Постанова

від 24.04.2007 по справі 1/6-3/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/6-3/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

24.04.07                                                                                           Справа  № 1/6-3/5

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                                                                   Скрутовського П. Д.

суддів                                                                                        Краєвської М. В.      

                                                                                                       Слука М. Г.      

розглянув апеляційну скаргу Комунальної Львівської обласної лікарні відновного лікування, смт. Брюховичі № 121 від 19.03.2007 р.

на рішення Господарського суду Львівської області від 12.03.2007 р.

у справі № 1/6-3/5

за позовом ТзОВ «Зелений бір», м. Львів

до відповідача Комунальної Львівської обласної лікарні відновного лікування, смт. Брюховичі

про стягнення 68 293, 33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача –явка необов'язкова –Куксов В. Г. –представник (довіреність № С-09/2006 від 11.06.2006 р.)

від відповідача (скаржника) –явка необов'язкова –не з'явився

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.04.2007 р. у склад колегії суддів було введено суддю Краєвську М. В. у зв'язку з відпусткою судді Онишкевича В. В.

Представнику позивача у судовому засіданні роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснюється, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2007 р. прийнята до свого провадження апеляційна скарга Комунальної Львівської обласної лікарні відновного лікування, смт. Брюховичі, розгляд справи призначено на 24.04.2007 р., явка сторін не була визнана обов'язковою.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12.03.2007 р. у справі № 1/6-3/5 за позовом ТзОВ „Зелений бір”, м. Львів до Комунальної Львівської обласної лікарні відновного лікування, смт. Брюховичі про стягнення 68 293, 33 грн. неустойки та судових витрат повністю задоволені позовні вимоги.

При винесенні оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 526, 530, 551, 785 ЦК України, ст. 193 ГК України, а також положеннями укладеного сторонами договору оренди від 01.03.2005 р. та мотивував його тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 18.01.2006 року у справі № 1/663-12/239 на стадії виконання рішення затверджено мирову угоду, відповідно до п. 5 ч. 1 якої стягувач надає можливість безоплатного доступу  боржнику та його представникам до належного стягувачу нерухомого майна в строк до 10.03.2007 р. В свою чергу,  боржник погодився, починаючи з 10.01.2007 р. припинити прийом хворих  на лікування в приміщеннях належних Стягувачеві. Таким чином, суд встановив, що відповідач фактично не використовував приміщення в період з 10.01.2007 р. , а доступ до належного позивачу нерухомого майна, відповідно до затвердженої 18.01.2007 р. мирової угоди, був безоплатний. За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що неустойка підлягає до стягнення  за період, що не охоплений рішенням суду від 08.08.2006 р., а саме з 14.06.2006 р. до 18.01.2007 р., в розмірі 74 332, 05 грн. Крім цього, проаналізувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, господарський суд дійшов висновку, що неповернення орендованого майна сталося з об'єктивних причин, що не залежали від відповідача, внаслідок реорганізації лікарні, відсутності приміщень для її переміщення та інших. Так, врахувавши відсутність вини підприємства в несвоєчасному поверненні орендованих приміщень, суд зменшив розмір неустойки до розміру орендної плати, що в загальному за період прострочки складає  40 185, 37 грн.

Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Львівської області, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення і прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до положень затвердженої мирової угоди, боржник до 18.03.2007 р. вживатиме всіх необхідних заходів щодо звільнення майна, належного стягувачеві. При цьому, апелянт звертає увагу, що оскаржуване рішення прийняте 12.03.2007 р., а термін звільнення приміщень спливає 18.03.2007 р. Так, відповідач вважає, що місцевим господарським судом не враховані норми ст. 121 ГПК України, де зазначено, що мирова угода затверджується судом. Відповідно, скаржник робить висновок, що сторони в будь-який час до її затвердження мають право вносити зміни до мирової угоди.

Скаржник не забезпечив явки уповноваженого представника у судове засідання, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 2284905.

          Позивач не скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, не подав відзиву на апеляційну скаргу, проте його уповноважений представник у судовому засіданні заперечив викладені в апеляційній скарзі мотиви та просив рішення господарського суду Львівської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що 01.03.2005 р. між ТзОВ „Зелений бір” (орендодавець) та Комунальною Львівською обласною лікарнею відновного лікування, смт. Брюховичі (орендар) було укладеного договір оренди, згідно з п. 1.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове платне користування будівлі та основні засоби.

Відповідно до п. 4.1 вказаного договору, за користування об'єктом оренди орендар зобов'язувався сплачувати орендну плату із розрахунку базової ставки в розмірі 5 200 грн. в місяць, включаючи ПДВ.

За п. 5.1 даного договору, після закінчення терміну оренди, або дострокового припинення даного договору орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди орендодавцю протягом 2 тижнів з дати настання такої події.

