Ухвала

від 30.08.2016 по справі 822/679/16

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/679/16

Головуючий у 1-й інстанції: Петричкович А.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

30 серпня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Совгири Д. І. Білоуса О.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом житлово-будівельного кооперативу "Будкомфорт-3" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України ОСОБА_2, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_3 , головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_4, про визнання протиправними та скасування припису і постанови,

В С Т А Н О В И В :

в квітні 2016 року житлово-будівельний кооператив "Будкомфорт-3" звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи на стороні відповідача - головний інспектор будівельного нагляду відділу ДАБ контролю Управління ДАБ контролю Департаменту ДАБ контролю та нагляду ДАБІ України ОСОБА_2, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_3, головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу ДАБ контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві ОСОБА_4 про визнання протиправними та скасування припису і постанови.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Сторони в судове засідання не з'явилися, повноважних представників в судове засідання не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено, що головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві ОСОБА_3 та головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві ОСОБА_4, у присутності інженера технічного нагляду ОСОБА_5, начальника будівельної дільниці ОСОБА_6, відповідно до ст. 41 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011 року, на підставі колективного письмового звернення гр. ОСОБА_7 та інших, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил житлово-будівельним кооперативом В«Будкомфорт-3В» , ТОВ "А-пілон", ТОВ "Укрінжинбуд", по будівництву багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Свердлова, 120 у м. Вінниця (житловий будинок №3) і складено Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10.03.2016 року (далі - Акт перевірки від 10.03.2016 року), яким встановлено що будівельні роботи виконуються з порушенням вимог містобудівного законодавства та вказано, що: не надано документів на об'єкт будівництва; замовником затверджено проект, який суперечить законодавству та містобудівним умовам та обмеженням; замовником зазначено недостовірні дані в декларації в частині земельної ділянки, яка використовується у зв'язку з чим керуючись ст.376 ЦК України та постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 30.03.2012 року є підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом (стор. 5-7 справи).

Згідно Припису від 10.03.2016 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (далі - Припис від 10.03.2016 року), відповідно до ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України №553 від 23.05.2011 року, за результатами позапланової перевірки, проведеної на вул. Свердлова, 120 (вул. Князів Коріатовичів, 120), у м. Вінниця, "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення (житловий будинок №3), встановлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: " згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 53219481 від 15.02.2016 року, встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер якої 0510100000:02:083:0199, яка розташована за адресою: місто Вінниця, вул. Свердлова, 120, загальною площею 0,2108 га., на підставі договору оренди від 26.01.2015 року, укладеного між територіальною громадою м. Вінниці в особі Вінницької міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю В«Приват-ІНБУДВ» , знаходиться в користуванні Орендаря. Згідно Інформаційної довідки, номер запису про обтяження: 8119855, наявна інформація щодо виникнення обтяження, а саме: Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 42106538, виданий 01.04.2014 року. А тому, замовником будівництва ЖБК В«Будкомфорт-3В» зазначені недостовірні дані у Декларації про початок виконання будівельних робіт "Будівництво багатоповерхового житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Свердлова, 120 в м. Вінниця (житловий будинок №3)" № ВН 083160321592 від 01.02.2016 року, в частині земельної ділянки яка використовується для будівництва. Крім того, Замовником будівництва, ЖБК В«Будкомфорт-3В» , не погоджено з головним архітектором міста містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єкта, що є порушенням ч. 8 ст. 36 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , ч. 2 ст. 26 Закону України В«Про регулювання містобудівної діяльностіВ» , абз. 3 ст. 23 Закону України В«Про архітектурну діяльністьВ» . Вимагається: 1) усунути всі виявлені порушення до 11.04.2016 року; 2) з 10.03.2016 року зупинити виконання будівельних робіт до усунення допущених правопорушень (а.с. 8-11).

Також, посадовими особами відповідача було складено Протокол від 10.03.2016 року про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено такі ж порушення як у Приписі від 10.03.2016 року, а також вказано, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 год. 25.03.2016 року у приміщенні Державної архітектурно-будівельної інспекції України за адресою м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26. Відомості про отримання цього протоколу позивачем - відсутні. Також, відповідачем не надано суду будь - яких доказів направлення копії протоколу позивачу.

25.03.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу державного архітектурно-будівельного контролю Управління державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду Державної архітектурно-будівельної інспекції України ОСОБА_2 винесено постанову № 054/40-212-10/2422 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч.8 ст.36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", якою житлово-будівельний кооператив В«Будкомфорт-3В» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 4 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України В«Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльностіВ» , та накладено штраф у сумі 124 020 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, адже позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення, як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскаржуваних рішень, адже доказів, які це спростовують суб'єктом владних повноважень суду не було надано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Статтею 26 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон №3038-VI ) визначено, що забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Згідно п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45, проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. Проектування виконується на об'єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об'єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині. Проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі вимог доступності для інвалідів та інших маломобільних груп населення. При проектуванні об'єктів експериментального будівництва враховуються також індивідуальні технічні вимоги та вимоги державних будівельних норм щодо науково-технічного супроводу. Проектування виконується на об'єкт будівництва у цілому або за чергами, а також із виділенням пускових комплексів, які можуть забезпечити випуск продукції чи надання послуг частково до повної проектної потужності, якщо це передбачено завданням на проектування. У цьому разі перша стадія проектування, яка схвалюється (затверджується), розробляється у цілому на об'єкт з розподілом по частинах будівництва. Розроблення наступної стадії проектування може здійснюватися по кожній окремій частині.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.34 Закону №3038-VI, замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорій складності.

