Постанова

від 25.04.2007 по справі 14/124-ап-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/124-АП-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

"25" квітня 2007 р.                                                           Справа № 14/124-АП-07

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу  за позовом  Державної податкової інспекції у м. Херсоні, м. Херсон,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт", м. Херсон,  

про визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт" та скасування (припинення) державної реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт" з моменту перереєстрації,

за участю представників

позивача: Шевченко О.А., начальник відділу, дов. № 1269/9/10-026 від 09.02.07 р.,  

відповідача: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві, просить визнати недійсними установчі та реєстраційні документи товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт" та скасувати (припинити) державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт".

Представник позивача на засіданні суду надав усні пояснення відповідно до яких підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача, належним чином повідомленого про час, дату і місце проведення судового засідання, на засідання суду не прибув. Письмові заперечення на позовну заяву до дня засідання суду не представив.

В ході судового засідання оголошувалась перерва з 18.04.07 р. до 25.04.07 р.

За згодою представника позивача, судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі (їхніх представників), що прибули на судове засідання, дослідивши наявні у справі письмові докази, господарський суд,

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт" (надалі за текстом - ТОВ) зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконкомом Херсонської міської Ради 15 жовтня 2002 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 9603, код ЄДРПОУ-32125871, юридична адреса - м. Херсон, пров. Янтарний, 2. Згідно установчого договору від 29.04.02р. засновниками та учасниками ТОВ "Таврія-транспорт" є вісімнадцять громадян України, серед яких були гр. Гадупяк Ю.П. та гр. Муравський А.І., які мають найбільші частки у Статутному фонді Товариства (частка кожного з них складає по 35,13% Статутного фонду, інші учасники вносили частки від 20 до 100 грн., що складає від 0,18 до 0,6% Статутного фонду).  Директором підприємства був призначений Гадупяк Ю.П.

Громадян Муравський Анатолій Іванович в поясненнях, відібраних у нього ст. о/у в ОВС відділу ОБ ФСПД УПМ ДПА у Херсонській області Козіним С.Л., зазначив, що він не має до цього підприємства ніякого відношення, уставний фонд не формував, печатки та реєстраційних документів ТОВ "Таврія-транспорт" не отримував.

Громадянин Гадупяк Юрій Павлович в поясненнях, відібраних у нього ст. о/у в ОВС відділу ОБ ФСПД УПМ ДПА у Херсонській області Козіним С.Л., зазначив, що з моменту реєстрації та до середини 2005 р. він дійсно був співзасновником та директором ТОВ "Таврія-транспорт" та фактично займався діяльністю від імені цього підприємства. Але влітку 2005 р. з автомобіля, який належав ТОВ "Таврія-транспорт" були викрадені оригінали уставних документів та печатка товариства. До органів внутрішніх справ з цього приводу він не звертався. Також він пояснив, що намагався в органах статистики вирішити питання щодо виключення відомостей про нього як директора ТОВ "Таврія-транспорт" з ЄДР, але його заяву без печатки підприємства не прийняли.

Після крадіжки документів, ТОВ "Таврія-транспорт" продовжувало діяльність, про що свідчать подані до ДПІ у м. Херсоні декларації з податку на додану вартість - починаючи з серпня місяця 2005 р. за підписом Гадупяка Ю.П. При цьому, обсяги поставок становлять від 175000грн. (серпень 2005р.) до 1322360грн. (грудень 2006р.), а ПДВ до сплати складає від 0 до 198грн. за рахунок майже однакових показників придбання та продажу товарів. У вищезазначених поясненнях гр. Гадупяк Ю.П. пояснив, що остання господарська операція за його участі як директора та співвласника відображалася в декларації за квітень 2005 р., потім було подано кілька декларацій з ПДВ у яких відображалася відсутність господарської діяльності, після чого сталася крадіжка документів. Також він зазначив, що у ТОВ "Таврія-транспорт" ніколи не було таких великих обсягів продажу-реалізації продукції, а на деклараціях, які подавалися з серпня по грудень 2006 р. навпроти прізвища "Гадупяк Ю.П." стоїть підпис, який йому не належить. Його пояснення повністю співпадають показниками податкових декларацій - за квітень, обсяги продажу становлять 24620грн., за травень, червень, липень подаються декларації з нульовими показниками, а починаючи з серпня - обсяги продажу становлять 175000грн.

Вищенаведені факти свідчать про те, що починаючи з серпня 2005 р. ТОВ "Таврія-транспорт" здійснювало свою діяльність без волевиявлення та участі співзасновників та директора підприємства, оскільки гр. Гадупяк Ю.П. в зазначений період не мав змоги займатися господарською діяльністю від імені цього підприємства через крадіжку документів та печатки, інший співвласник - гр. Муравський А.І. взагалі не займався господарською діяльністю товариства. Діяльність підприємства велася особами, які використовували документи фірми без надання дозволу самої особи, яка вказана в установчих документах як співзасновник та директор.

За юридичною адресою ТОВ "Таврія-транспорт" не знаходиться, про що свідчить акт від 29.01.07 р. № 3 "Про результати перевірки вірогідності юридичної адреси".

