Постанова

від 29.03.2007 по справі а-13/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-13/321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

                                                                   ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2007 р.   Справа № А-13/321   

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндера П.А. при секретарі судового засідання  Федорук О.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області  вул. Шашкевича,6, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача  Надвірнянська районна санітарно-епідеміологічна станція  вул.Шевченка,19 м. Надвірна, Івано-Франківська область,78400

за участю представників сторін:

позивача : Кос Л.В.-начальник відділу контролю цін на ринках продовольства , представник (довіреність № 16/137-в від 13.02.2007року); Літвінова  С.М.- головний спеціаліст-юрисконсульт, представник (довіреність б/н від 30.01.2007року

відповідача: Гуфчак Й.Г.-представник, юрист ( доручення № 112/01-123 від 06.02.2007року); Іваніщак Р.П.-  представник, головний лікар районної санепедемстанції( наказ № 21 від 27.09.2002року, службове посвідчення № 215):

СУТЬ СПРАВИ: про стягнення в дохід державного бюджету 75223грн.98коп. економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.

Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки передбачені ст.ст. 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

     Відповідно до п.2-1 розділу 7 "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

           В судовому засіданні 6.03.2007року  оголошено перерву до 29.03.2007року (14-40год) , пісял чого судове засідання  було продовжено, а саме - судові дебати.

      Позивач  в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав та просить суд стягнути 25074,66грн. необгрунтованої виручки та штраф в сумі 50149,32грн., які перерахувати в дохід державного бюджету України.

            Представник відповідача проти позову заперечує і просить суд в позові відмовити.

            Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що проведеною перевіркою правильності формування та застосування тарифів на платні послуги в Надвірнянській районній санітарно-епідемаологічній станції встановлено  порушення державної дисципліни цін, про що складено акт від 13.10.2006року.

          Надвірнянською районною санітарно-епідемаологічною станцією за період з 01 листопада 2005року -30 квітня 2006року при наданні платних послуг до фіксованих розмірів тарифів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.03р. №1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" нараховано непередбачені законодавством націнки в розмірі 20 відсотків, пояснюючи це додавання податку на додану вартість. Всього відповідачем необгрунтовано одержано 22284грн., в тому числі: листопад - 1676,00грн., грудень 2005р.-10045,00грн., січень 2006р. - 1457,00грн., лютий 2006р.-5437,00грн., березень 2006р. -2469,00грн., квітень 2006р. -1200,00грн.

          Статтею 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" передбачено, що оплата зазначених у вказаній статті послуг здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. №1544 затверджений Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою Кабінету Міністрів України №1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно- епідеміологічної служби" від 27.08.2003року затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами і закладами санітарно-епідеміологічної служби.

          Затвердження Кабінетом Міністрів України переліку послуг і цін/тарифів на них повністю відповідає п.3 ст.116 Конституції України, ст.4,8,9 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст.191 Господарського кодексу України.

          Таким чином, позивач наголошує, що відповідач порушив ст.35 Закону "Про санітарно-епідеміологічну службу", постанову Кабінету Міністрів України від 27.08.2003р. №1351 "Про затвердження  тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби".

          Відповідач на протязі червня 2006року застосував тарифи, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2003року №1351, яка втратила чинність з 11.05.06р. у зв"язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.2006року №662 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002року №1544 і від 27.08.2003року №1351". В результаті даного порушення необгрунтовано одержано виручку 2790,66грн.

          Таким чином, відповідач порушив постанову Кабінету Міністрів України від 11.05.2006року №662 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002року №1544 і від 27.08.2003року №1351".

          Всього необгрунтовано одержана виручка становить 25074,66грн.

          За результатами перевірки прийнято рішення №68 від 07.11.06р. про застосування до відповідача економічних санкцій, а саме: вилучення в доход державного бюджету необгрунтовано отриманої виручки в сумі 25074,66грн та 50149,32грн. штрафу.

          Відповідачу направлено претензію від 07.11.06р. №8/1063-в.. Відповідач надіслав пояснення до акту  від 13.10.2006р. за №16 від 16.10.2006р., в якому порушення державної дисципліни не визнав.

          Відповідач подав суду відзив на позов в якому вказує, що Надвірнянська рай СЕС є державною установою самостійно тарифів на послуги не формує, а надає їх виключно за фіксованими тарифами, передбаченими відповідними нормативними актами (постанови КМУ). Тому податок на додану вартість ніяк не може бути виручкою, як про це не твердить Позивач. Відповідачем 20% ПДВ в повному об"ємі та встановленому порядку було перераховано до держбюджету.

          Рішення про застосування економічних санкцій є порушенням Позивачем ст.14 Закону України "Про ціни та ціноутворення". Відповідно до п.1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових штрафних санкцій органами державного контролю за цінами, вказано, що підставою для застосування економічних фінансових санкцій за порушенням державної дисципліни цін є одержання суб"єктами господарювання необгрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного законодавства в період, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, а заклади СЕС до суб"єктів господарювання згідно п.3 ст.3 Господарського Кодексу України не відносяться.

          Винесене позивачем Рішення про застосування економічних санкцій від 07.11.06р. №68 є таким, що порушує норми чинного законодавства, права та охоронювані законом інтереси райСЕС.

          В роз"ясненні ДПА України від 15.09.03р. №8101/5/15-2416 отриманому на запит МОЗ України щодо порядку оподаткування податком на додану вартість робіт та послуг, що виконуються і надаються закладами державної СЕС за тарифами (прейскурантами) вище названою Постановою вказано, що вони надаються без урахування на додану вартість, а тому при здійсненні зазначених операцій до ціни необхідно додавати податок на додану вартість, який становить 20% бази оподаткування, відповідно до вимог Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР "Про податок на додану вартість".

          Відповідно до ст.8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.90р. - державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення державних фіксованих цін (тарифів) граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

          Ст.9 даного Закону зазначає, що державні фіксовані і регульовані ціни та тарифи встановлюється державними органами України і визначає перелік товарів і послуг на які встановлюється державні фіксовані та регульовані ціни, а саме на ресурси, які справляють вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що мають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

          В листі від 15.12.06р. за №14161/6/16-1515-9 ДПА України на звернення головно лікаря Богородчанської рай СЕС від 13.11.06р. №761/01-23 повторно зазначає про необхідність санепідустановами України включення податку на додану вартість при наданні санітарно-епідеміологічних послуг до ціни таких послуг, оскільки тарифи визнано Постановою КМУ без урахувань цього податку.

          Відповідно до пункту 1 частини 22 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори.

          За п.6.1 даного Закону об"єкти оподаткування, визначені статтею 3, та п.п. 4-9 і 14-19 Переліку послуг зохорони здоров"я, операції з надання яких закладами охорони здоров"я, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг, не звільняються від обкладення податку на додану вартість затверджених Постановою КМУ від 05.10.98р. №1602 за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно даного закону, - оподатковується ставкою 20 відсотків.

          Таким чином, з огляду на наведені приписи законодавства про те, що справляння плати за надання послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість, тому будь-які передбачені законом підстави для застосування до Надвірнянської рай СЕС фінансових санкцій за порушення дисципліни ціноутворення - відсутні.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування та заперечення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази по справі суд приходить до висновку про часткове задоволення  позову виходячи з наступного.

   Статтею 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" передбачено, що оплата послуг у сфері забезпечення  санітарного та епідемічного благополуччя,що не відноситься до медичної допомоги населенню  здійснюється за тарифами та прейскурантами, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

          Постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2002р. №1544 затверджений Перелік робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату, а постановою Кабінету Міністрів України №1351 "Про затвердження тарифів (прейскурантів) на роботи і послуги, що виконуються і надаються за плату установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби" від 27.08.2003року затверджено Тарифи (прейскуранти) на роботи і послуги, що виконуються за плату установами і закладами санітарно-епідеміологічної служби.

     Відповідно до п.4 ч.2 ст. 92 Конституції України, виключно Законами України встановлюється система оподаткування, податки і збори. Принципи побудови  системи оподаткування в Україні, види податків і зборів (обов"язкових платежів) до бюджетів та цільових фондів, а також права , обов"язки  і відповідальність платників визначається Законом України "Про систему  оподаткування", яким передбачено,що ставки,механізм спраавляння податків зборів (обов"язкових платежів), і пільги щодо оподаткування операцій можуть встановлюватись або змінюватись тільки законами про оподаткування (ч.3 ст.1 Закону).

       Платники податку на додану вартість , об"єкти, база та ставки  оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, тощо, визначаються Законом України "Про податок на додану вартість".  Згідно п.3.1 зазначеного  Закону, операції платників податку з продажу товарів (робіт,послуг) на митній території України є об"єктом оподаткування.

        За пунктом 6.1 Закону України "Про податок на додану вартість", об"єкти оподаткування, визначені ст. 3 цього Закону, за винятком операцій,  звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом , оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

      Виходячи з аналізу вищеназваних правових норм суд приходить до висновку, що при справлені плати за надання послуг в сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, розмір цієї плати збільшується на суму податку на додану вартість , а тому  у  суду відсутні будь які підстави до задоволення позову в частині стягнення 25074,66грн. необгрунтованої виручки.

Крім того, суд погоджується з запереченнями відповідача, який посилається на роз"яснення  податкової служби щодо застосування до ціни послуг податку на додану вартість, виходячи з наступного.

      Підпунктом 1.4.2 п. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податковими роз"ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб чи питань оподаткування.Роз"яснення окремих положень податкового законодавства  надаються контролюючими органами у порядку, визначеному відповідним центральним органом контролюючого органу, виходячи  із положень підпункту 4.4.1  цього пункту,принципів оподаткування,викладених у Законі України "Про систему оподаткування",та економічного змісту податку, збору (обов"язкового платежу), який розглядається.

        Оскільки порядок та розмір сплати відповідачем податку на додану вартість при наданні платних санітарно-епідемічних послуг є питанням оподаткування, ДПА України було надано роз"яснення, за змістом якого, при здійсненні операцій з надання зазначених послуг до законодавчо визначеної ціни необхідно додавати податок на додану вартість.

         Обгрунтування позивача, викладені в позові та надані в судовому засіданні, не можуть бути взяті до уваги судом , оскільки вони не грунтуються на діючому законодавстві.

          У відповідності до вимог ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України , суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб"єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб"єкта владних повноважень.

        Крім  того, позивач просить суд  стягнути з відповідача  додаткову виручку в сумі 2790,66грн, яку перерахувати в дохід Державного бюджету України.

        Розглягнувши  обгрунтування  позову в частині стягнення додаткової виручки, суд приходить до висновку про задоволення даної вимоги виходячи з наступного.

       При перевірці застосування тарифів на платні  послуги  за період з 01.06.2006року  Надвірнянською СЕС в порушення вимог постанови  КМУ від 11.05.2006року № 662 "Про внесення змін до постанови КМУ від 15.10.2002року № 1544 і від 27082003року за " 1351, яка введена  в дію 31.05.2006року застосовувалися  тарифи, що діяли згідно  постанови КМУ № 1351. В результаті  надання послуг по завищених тарифах, Надвірнянська СЕС за період з 01.06.2006року по 19.06.2006року  необгрунтовано отримала  додаткову виручку в сумі 2790,66грн.  Даний факт підтверджується представленим позивачем  Актом № 53р/2 від 13.10.2006року.

Керуючись ст.124, п.4 ч.2 ст. 92 Конституції України,ст. 35 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", Законом України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" Законом України "Про податок на додану вартість", Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                               ПОСТАНОВИВ:

позов задоволити частково.

         Стягнути з Надвірнянської районної санітарно-епідеміологічної станції вул.Шевченка,19 м. Надвірна, Івано-Франківська область (код 05498275)  в доход державного бюджету  р/р 31119106600307, МФО 836014 код ЗКПО 20567987 код 23030300 -  додаткову виручку в сумі 2790,66грн.

            В решті позову - відмовити.

    Суддя                                                            Шкіндер Павло Анатолійович

"04" травня  2007року

Виготовлено в АС "Діловодство суду"