Постанова

від 31.08.2016 по справі 818/649/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2016 р.                                                             Справа № 818/649/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Осіпової О.О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства "ВІОЛА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - СОВ Фонду захисту інвалідів), звернувся до суду з адміністративним позовом до Малого приватного підприємства "ВІОЛА" (далі - відповідач, МПП "ВІОЛА"), в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 5010,00 грн. та 135,45 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи та організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до ст. 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. Підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено законом, щороку сплачують відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Відповідач повинен був сплатити до 16.04.2016 року 5010,00 грн. адміністративно-господарських санкцій, що підтверджується звітом МПП "ВІОЛА" за 2015 рік. В зв'язку з несплатою вказаної суми санкцій, відповідачу нарахована пеня в розмірі 135,45 грн.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява (а.с.28), в якій він зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та розгляд справи просить проводити у його відсутність.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст.ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно з ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України (ч. 4 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні").

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №70 від 31.01.2007р. затверджено «Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування».

НаказомМіністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007р."Про затвердження форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкції щодо заповнення форми звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів""), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №117/13384 від 13.02.2007р., затверджено форму звітності №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів".

30.05.2016 року Малим приватним підприємством «ВІОЛА» було подано звіт за формою 10-ПІ про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2015 рік, відповідно до якого середньооблікова кількість працівників на підприємстві складає 10 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях - 1, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність - 0 осіб (а.с.5).

Разом з тим, пунктом 4 частини 3 статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

При цьому, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про зайнятість населення», відмінено норму щодо обов'язкової щомісячної подачі звітів про наявність вільних робочих місць.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України «Про затвердження форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" та Порядку її подання» №316 від 31.05.2013р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №988/23520 від 17.06.2013р., затверджено форму звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та порядок подання форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

Відповідно до пункту 2.1 Порядку «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України №316 від 31.05.2013, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Роботодавці подають інформацію до територіального органу Державної служби зайнятості України у містах Києві та Севастополі, районі, місті, районі у місті (далі - територіальний орган) незалежно від місцезнаходження (п.1.3 цього ж Порядку).

Тобто, звіт форми №3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10 робочих днів з дати відкриття вакансії, де датою відкриття є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бити укладено новий трудовий договір з найманим працівником.

Згідно з листом Сумського міського центру зайнятості від 18.08.2016 року № 04/2019 Мале приватне підприємство «ВІОЛА» протягом 2015 року до Сумського міського центру зайнятості звітність за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу» (вакансії) із зазначенням можливості працевлаштування осіб з обмеженими фізичними можливостями не надавало (а.с. 26), що свідчить про не створення відповідачем робочого місця для інвалідів відповідно до ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні"та не виконання свого обов'язку щодо звітування до територіального органу Державної служби зайнятості України у передбачений пунктом 2.1 Порядку №316 термін.

Із поданого підприємством звіту форми №10-ПІ вбачається, що фонд оплати штатних працівників складає 100200 грн. за рік, тобто сума адміністративно-господарських санкцій, виходячи із нормативу робочих місць для інвалідів, правомірно складає 5010, 00грн., які не були сплачені у встановлені законом строки, що підтверджується розрахунком суми заборгованості (зворотній бік а.с. 4).

Частиною 2 статті Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч.2 цієї ж статті).

Як вбачається із розрахунку суми заборгованості, за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій в кількості 45 днів, відповідачу нарахована пеня за період з 16.04.2015 року до 30.05.2016 року в розмірі 135,45 грн. (зворотній бік а.с. 4).

Враховуючи те, що на момент розгляду справи сума заборгованості зі сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 5010,00 грн. та 135,45 грн. пені відповідачем не сплачені, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Малого приватного підприємства "ВІОЛА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – задовольнити.

Стягнути з Малого приватного підприємства "ВІОЛА" (40009, Сумська область, м. Суми, вул. Баумана, 99, ідентифікаційний код 23049859) на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (40011, м. Суми, вул. Горького, 2, ідентифікаційний код 37970593) 5010,00 грн. адміністративно-господарських санкцій та 135,45 грн. пені.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                     О.О. Осіпова

          З оригіналом згідно

          Суддя                                                                       О.О. Осіпова