Постанова

від 30.08.2016 по справі 924/1397/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 924/1397/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоЖукової Л.В. (доповідач), Суддів:Погребняка В.Я., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сприяння" на ухвалугосподарського суду Хмельницької області від 10.09.2015 та постановуРівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 924/1397/15 господарського суду Хмельницької області за заявоюДержавної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області дотовариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сприяння" про банкрутство за участю представників сторін: Державної податкової інспекції у місті Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області -Паукової А.П., товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сприяння" - Краюшина А.О.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 10.09.2015 року у справі №924/1397/15 (Суддя - Радченя Д.І.) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння". Визнано вимоги ініціюючого кредитора - державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області до боржника - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння" в сумі 505 936,20 грн., в т.ч.: 502547,83 грн. основного платежу, 1816,60 грн. штрафних санкцій та 1571,77 грн. пені. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння". Введено процедуру розпорядженням майном боржника - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння" на строк 115 календарних днів. Призначено розпорядником майна боржника - товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння" арбітражного керуючого Юзвенко Василя Григоровича.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №924/1397/15 (головуючий суддя: Коломис В.В., судді: Тимошенко О.М., Огороднік К.М.) апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння" - залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.09.2015 року - залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сприяння" у касаційній скарзі просить Вищий господарський суд України скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти власне рішення, яким відмовити ініціюючому кредитору у задоволення заяви про порушення провадження у даній справі про банкрутство, пославшись на порушення та невірне застосування судами ст. ст. 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (Далі - Закон).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права при ухваленні зазначених судових рішень, вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи встановлено, що 25 серпня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області звернулася до господарського суду Хмельницької області з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сприяння", оскільки у останнього наявна заборгованість перед бюджетом:

- по орендній платі з юридичних осіб в сумі 66 416 грн. 31 коп., що підтверджується податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та /або орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) №9004955897 від 13.02.2012 року та № 9003271532 від 31.01.2013 року;

- по податку на додану вартість в сумі 439 519 грн. 89 коп., (з яких 436 131,52 грн. - основний платіж, 1816,60 грн. - штрафна санкція, пеня - 1571,77 грн.) що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість № 107428 від 20.06.2011р., № 140090 від 18.08.2011 р., № 144927 від 20.09.20011р., № 162798 від 20.10.2011р., № 177417 від 21.11.2011р.,№ 9012767286 від 20.12.2011р., № 9014240362 від 20.01.2012р., № 4596 від 20.02.2012р.; податковими повідомленнями-рішеннями № 006141600 від 25.08.2011р. та № 0002481600 від 23.04.2012 р.; уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: № 3706 від 15.02.2012р., № 3708 від 15.02.2012р., № 3718 від 15.02.2012р., № 3830 від 15.02.2015р., № 3833 від 15.02.2012 р.

При цьому, ініціюючий кредитор, звертаючись до суду із заявою про порушення справи про банкрутство, на підтвердження безспірності своїх грошових вимог до боржника надав копію постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.06.2012 у справі № 2270/2966/12 про стягнення податкового боргу в розмірі 362 978,00 грн., постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року у справі № 822/4524/14 про стягнення податкового боргу в розмірі 66 416,31 грн., постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2012 року, постанови Другого міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції від 28.08.2012 року ВП № 33686841 та від 17.12.2012 року ВП № 33686841 про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках боржника, та копії повернутих банками боржника без виконання інкасових доручень від 01.04.2015 року (6 примірників).

Відповідно до листа Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів управління земельних ресурсів та земельної реформи від 09.06.2015 року №1958/02-0111 земельна ділянка площею 3581 м.кв., проспект Миру, 99/101 надана для обслуговування приміщення енергоблоку РУ-10 ТОВ фірма "Сприяння".

Відповідно до листа № 5/5646 від 25.05.2015 УДАІ УМВС України в Хмельницькій області згідно бази даних "Автомобіль" та Національної автоматизованої інформаційної системи "НАІС" не виявлено транспортні засоби за ТОВ фірма "Сприяння".

Відповідно до листа від 21.05.2015 № 7-1202 Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області сільськогосподарська техніка за ТОВ фірма "Сприяння" не зареєстрована.

Згідно інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.06.2015р. за ТОВ фірма "Сприяння" наявне нерухоме майно. Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру іпотек зареєстровані приватні обтяження нерухомого майна ТОВ фірма "Сприяння".

Загальна сума заборгованості боржника перед ініціюючим кредитором ДПІ у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області становить 505 936,20 грн. (з яких 502 547,83 грн. основного платежу, 1816,60 грн. штрафних санкцій та 1571,77 грн. пені), які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Так ухвала суду першої інстанції, яка залишена в силі апеляційним господарським судом, про порушення провадження у даній справі про банкрутство, введення процедури розпорядження майном боржника, мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юзвенка Василя Григоровича, визначеного автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України, на підставі ст.114 Закону про банкрутство, обґрунтована тим, що суд першої інстанції висновок якого підтримав апеляційний господарський суд, виходив з того, що ініціюючим кредитором до заяви про порушення провадження у справі про визнання банкрутом ТОВ фірма "Сприяння" надано належні докази безспірності вимог до боржника, які сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується із наведеними висновками, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Так, за змістом ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно з п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється ст.ст. 95- 99 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачено главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, що передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Відповідно до п. 12.4 зазначеної Інструкції судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

За змістом абзаців 2 та 3 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Отже, згідно з положеннями ст. 95 Податкового кодексу України, ч. 3 ст. 10 та ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" доказами на підтвердження безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора - органу доходів і зборів, є рішення суду про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу, що набрало законної сили, інкасові доручення для примусового стягнення коштів у дохід бюджету у рахунок погашення податкового боргу та докази вжиття відповідних заходів щодо отримання відповідної заборгованості за процедурою, визначеною Податковим кодексом України.

Відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження у такому випадку до заяви органу доходів і зборів про порушення провадження у справі про банкрутство не додається, оскільки списання коштів із рахунків боржника здійснюється відповідно до умов і порядку, визначених Податковим кодексом України, а не Законом України "Про виконавче провадження".

Отже, дослідивши всі фактичні обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, надавши їм належну правову оцінку, з урахуванням приписів ст. ст. 10-11, зокрема, ч. 7 ст.11 Закону про банкрутство, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про підставність порушення провадження у даній справі про банкрутство ТОВ фірма "Сприяння".

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи заявника касаційної скарги про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржених судових актів не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду Хмельницької області від 10.09.2015 та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі №924/1397/15, відсутні.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 13Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Сприяння" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Хмельницької області від 10.09.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 14.03.2016 у справі № 924/1397/15 залишити без змін.

Головуючий суддя:Л.В. Жукова Судді: В.Я. Погребняк О.Є. Короткевич