Частиною 2 ст.36 Закону №3038-VI визначено, що реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Виконувати будівельні роботи, підключати об'єкт будівництва до інженерних мереж та споруд без реєстрації зазначеної декларації забороняється. За наявності зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Відповідно до ч.4 цієї статті, орган державного архітектурно-будівельного контролю повертає декларацію про початок виконання будівельних робіт замовникові для усунення виявлених недоліків, якщо у декларації не відображено інформації щодо замовника, назви чи адреси об'єкта будівництва, документа, що підтверджує право власності чи користування земельною ділянкою (крім випадків, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону), містобудівних умов та обмежень (крім об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються), проектувальника, головного архітектора та/або головного інженера проекту, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, з обґрунтуванням причини у строк, передбачений для її реєстрації. Після усунення недоліків декларація розглядається органом державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, передбаченому для її реєстрації. Згідно ч.7 статті, Декларацію про початок виконання будівельних робіт може бути скасовано органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем (замовником), смерті фізичної особи - замовника або визнання її безвісно відсутньою; 3) встановлення під час перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта та вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Частиною 8 статті визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно ч.1 ст.376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так, по суті спору позивач надав суду: копію Містобудівного паспорта на проектування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Свердлова,120, замовник - ЖБК "Будкомфорт - 3"; копію містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки №104 від 10.08.2015 року, затверджених головним архітектором міста ОСОБА_8; копію Декларації про початок виконання будівельних робіт будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Свердлова,120 м. Вінниця, яка зареєстрована Департаментом ДАБІ у Вінницькій області 01.02.2016 року за №ВН 083160321592; копію договору суборенди земельної ділянки від 28.04.2015 року, що на думку суду спростовує висновки відповідача про порушення ЖБК "Будкомфорт - 3" - ч.8 ст.36 Закону №3038-VI.

Отже, відповідач дійшов помилкового висновку про наявність підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом

Таким чином, встановлені обставини в своїй сукупності фактично спростовують висновки відповідача про порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, викладених в акті перевірки.

Крім того, судом встановлено, що ЖБК "Будкомфорт-3" не було відомо про проведення позапланової перевірки та при проведенні перевірки не були присутні його представники і про розгляд матеріалів відповідач не повідомляв його у встановленому порядку.

Процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМ України від 23.05.2011 року №553 (далі Порядок № 553).

Відповідно п.13 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п.9 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою КМ України від 6 квітня 1995 року №244 (далі Порядок №244)).

Згідно п.13 Порядку №244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

Відповідно до п.14 Порядку № 244, під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 17 Порядку № 244 передбачено, що справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач порушив порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, адже позивач був позбавлений можливості подавати свої докази чи заперечення, як при проведенні перевірки, так і при прийнятті оскаржуваних рішень.

Доводи апеляційної скарги про те, що підставою для скасування рішення, прийнятого за результатами перевірки, може бути лише неправильність його прийняття по суті, а не процедурні порушення, а також посилання апелянта на практику Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України в даному випадку є недоречними, оскільки судом першої інстанції встановлено факт проведення відповідачем перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил без присутності уповноваженої позивачем особи, що також свідчить про порушення Державною архітектурно-будівельною інспекцією України порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач своїми діями, порушивши законодавчо встановлений порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, позбавив позивача можливості захистити свої права та інтереси.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України у постанові від 25.02.2014 по справі К/800/43320/13.

Стосовно посилання апелянта на те, що поданий позивачем договір суборенди не може підтверджувати факт набуття речового права на майно, яке є предметом договору, оскільки не здійснено його державну реєстрацію, колегія суддів відзначає наступне.

В силу частини 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Так, з матеріалів справи встановлено, що договір суборенди земельної ділянки, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Приват-Інбуд" та житлово-будівельним кооперативом "Будкомфорт-3", зареєстрований Департаментом комунальних ресурсів Вінницької міської ради 15.05.2015 за № 01479. У Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, № 54611153, доданої до матеріалів справи, міститься запис № 13569246 про реєстрацію права суборенди земельної ділянки, що підтверджує факт набуття ЖБК "Будкомфорт-3" речового права на майно.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в межах заявлених вимог апеляційної скарги відповідача, вважає, що при його прийнятті суд першої інстанції вірно встановив характер спірних взаємовідносин, дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Твердження апеляційної скарги зазначений висновок суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_9 ОСОБА_10