Рішення

від 31.08.2016 по справі 906/775/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "31" серпня 2016 р. Справа № 906/775/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 31.08.2016;

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Сервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр"

про стягнення 9205,80 грн.

Позивач подав позов про стягнення з відповідача 9205,80 грн заборгованості за договором про надання послуг від 03.01.2012 № 1/23.

Ухвалою господарського суду від 17.08.2016 прийнято позовну заяву та порушено провадження у справі; призначено справу до розгляду в засіданні господарського суду Житомирської області 31.08.2016 об 11:30 год.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмового відзиву на позовну заяву не надав, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення - ухвали господарського суду від 17.08.2016 про порушення провадження у справі.

З метою підтвердження відомостей щодо відповідача, судом було здійснено електронний запит та отримано спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 30-31), згідно якого юридична адреса відповідача відповідає вказаній у позовній заяві та адресі, на яку було надіслано ухвалу про порушення провадження у справі.

Враховуючи наведене, а також те, що явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд вважає, що відсутність представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, згідно ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Сервіс" (постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "Соколівський кар'єр" (покупець, відповідач) укладено договір про надання послуг № 1/23.

Відповідно до пункту 1.1 договору предметом договору є надання послуг по реставрації алмазного інструменту із синтетичних алмазів та ін., номенклатура (розгорнутий асортимент) та ціна якого зазначена в рахунку та акті виконаних робіт. Акт виконаних робіт є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 1.2. договору постачальник виконує роботи у строки, визначені цим договором, а покупець приймає і оплачує його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.1. договору сума договору складає суму всіх актів виконаних робіт, наданих позичальником та оплачених покупцем згідно даного договору.

За умовами п. 2.3 договору покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від загальної вартості послуг перед початком робіт по кожній прийнятій постачальником заявці протягом двох банківських днів, згідно виставленого рахунку.

Відповідно до пункту 4.1 договору постачальник зобов'язується передати покупцю алмазний інструмент, що відповідає п.п. 3.1. - 3.2. договору.

Згідно з п. 4.2. договору покупець зобов'язується повністю оплатити послуги в термін, передбачений п. 2.3 договору та отримати його.

Відповідно до п. 6.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2012, а в частині платежів до повного виконання своїх зобов'язань за цим договором.

29.12.2012 між сторонами укладено додатковий договір до договору про надання послуг від 03.01.2012 № 1/23, у якому сторони дійшли згоди про продовження дії договору від 03.01.2012 №1/23, у зв'язку з чим погодили наступну (нову) редакцію п. 6.1 договору: "Договір набирає чинності з дати його укладення (підписання) сторонами і діє до 31.12.2013, але у будь-якому випадку до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором" та п. 2.1 договору: "Сума договору складає 210 000,00 грн з ПДВ".

На виконання умов зазначеного договору, позивач надав відповідачу послуги по реставрації фрези алмазної, що підтверджується актом здачі-приймання робіт від 23.08.2013 № 291 (а.с. 11).

За вказаним актом вартість наданих позивачем послуг склала 9205,80 грн.

В порушення взятих на себе договірних зобов'язань, відповідач вартість отриманих послуг у встановлений договором строк не оплатив.

29.04.2016 позивач надіслав відповідачу претензію від 18.04.2016 № 9 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 9205,80 грн (а.с. 14).

Вказану претензію відповідач отримав 04.05.2016, що підтверджується рекомендованим повідомлення про її вручення представнику відповідача (а.с. 14 на звороті).

Після одержання вищевказаної вимоги, відповідач заборгованість за отримані послуги не оплатив, відповіді на претензію не надав.

11.07.2016 позивач надіслав відповідачу претензію від 11.07.2016 № 13 (а.с. 15), рахунок на оплату послуг від 23.08.2013 № 498 та копію акту здачі-приймання робіт від 23.08.2013 № 291. Вказане поштове відправлення відповідач отримав 12.07.2016, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Після одержання вищевказаної вимоги, відповідач заборгованість за отримані послуги не оплатив, відповіді на претензію не надав.

Таким чином, станом на день звернення до суду у відповідача за надані позивачем послуги утворилась заборгованість в сумі 9205,80 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Приписами ч. 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору від 03.01.2012 № 1/23 про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем, на виконання умов договору були надані відповідачу послуги реставрації фрези алмазної на суму 9205,80 грн, що вказує на належне виконання позивачем своїх договірних зобов'язань.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, за умовами п. 2.3 договору покупець здійснює передоплату у розмірі 100% від загальної вартості послуг перед початком робіт по кожній прийнятій постачальником заявці протягом двох банківських днів, згідно виставленого рахунку.

Проте, відповідач умови договору належним чином не виконав. Як на дату звернення до суду так і на час розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує заборгованість за отримані послуги на загальну суму 9205,80 грн. Доказів оплати вказаної заборгованості відповідач не надав, відзив на позовну заяву до суду не надіслав, у судове засідання 31.08.2016 не з'явився.

Заборгованість відповідача за договором від 03.01.2012 № 1/23 про надання послуг також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період з січня 2013 року по березень 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Сервіс" та Публічним акціонерним товариством "Соколівський кар'єр", який підписаний представниками сторін (а.с. 13).

Згідно з ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно, зокрема, до закону, інших правових актів, договору, а також відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін (ст. 32 ГПК України).

За приписами ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень.

Отже, за подання позову позивачем підлягав сплаті судовий збір у розмірі 1378,00 грн. Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Сервіс" сплачено судовий збір у розмірі 1450,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 05.08.2016 № 28.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, судовий збір у розмірі 1378,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Соколівський кар'єр" (ідентифікаційний код 00292416, місцезнаходження: 10031, Житомирська область, м. Житомир, Богунський район, вул. Гранітна, буд.16)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ді-Стар Сервіс" (ідентифікаційний код 32988978, місцезнаходження: 10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Сергія Параджанова, буд. 77)

- 9205,80 грн основного боргу;

- 1378,00 грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02 вересня 2016 р.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з пов.)

3- відповідачу - (рек. з пов.)