Постанова

від 31.08.2016 по справі 826/24997/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 серпня 2016 року № 826/24997/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Компанії "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2015 №0005262203, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Компанія "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" в особі Представництва "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.08.2015 № 0005262203.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Представництво здійснювало переказ материнській компанії прибутку, який залишився після оподаткування податком на прибуток доходу, отриманого у вигляді роялті, а тому Представництво не зобов'язане було з такого прибутку сплачувати податок з доходів нерезидентів за ставкою 15%, передбачений пунктом 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, що підтверджується позицією податкового органу, викладеною у податковій консультації від 24.11.2011 №6197/6/12-0016.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, в письмових запереченнях на адміністративний позов просив відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, стверджуючи, що Представництвом порушено вимоги пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, оскільки при виплаті доходу нерезидентам у вигляді роялті за період з 01.01.2012 по 31.12.2014 Представництво не утримувало податок з такого доходу. Крім того, відповідач наголошує, що Представництвом здійснювався переказ материнській компанії саме роялті, а не прибутку, який залишився після оподаткування податком на прибуток доходу, отриманого у вигляді роялті, що підтверджується платіжними дорученнями на переказ коштів із призначенням платежу: за надані послуги на території України.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Під час судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

В період з 11.06.2015 по 23.07.2015 Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві була проведена планова виїзна перевірка Представництва "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 29.07.2015 №695/2654-22-03/26612060, яким встановлені порушення вимог податкового законодавства, а саме:

- пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 13 636 649 грн.;

- пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента всього у сумі 3 733 052 грн.

На підставі акта перевірки від 29.07.2015 №695/2654-22-03/26612060 відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення, в тому числі податкове повідомлення - рішення від 19.08.2015 №0005262203, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 4 666 315,00 грн., у тому числі за основним платежем - 3 733 052,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 933 263,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями від 19.08.2015 позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, відповідно до статті 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.10.2015 №16208/10/26-15-10-05-35 залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 19.08.2015 №0005262203, скасовано податкове повідомлення - рішення №0005252203, а скаргу Представництва "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" - частково задоволено.

Представництво "Лінкмікс Холдінгс Лімітед", не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 19.08.2015 №0005262203, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, звернулося з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суть офіційного з'ясування всіх обставин у справі визначена в частинах четвертій та п'ятій статті 11 цього Кодексу, якими встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Принцип офіційного з'ясування всіх обставин справи зобов'язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Відповідно до пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України, резидент або постійне представництво нерезидента , що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3 - 160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

В пункті 160.1 статті 160 Податкового кодексу України зазначено, що будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

в) роялті;

г) фрахт та доходи від інжинірингу;

ґ) лізингова/орендна плата, що сплачується резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента - лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій із торгівлі цінними паперами, деривативами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього розділу;

є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення державної грошової лотереї);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач виніс податкове повідомлення - рішення від 19.08.2015 №0005262203, оскільки вважає, що в період з 01.10.2012 по 31.12.2014 Представництво "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" здійснювало виплату роялті нерезиденту Компанії «Linkmix Holdings Limited" (Респудбліка Кіпр), згідно з Ліцензійним договором №03/11 від 01.07.2011 у розмірі 2 230 711 євро (еквівалентно 24 887 015 грн.), що підтверджується платіжними дорученнями на переказ коштів із призначенням платежу: за надані послуги на території України, проте не утримувало податок з такого доходу, хоча Компанія не є бенефеціарним власником торгових знаків.

Позивач, заперечуючи проти таких тверджень відповідача, стверджує, що за перевіряємий період здійснювало переказ материнській компанії прибутку, який залишився після оподаткування податком на прибуток доходу, отриманого у вигляді роялті, оскільки, по-перше, Представництво за перевіряємий період отримувало тільки один вид доходу, який був оподаткований прибутком підприємств, а саме: роялті за надання резидентам України в користування торговельної марки на підставі ліцензійних договорів, про що відповідачем зазначено в акті перевірки, по-друге, Представництво є структурним підрозділом Компанії, а отже володіє тими ж правами відносно об'єктів інтелектуальної власності, що і материнська компанія, а тому не може здійснювати переказ роялті.

Крім того, позивач наголошує, що розпорядження майновими правами інтелектуальної власності здійснюється виключно на підставі договорів, укладених у письмовій формі, проте в акті перевірки інформація про такий договір між Представництвом "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" та Компанією «Linkmix Holdings Limited" відсутня, оскільки в такому випадку Компанія надала б своєму Представництву (тобто фактично сама собі) майнові права на користування торговельними знаками.

В підпункті 14.1.225 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою , дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених в абзаці першому цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або, якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або здійснити відчуження в інший спосіб такого об'єкта власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов'язковим згідно із законодавством України.

