Рішення

від 10.07.2006 по справі 4/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" липня 2006 р.

                    Справа № 4/84.

За позовом          Товариства з обмеженою

відповідальністю “Том-Пом”

до відповідача    Приватного підприємця ОСОБА_1 

про стягнення заборгованості -

46022,52 грн.

Суддя     О.Г.

Проскурняк

Представники:

Від позивача -  не з'явився

Від відповідача -  ОСОБА_1

В засіданні приймали участь

СУТЬ СПОРУ: Товариств

з обмеженою відповідальністю “Том-Пом” звернулося з позовом до Приватного

підприємця ОСОБА_1 про стягнення боргу у сумі 46022,52 грн.

          Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач

посилається на те, що відповідно до накладної № НОМЕР_1, податкової

накладної  №НОМЕР_2 на підставі

довіреності серія НОМЕР_3 передав, а відповідач прийняв томатну пасту у

кількості 13130,00 кілограм на загальну суму 53307,80 грн. Далі позивач

стверджує, що згідно із домовленістю між сторонами сплата відповідачем суми у

розмірі 53307,80 грн. за отриманий товар повинно було здійснитися у семиденний

строк, з дати надання рахунку на оплату. 16 квітня 2003 року відповідачу був

наданий рахунок НОМЕР_4 про сплату вартості томатної пасти у сумі 53307,80 грн.

Відповідач частково сплатив заборгованість у сумі 20000,00грн., однак решту

суми заборгованості відмовився сплачувати, у зв'язку з чим, позивач 17 січня

2005 року звернувся з вимогою сплатити суму боргу. За прострочення виконання

зобов'язання щодо оплати вартості товару у сумі 33307,80грн. відповідачу

нараховано інфляційні у сумі 10152,56 грн. та три відсотки річних у сумі

2562,16 грн.

Відповідач у відзиві на  позов вважає доводи позивача безпідставними.

При цьому вказує, що отримав від позивача томатну пасту у кількості 13130

кілограм на загальну сумі 53307,80 грн. Далі відповідач стверджує, що при

огляді відвантаженого товару було виявлено здуття 39 бочок з томатною пастою та

складено акт від 21 квітня 2003 року. Як зазначено, відповідач неодноразово

звертався до позивача з претензіями щодо неякісного товару, які були залишені

без відповіді. Відповідач стверджує, що неякісна томатна паста, була доставлена

позивачу, однак товариство відмовилось приймати даний товар, а тому відповідач

її утилізував.

21 червня 2006 року позивач

звернувся до суду із заявою про збільшення розміру позовних вимог та просить

стягнути 33307,80 грн. основного боргу, 10558,57 грн. інфляційних, 2664,64 грн.

три відсотки річних. ( а.с. 54-57).

10 червня 2006 року позивач надав

суду уточнюючий розрахунок відповідно до якого інфляційні становлять 4226,40

грн., три відсотки річних 1075,59 грн. та просить суд, розглядати справу без

участі його представника. ( а.с. 65-66).   

Розглянувши подані документи і

матеріали, заслухавши представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи

та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив:

          Відповідно до накладної накладної №

НОМЕР_1 та довіреності серія НОМЕР_5 відповідач отримав від позивача томатну

пасту у кількості 13130,00 кілограм на суму 53307,80  грн.( а.с. 9-10).

Як вбачається з матеріалів справи

та письмових пояснень сторін, відповідач частково сплатив вартість отриманого

товару у сумі 20000,00 грн. ( а.с. 11-14,31-33).

Статтею 526 Цивільного кодексу

України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,

а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту

або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 2 статті 530

Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником

обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор

має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати

такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, позивач 17 січня 2005 року

звернувся до відповідача з вимогою про сплату боргу у сумі 25307,80 грн. ( а.с.

15-16, 60). При цьому, позивачем не надано рахунок з вимогою оплати боргу у

сумі 33307,80 грн., докази його надсилання чи отримання відповідачем.

Отже, з вищевикладеного вбачається,

що відповідач у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги зобов'язаний

сплатити вартість отриманого товару у сумі 25307,80 грн. Тобто, строк виконання

зобов'язання настав щодо оплати вартості товару у сумі 25307,80 грн., що

визначена вимогою позивача.

Так, відповідач у семиденний строк

від дня пред'явлення вимоги не виконав зобов'язання щодо оплати вартості

товару, а тому зобов'язаний сплатити борг у сумі 25307,80 грн.

Згідно частини 2 статті 625

Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання

грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений  договором або законом.

Тобто, відповідач за прострочення

виконання зобов'язання щодо оплати вартості товару у сумі 25307,80 грн.

зобов'язаний сплатити інфляційні у сумі 4226,40 грн. та три відсотки річних у

сумі 1075,59 грн.

Згідно статті 33 Господарського

процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті

обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, відповідач не довів обставин

того, що позивачем поставлена недоброякісна продукція. Відповідачем надано

односторонній акт щодо якості товару підписаний лише його представниками. Окрім

того, відповідачем не проводились належні дослідження томатної пасти щодо

відповідності нормам якості, даної томатної пасти.

При цьому, позивач не довів

обставин щодо настання строку сплати суми вартості товару у розмірі 8000,00

грн. тобто виникнення заборгованості у сумі 8000,00 грн., інфляційних у сумі

6332,17 грн., три відсотки річних у сумі 1589,05 грн., тому суд дійшов висновку

відмовити у задоволенні позову у частині стягнення 8000,00 грн. боргу, 6332,17

грн. інфляційних, 1589,05 грн. трьох відсотків річних.

За таких обставин та враховуючи

уточнюючий розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку позов задовольнити

частково та стягнути з відповідача 25307,80 грн. боргу, 4226,40 грн.

інфляційних та три відсотки річних у сумі 1075,59 грн.

Судові витрати покласти на сторони

пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 33,

43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємця

ОСОБА_1, АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_6, р/р НОМЕР_7 в ЧФ ЗАТ КБ “Приватбанк”,

МФО 356282 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Том-Пом” село

Старокозаче Білгород -Дністровський район Одеська область, код 31180051, р/р

26001301510739 у філії “Відділенні ПІБ в м. Білгород -Дністровському, МФО

328458 -25307,80 грн. боргу, 4226,40 грн. інфляційних, 1075,59 грн. три

відсотки річних, 306,09 грн. державного мита, 77,62 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                         Проскурняк

Олег Георгійович.