Нормами Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено ряд вимог, необхідних для легітимної реєстрації юридичної особи та загальні правила здійснення нею господарської діяльності. При цьому важливою умовою набуття юридичною особою цивільної право- та дієздатності та здійснення господарської діяльності є правомірність проведення державної реєстрації такої юридичної особи та здійснення господарської діяльності особами, які наділені таким правом згідно законодавства (засновниками, директором, тощо).

Згідно ст. 55 Господарського кодексу України (надалі за текстом - ГК) суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. До переліку суб'єктів господарювання входять господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до Господарського кодесу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Статтею 87 Цивільного кодексу України передбачено, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Аналогічні вимоги передбачені ст. 56 Господарського кодексу: суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства. Установчими документами суб'єкта господарювання (ст. 57 ГК України) є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) суб'єкта господарювання чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Таким чином, для проведення суб'єктом господарювання господарської діяльності в межах, встановлених законодавством, вона повинна проводитись особою, яка згідно установчих документів має на це право. Але як вбачається з матеріалів справи, особа, яка є одним з співвласників та директором, якому належить 35% статутного фонду не займається підприємницькою діяльністю від імені ТОВ "Таврія-транспорт" з серпня 2005 р. через крадіжку документів та печатки, інший співзасновник, якому належить також 35% статутного фонду взагалі не має відношення до формування цього статутного фонду і діяльності товариства. В той же час товариство з серпня по грудень 2005 р. продовжує подавати звітність, причому від імені власника, який, згідно наданих ним пояснень, не має до нього ніякого відношення з серпня 2005 р.

Крім того, відповідачем допущені інші порушення вимог чинного законодавства, починаючи з серпня 2005 р.

Статтею 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.03 р. № 755-ІУ передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - місцезнаходження постійно діючого виконавчого органу юридичної особи за певною адресою, яка вказана засновниками (учасниками) в установчих документах і за якою здійснюється зв'язок з юридичною особою.

Частиною 3 ст. 8 Закону України № 755-ІУ передбачено, що установчі документи юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.

В частині 2 ст. 57 ГК України передбачено, що в установчих документах, крім іншого, повинне бути зазначено місцезнаходження суб'єкта господарювання.

В даному випадку місцезнаходження відповідача, вказане в установчих документах, не відповідає дійсності, що підтверджується актом перевірки достовірності юридичної адреси, тобто з серпня 2005 р. установчі документи ТОВ "Таврія-транспорт" не відповідають вимогам законодавства в частині вимог, які передбачені ГК України для установчих документів.

Статтею 49 ГК України передбачено, що підприємці зобов'язані не порушувати права та законні інтереси держави. За завдані шкоду і збитки підприємець несе майнову та іншу встановлену законом відповідальність.

Відповідно до положень ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади адміністративно-господарські санкції.

Ст. 247 ГК передбачено, що у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта.

В даному випадку господарська діяльність здійснювалась без відома та участі осіб, які юридично є засновниками та учасниками товариства, чим порушені приписи законодавчих актів України, в частині, яка стосується вимог до створення, проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостей, які вносяться до установчих документів, тощо. Таким чином, особи, які фактично проводять псевдодіяльність за допомогою зареєстрованого на підставних осіб підприємства, починаючи з серпня 2005 року намагаються ухилитися від відповідальності у разі виявлення уповноваженими органами державної влади факту "відмивання" доходів, отриманих нелегальним шляхом або ухилення від сплати податків.

Разом з тим, господарським судом не приймається до уваги посилання позивача, в обґрунтування позовних вимог, на протиправну діяльність відповідача з моменту його (відповідача) державної реєстрації (з 15 жовтня 2002 року) і до 01 серпня 2005 року, оскільки у зазначений період відповідач знаходився за вказаною в установчих документах юридичною адресою, його господарська діяльність здійснювалась уповноваженими органами управління, а пояснення одного із засновників - громадяннина Муравського Анатолія Івановича не приймаються до уваги судом, оскільки останній мав менше 40% Статутного фонду ТОВ, що не дозволяло йому впливати на рішення загальних зборів учасників (засновників) товариства. А подальша протиправна діяльність ТОВ, починаючи з 01 серпня 2005 року не впливає на законність (дійсність або недійсність) установчих документів відповідача в момент їх затвердження зборами засновників (учасників) та державної реєстрації.

У відповідності до п. 17 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби мають право звертатися до судових органів із заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

За вказаних обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись  ст.ст. 94, 161-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Скасувати (припинити) державну реєстрацію товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт", ідентифікаційний код –32125871, починаючи з 01 серпня 2005 року.

3.          Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними установчих та реєстраційних документів товариства з обмеженою відповідальністю "Таврія-транспорт".

4.          Постанова господарського суду набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано, якщо було подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але апеляційна  скарга  не  була  подана  у  строк,  встановлений  цим Кодексом,  постанова  суду  першої  інстанції  набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Про апеляційне оскарження рішення суду (постанови) першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються  в  апеляційній скарзі. Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява  про апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження. Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.   

    Суддя                                                                                   Ю.В. Гридасов

Дата складення постанови  у  повному  

обсязі  відповідно  до статті 160 Кодексу

     адміністративного судочинства України                                  "03" травня 2007 р.