Ухвала

від 23.06.2016 по справі 826/13925/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

              ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА            23 червня 2016 року                                             м. Київ                                                         К/800/16946/16 Суддя Вищого адміністративного суду України Нечитайло О.М., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНОШ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі №826/13925/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНОШ» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «БАНОШ» звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі №826/13925/15. Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Рішення судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог вмотивовані протиправністю включення позивачем до складу податкового кредиту спірного періоду вартості підрядних робіт отриманих від ТОВ «ТПК «Євро-Пласт» та                               ТОВ «БКФ «Аркада», з огляду на встановлені у справі обставини щодо відсутності факту придбання послуг (робіт), що свідчить про створення схеми штучного руху товару (робіт, послуг), спрямованого на створення формального документообігу, а також відсутність у позивача документів, складенням яких опосередковується надання підрядних робіт. Водночас, судами попередніх інстанцій встановлено безпідставність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50% суми нарахованого податкового зобов'язання, оскільки відповідачем не доведено факту повторного вчинення позивачем протиправних діянь за обставин передбачених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.3,                     54.3.6 пункту 53.4.3 статті 54 Податкового кодексу України, відповідальність за які передбачена пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України та правомірність застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при ухваленні спірних судових рішень, позивач посилався на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки сформував податковий кредит на підставі первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з його контрагентом, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог чинного законодавства; містять відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. При цьому, у касаційній скарзі не наведено конкретних обставин, які б свідчили про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права при встановленні обставин у справі та норм матеріального права при їх юридичній оцінці. Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи. За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи). Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права. З урахуванням викладеного, суддя-доповідач приходить до висновку, що провадження по вказаній касаційній скарзі не підлягає відкриттю. Керуючись статтями 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, - УХВАЛИВ : 1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою  Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНОШ» на постанову Окружного адміністративного суду   м. Києва від 21 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2016 року у справі №826/13925/15. 2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, разом із доданими до касаційної скарги матеріалами, направити скаржнику, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАНОШ» залишити у суді касаційної інстанції.           3. Ухвала оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                                             О.М. Нечитайло