Згідно із статтею 1107 Цивільного кодексу України, розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності здійснюється на підставі таких договорів :

1) ліцензія на використання об'єкта права інтелектуальної власності;

2) ліцензійний договір;

3) договір про створення за замовленням і використання об'єкта права інтелектуальної власності;

4) договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності;

5) інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності укладається у письмовій формі .

Відповідно до підпункту 14.1.193 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар'єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів.

З метою оподаткування термін "постійне представництво" включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об'єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців; надання послуг (крім послуг з надання персоналу), у тому числі консультаційних, нерезидентом через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов'язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді; резидентів, які мають повноваження діяти від імені виключно такого нерезидента, що тягне за собою виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені цього нерезидента ; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу).

Як вбачається з акта перевірки від 29.07.2015 №695/2654-22-03/26612060, відповідачем під час перевірки показників відображених у поданих розрахунках за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 було встановлено, що Представництвом у рядку 1 «доходи отримані постійним представництвом» відображено дохід у загальній сумі 103 677 446,00 грн. Перевіркою було встановлено, що на формування цих показників мало вплив отримання доходу у вигляді роялті за користування Знаками, згідно Ліцензійних договорів (Знак для товарів і послуг, зареєстрований згідно свідоцтва №87707 від 11.02.2008 і Знак для товарів і послуг, зареєстрований згідно свідоцтва №113446 від 12.10.2009), зокрема:

- згідно договору №03/11 від 01.07.2011, укладеному з ТОВ «Сінево Україна», код ЄДРПОУ 34709124, за користування торговельними знаками в сумі 87 273 919 грн.;

- згідно договору №01/12 від 01.10.2012, укладеному з ТОВ «Сінево Схід», код ЄДРПОУ 34288605, за використання об'єктів права інтелектуальної власності в сумі 16 320 617 грн.;

- згідно договору №б/н від 30.12.2014, укладеному з ТОВ «Сінево Централ Лаб», код ЄДРПОУ 37950184, за користування торговельними знаками згідно ліцензії в сумі 82 909 грн.

Під час перевірки витрат за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 відповідачем було встановлено, що Представництвом задекларовано витрати в сумі 72 574 213,00 грн., які визначались згідно пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України шляхом застосування до суми одержаного (нарахованого) валового доходу коефіцієнта 0,7.

Також, в акті перевірки зазначено, що за перевіряємий період Представництво задекларувало та сплатило податок на прибуток у сумі 5 907 826 грн.

Отже, інформацією, зазначеною в акті перевірки, підтверджуються позиція позивача, що останній, діючи від імені Компанії «Linkmix Holdings Limited" (Респудбліка Кіпр) отримував прибуток лише на підставі ліцензійних договорів за користування торговельними знаками та використання об'єктів права інтелектуальної власності, тобто роялті, яке оподатковувалось на підставі пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України.

Зокрема, в пункті 160.8 статті 160 Податкового кодексу України зазначено, що у разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7.

Крім того, правомірність оподаткування на підставі пункту 160.8 статті 160 Податкового кодексу України, отриманого Представництвом "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" за період з 01.10.2012 по 31.12.2014, доходу підтверджується рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 26.10.2015 №16208/10/26-15-10-05-35.

Відповідач доказів того, що Представництво "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" за період з 01.10.2012 по 31.12.2014 отримувало інші доходи, крім роялті за ліцензійними договорами, переліченими в акті перевірки, суду не надав.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявна податкова консультація Державної податкової служби України надана Представництву "Лінкмікс Холдінгс Лімітед" у формі листа від 24.11.2011 №6197/6/12-0016, в якому зазначено наступне: «Враховуючи вищевикладене, та виходячи з основних принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, зокрема, принципів рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких прояві податкової дискримінації та єдиного підходу до встановлення податків, вважаємо, при виплаті постійним представництвом нерезидента доходу (прибутку) на користь такого нерезидента податок, передбачений п.160.2 ст. 160 Кодексу, не стягується у разі, якщо таких доход (прибуток) був оподаткований податком на прибуток при визначенні доходу (прибутку) з джерелом походження з України від провадження нерезидентом господарської діяльності через своє постійне представництво в Україні відповідно до п.160.8 ст. 160 Кодексу у тому числі при визначенні оподатковуваного прибутку шляхом застосування коефіцієнта 0,7 ).» .

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Податкового кодексу України, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Згідно із пунктом 53.1 статті 53 Податкового кодексу України, не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відтак, висновки відповідача про порушення позивачем пункту 160.2 статті 160 Податкового кодексу України є безпідставними, а тому податкове повідомлення - рішення від 19.08.2015 №0005262203 підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов - задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 19.08.2015 №0005262203, винесене Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов