Рішення

від 31.08.2016 по справі 903/563/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 серпня 2016 р. Справа № 903/563/16 за позовом Луцької міської ради

до приватного підприємства «Медикан», м.Луцьк

про внесення змін до договору оренди землі від 02.02.2007р.,

Суддя Якушева І.О.

при секретарі судового засідання Хомич О.В.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. №1.1-8/5156 від 16.08.2016р.),

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просить внести зміни до договору оренди землі від 02.02.2007р., укладеного між Луцькою міською радою та приватним підприємством «Медикан», виклавши пункт 9 договору в редакції:«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. «Про впорядкування орендної плати за землю» приведено розмір орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства. Рішення оприлюднено на офіційному сайті Луцької міської ради та опубліковано в газеті «Луцький замок» №27 від 02.07.2009р.

Незважаючи на те, що рішення Луцької міської ради від 24.06.2009р. є чинним і обов'язковим для виконання всіма суб'єктами господарювання, відповідач добровільно не звернувся до Луцької міської ради щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

18.06.2013р. Луцькою міською радою було надіслано відповідачу лист № 1.1.-11/3850 з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі в частині внесення змін щодо розміру орендної плати та надіслано примірник додаткової угоди. Однак, відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції.

У зв'язку з тим, що сторони добровільно не досягнули домовленості про внесення змін до договору оренди землі від 02.02.2007р. позивач звернувся з позовною заявою до суду.

Як на правові підстави позову позивач посилається на статті 287, 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 1, 2, 13, 15, 17, , 21, 30 Закону України «Про оренду землі», ст.188 ГК України.

Ухвалою суду від 12.08.2016р. справу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 31.08.2016р., зобов'язано відповідача подати суду обґрунтовані письмові пояснення на заявлений позов, докази на їх підтвердження.

В судовому засіданні 31.08.2016р. представник позивача позовні вимоги підтримав.

В судове засідання 31.08.2016р. відповідач уповноваженого представника не направив, вимог ухвали суду від 12.08.2016р. щодо подачі суду обґрунтованих письмових пояснень на заявлений позов, доказів на їх підтвердження не виконав.

Ухвалу суду від 12.08.2016р. було надіслано відповідачу адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. І.Франка, 40. Проте, ухвала повернулась до суду з поштовою відміткою «За зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до ч.1 ст.64 Господарського процесуального кодексу України в редакції доповнень, внесених Законом України №2453-VІ від 7.07.2010р., ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-8/123 від 15.03.2007р. до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач належним чином був повідомлений про судовий розгляд, справу розглянуто за відсутності його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд

в с т а н о в и в:

02.02.2007 року між Луцькою міською радою як орендодавцем та приватним підприємством "Медикан" як орендарем укладено договір оренди землі, відповідно до п. 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування медичного закладу, яка знаходиться на вул. Івана Франка, 40 (кадастровий номер 110140057).

Договір було зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі 11.04.2007 за № 040707700118 у Волинській регіональній філії ДП "Центр ДЗК".

Згідно з пунктами 2, 5, 8 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 68 кв.м. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на січень 2007 року становить 7531,23 грн.

Договір укладено на 10 років.

Згідно з п.п.9, 10 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється в розмірі 1 % від грошової оцінки земельної ділянки, що відповідає функціональному використанню на рік.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки розраховується Луцьким міським управлінням земельних ресурсів та уточнюється орендарем щороку для врахування офіційного річного коефіцієнта індексації.

Пунктом 11. договору передбачено, що оплата за оренду земельної ділянки вноситься орендарем щомісячно рівними частками до місцевого бюджету не пізніше 15-го числа наступного місяця.

Пунктом 12 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності із п.14.1.136. Податкового кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно із ст.14.1.147. плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України

Статтею 274.1. Податкового кодексу України передбачено, що ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до статті 288.5 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

288.5.3. може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Статтею 289.1. Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Таким чином, нормативна грошова оцінка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

Такого правового висновку дійшов Верховний Суд України у постановах від 07.10.2015р. у справі №3-482гс15, від 02.03.2016р. у справі №3-476гс15.

Рішенням Луцької міської ради № 75/28 від 25.06.2015 року «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Луцька» було змінено грошову оцінку земель територіальної громади м. Луцька в залежності від її місцезнаходження і функціонального використання.

Рішенням Луцької міської ради № 42/20 від 24.06.2009 року «Про впорядкування орендної плати за землю» було встановлено річний розмір орендної плати за землю у відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки згідно з додатком.

Додатком до цього рішення встановлено, що відсоток від грошової оцінки земельної ділянки встановлюється в залежності від функціонального використання земельної ділянки.

Якщо земельна ділянка використовується для видів діяльності, які не увійшли до цього переліку, то річний розмір орендної плати становить 3 % від грошової оцінки земельної ділянки.

Як зазначено в п.15 договору оренди від 02.02.2007 року, цільове призначення земельної ділянки, переданої в оренду - землі житлової та громадської забудови.

Згідно з пунктом 1 договору оренди землі від 02.02.2007р. земельна ділянка передається для обслуговування медичного закладу.

А відтак, відповідач відноситься до підприємств, що займаються іншими видами діяльності (рядок 21 переліку), які не увійшли до переліку, наведеного в додатку до рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р., яким встановлена орендна плата в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Частиною 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. визначено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з пунктом 2.19. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Доказів на підтвердження визнання нечинним та скасування рішення Луцької міської ради №42/20 від 24.06.2009р. не подано.

Витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №18-304-0.2-2249/2-16 від 04.08.2016р. управління Держгеокадастру у Луцькому районі (а.с. 16), підтверджується, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки для обслуговування медичного закладу по вул. Івана Франка, 40, площею 68,00 кв.м., становить 135423,36 грн.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 вищевказаного Закону встановлено, що однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір, вирішується в судовому порядку.

Листом № 1.1.-11/3850 від 18.06.2013р. Луцька міська рада пропонувала відповідачу укласти додаткову угоду до договору оренди землі в частині внесення змін щодо розміру орендної плати, надіславши примірник додаткової угоди.

Факт надіслання листа № 1.1.-11/3850 від 18.06.2013р. підтверджується реєстром відправленої кореспонденції за червень 2013 року.

Однак, відповідач не повідомив про результати розгляду пропозиції.

У зв'язку з тим, що сторони добровільно не досягнули домовленості про внесення змін до договору оренди землі від 02.02.2007р., позивач в серпні 2016р. звернувся з позовною заявою до суду.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Статтею 632 Цивільного кодексу України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно із статтею 30 Закону України В«Про оренду земліВ» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умови договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом.

Оскільки сторонами в п.12 договору оренди землі передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за землі державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленою умовами договору (постанова Верховного Суду України від 06.12.2010р. по справі №2-1/10068-2008).

З огляду на викладене, позивач вправі вимагати внесення змін до договору оренди землі від 02.02.2007 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина рішення суду має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору. Висновки суду, викладені у резолютивній частині рішення, повинні ґрунтуватися на досліджених у судових засіданнях доказах.

Частиною 6 ст. 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Зважаючи на законодавчу зміну граничного розміру орендної плати, встановлену договором оренди землі можливість перегляду цього розміру, строк, на який укладено договір, вимога позивача про внесення змін до п.9 договору землі від 02.02.2007 року шляхом викладення його в іншій редакції підлягає до задоволення.

Оскільки зміни до договору оренди землі від 02.02.2007 року вносяться в судовому порядку, враховуючи норму ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України, зобов'язання сторін за договором в такому випадку змінюються з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Також у відповідності із ч.5 ст.188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У зв'язку із задоволенням позову на відповідача відповідно до ст. ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 188, 283 Господарського кодексу України, ст. 632, 653, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст.14.1.136., 274, 287, 288, 289 Податкового кодексу України, ст.ст. 13, 15, 21, 30 Закону України В«Про оренду земліВ» , ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 02.02.2007 року, укладеного між Луцькою міською радою (43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, ідентифікаційний код 34745204) та приватним підприємством «Медикан» (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. І.Франка, 40, ідентифікаційний код 31431984), виклавши пункт 9 договору в редакції:«Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та встановлюється в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки».

3. Стягнути з приватного підприємства «Медикан» (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. І.Франка, 40, ідентифікаційний код 31431984) на користь Луцької міської ради (43025, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Б.Хмельницького, 19, ідентифікаційний код 34745204) 1378 грн. витрат, пов'язаних з оплатою судового збору.

4. Зміни до договору оренди землі від 02.02.2007 року, укладеного між Луцькою міською радою і приватним підприємством «Медикан», набирають чинності з моменту набрання законної сили рішенням суду.

Повне рішення складено: 02.09.2016р.

У відповідності із ст.85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст.84 цього Кодексу.

Суддя І. О. Якушева