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.08.2006 р. у справі № 1/663-12/239 зобов'язано Комунальну Львівську обласну лікарню відновного лікування, смт. Брюховичі повернути ТзОВ „Зелений бір” об'єкт оренди та стягнуто з відповідача на користь позивача 57 832, 18 грн. грн. орендної плати та неустойки за прострочення строків повернення орендованого майна.

Із матеріалів справи та із пояснень представника позивача вбачається, що відповідач рішення суду не виконав і об'єкт оренди не повернув. Таким чином, позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування річчю за весь час прострочення, що не охоплений рішенням суду від 08.08.2006 р.

Згідно п. 6.1.4 договору оренди, у випадку прострочення строків  повернення об'єкта оренди орендар сплачує орендодавцю неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час такого прострочення. Нарахована позивачем неустойка  за період з 14.06.2006 р. по 28.02.2007 р. складає 89 093, 33 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 цього ж кодексу передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно норм ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із матеріалів справи, чого не заперечує і відповідач, в період з 14.06.2006 р. ( після прийняття господарським судом рішення у справі № 1/663-12/239 про виселення відповідача з незаконно зайнятих приміщень) Комунальна Львівська обласна лікарня відновного лікування орендовані приміщення не звільнила.

Відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Нарахована позивачем неустойка за період з 14.06.2006 р. по 28.02.2007 р. складає 89 093, 33 грн.            

Однак, ухвалою господарського суду Львівської області від 18.01.2006 р. у справі № 1/663-12/239 на стадії виконання рішення затверджено мирову угоду, відповідно до п. 5 ч.1 якої стягувач надає можливість безоплатного доступу боржнику та його представникам до належного стягувачу нерухомого майна в строк до 10.03.2007 р. В свою чергу,  боржник погодився, починаючи з 10.01.2007 р. припинити прийом хворих  на лікування в приміщеннях належних стягувачеві.

Таким чином, як вбачається із тексту затвердженої мирової угоди, відповідач фактично не використовував приміщення в період з 10.01.2007 р., а доступ до належного позивачу нерухомого майна, відповідно до затвердженої 18.01.2007 р. мирової угоди, був безоплатний.

За таких обставин, господарський суд першої інстанції правомірно та обґрунтовано дійшов висновку, що неустойка підлягає стягненню за період, що не охоплений рішенням суду від 08.08.2006 р., а саме з 14.06.2006 р. до 18.01.2007 р. Розмір нарахованої за цей період неустойки складає 74 332, 05 грн.

Щодо розміру стягнення неустойки, то апеляційна інстанція, підтримуючи позицію місцевого господарського суду, вважає за доцільне зазначити наступне:

Відповідно до положень ст. 43 ГПК України, господарський  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному,  повному і об'єктивному  розгляді  в судовому  процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

П. 3 ст.83 ГПК України надано право господарському суду, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

ГПК України не містить переліку випадків, що дають право господарському суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У п. 3 ст. 551 ЦК України, в якій йдеться про право суду зменшувати належну до сплати кредиторові неустойку, зазначено, що розмір такої неустойки може бути зменшений судом,  якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, за поданням Державної виконавчої служби у Шевченківському районі м. Львова та заяви відповідача, господарський суд Львівської області ухвалою від 10.01.2007 р. у справі № 1/663-12/239 зупинив стягнення  за наказом № 1/663-12/239 від 18.08.2006 р.  про повернення Комунальною Львівською обласною лікарнею відновного лікування орендованих будівель і основних засобів розташованих у смт. Брюховичі по вул. Лікарській, 8.

Аналізуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неповернення орендованого майна мало місце з об'єктивних причин, що не залежали від відповідача, внаслідок реорганізації лікарні, відсутності приміщень для її переміщення тощо.

Отже, враховуючи відсутність вини підприємства в несвоєчасному поверненні орендованих приміщень, господарський суд правомірно та доцільно зменшив розмір неустойки до розміру орендної плати, що в загальному за період прострочення складає  40 185,37 грн.

Крім цього, варто зазначити, що доводи скаржника щодо домовленостей в мировій угоді не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення господарського суду першої інстанції, оскільки предметом даного спору є стягнення неустойки за період з 14.06.2006 р. до 18.01.2007 р., тобто до затвердження мирової угоди.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства України, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обстпавини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Львівської області від 12.03.2007 р. у справі № 1/6-3/5 залишити без змін.

2.          Апеляційну скаргу Комунальної Львівської обласної лікарні відновного лікування, смт. Брюховичі залишити без задоволення.

3.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

4.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий-суддя                                                            П. Д. Скрутовський

Суддя                                                                                   М. В. Краєвська  

Суддя                                                                                   М. Г. Слука