375051) 86 888 (вісімдесят шість тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн 36 коп. основного боргу, 3 518 (три тисячі п'ятсот вісімнадцять) грн 44 коп. інфляційних втрат, 684 (шістсот вісімдесят чотири) грн 70 коп. 3% річних, 9 288 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн 46 коп. пеня та 1 505 (одна тисяча п'ятсот п'ять) грн 70 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 01.09.2016

Суддя Н.Б. Плотницька