Рішення

від 30.08.2016 по справі 907/486/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

30.08.2016 Справа № 907/486/16

Суддя господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Науково - виробниче об'єднання В«Ю БІ СІ - ПромоВ» , м. Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю В«Електро Трейд УжВ» , м. Ужгород

про стягнення заборгованості в сумі 18000,00 грн.

Представники:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю В«Науково - виробниче об'єднання В«Ю БІ СІ - ПромоВ» , м. Харків заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю В«Електро Трейд УжВ» , м. Ужгород про стягнення заборгованості в сумі 18000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 02.08.2016 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.08.2016 року.

Ухвалою суду, з огляду на неявку сторін та необхідність додаткового забезпечення його процесуальних прав, розгляд справи відкладався. При цьому, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. На адресу, вказану позивачем, підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 02.08.2016 року та 16.08.2016 року, надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з відміткою органу зв'язку повернута без вручення адресату), однак, відповідач своїми процесуальними правами не скористався: у судові засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, письмових пояснень по суті спору та заявленим вимогам не подав, в т.ч. контррозрахунку заявленої до стягнення суми, причин неявки та невиконання вимог ухвали не повідомив.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі уповноваженого представника в засідання суду не забезпечив, вимоги ухвали суду від 02.08.2016 року не виконав повністю, причин неявки не повідомив.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Трейд Уж» (далі - відповідач) TOB «НВО «Ю БІ СІ - ПРОМО» (далі - позивач) виготовило товар, а саме маркізу 6,4м. х 3,2м. з логотипом «Cross Cafe» в кількості 1 (одна) одиниця загальною вартістю 33 680, 00 гри. (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) з ПДВ.

21 травня 2015 року відповідач згідно рахунку-фактури позивача № Ю-00000352 від 06 травня 2015 року здійснив попередню оплату вартості вище зазначеного товару в розмірі 15 680,00 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) Копія банківської виписки в підтвердження здійснення відповідачем попередньої оплати міститься в матеріалах справи.

Згідно видаткової накладної № Ю-00001134 від 02 липня 2015 року позивач здійснив поставку на адресу відповідача маркізи 6,4м.хЗ,2м. з логотипом «Cross Cafe» в кількості 1 (одна) одиниця, загальною вартістю 33 680, 00 грн. (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят грн. 00 коп.) з ПДВ.

Факт приймання-передачі товару відповідачем підтверджується підписаною видатковою накладною № Ю-00001134 від 02.07.2015 року та довіреністю № 6 від 26.06.2015 року виданої відповідачем на ім'я ОСОБА_1 для отримання товарно-матеріальних цінностей від позивача (копії зазначених документів у матеріалах справи).

Позивач здійснив виготовлення та поставку товару на адресу відповідача належним чином та в повному обсязі, зауважень щодо поставки або якості товару зі сторони відповідача суду не надавалися.

Заборгованість відповідача за отриманий товар згідно видаткової накладної № Ю-00001134 від 02.07.2015 року складає 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.)

Позивач 30 березня 2016 року цінним листом з описом вкладення направив на юридичну адресу відповідача (згідно даних, які містяться в ЄДРПОУ) письмову вимогу № 490 від 28.03.2016 року, щодо сплати відповідачем заборгованості в розмірі 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) за поставлений товар згідно видаткової накладної № Ю-00001134 від 02.07.2015 р. та рахунку-фактури № Ю-00000352 від 06.05.2015 року, але відповіді позивач не отримав. Поштовий лист із вимогою № 490 від 28.03.2016 року повернувся позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання (Копії опису вкладення, чеку про відправлення у додатку до позову).

25 травня 2016 року позивачем було повторно направлений на юридичну адресу відповідача (згідно даних, які містяться в ЄДРПОУ) лист з письмовою вимогою № 657 від 16.05.2016 року, щодо сплати відповідачем заборгованості в розмірі 18 000,00 грн. за поставлений позивачем товар згідно видаткової накладної № Ю-00001134 від 02.07.2015 року. Поштовий лист із вимогою № 657 від 16.05.2016 року також повернувся позивачу у зв'язку із закінченням терміну зберігання (копії опису вкладення, чеку про відправлення у додатку до позову).

Отже, між позивачем (постачальником) та відповідачем (покупцем) був укладений усний договір поставки товару (маркізу 6,4м. х 3,2м. з логотипом «Cross Cafe»).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК Україні підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати ( поставити ) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Ст. 530 ЦК України встановлено, «якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь- який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.»

З метою досудового врегулювання наявної заборгованості, позивач двічі направляв відповідачу на юридичну адресу письмові вимоги вих. № 490 від 28.03.2016 року та № 657 від 16.05.2016 року з вимогою сплатити заборгованість за видатковою накладною № Ю-00001134 від 02.07.2015 року та рахунку-фактури № Ю-00000352 від 06.05.2015 року в розмірі 18 000,00 грн. (вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) протягом 7 календарних днів. Однак, зазначені вимоги залишені відповідачем без задоволення.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За вимогами статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Незважаючи на ст. 193 ГК України, ст. 530 ЦК України та умов договору, відповідач вартість отриманого товару не сплатив.

Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК , правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 ЦК визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ст. 181 Господарського кодексу України ).

Статтею 638 ЦК та частиною 2 статті 180 ГК визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Обов'язок доказування, відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Підсумовуючи сукупність встановлених фактичних обставин справи і норм права, суд дійшов висновку, що матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 18000,00 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню повністю , оскільки позов належним чином позивачем доведено і документально підтверджено, і в той же час відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України не спростовано.

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 11, 509, 525, 526, 610 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства. Односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання не допускається. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми 18000,00 грн. - підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, враховуючи вищенаведене в сукупності, заявлені позовні вимоги є законними та обґрунтованими, відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 1378,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 4-3, 22, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Трейд Уж» (88000, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Райдужна, 25, код ЄДРПОУ 35045820) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче об'єднання «Ю БІ СІ - ПРОМО» (61157, м. Харків, вул. Селянська, 110, код ЄДРПОУ 33119392) заборгованість в сумі 18000,00 грн. (вісімнадцять тисяч грн. 00 коп.) , та у відшкодування судових витрат - суму 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

3.Видати наказ.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.08.2016 року.

Суддя Андрейчук Л.В.