Рішення

від 30.08.2016 по справі 910/13923/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2016Справа №910/13923/16

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Медична Клініка-Валерія" До Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс" Простягнення 27 708,70 грн. Суддя О.М. Ярмак

Представники:

від позивачаКнишов І.Г. (представник на підставі договору) від відповідачане з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Медична Клініка-Валерія" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс" про стягнення заборгованості за договором про надання медичних послуг № 1501/13/МП від 15.01.2013 у загальному розмірі 27 708,70 грн., з яких основний борг - 21 262,91 грн сума боргу з урахуванням індексу інфляції, 817,46 грн - 3% річних, 5 628,33 грн - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/13923/16 та призначено розгляд справи на 30.08.2016.

29.08.2016 позивачем подано до суду додаткові документи.

В судовому засіданні 30.08.2016 представник позивача обґрунтував обставини позовних вимог, підтримав їх та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання уповноваженого представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та інші документи на підтвердження своєї правової позиції не подав, позовні вимоги не спростував, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення судової ухвали.

З огляду на те, що відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідач не подав, з метою уникнення порушення процесуальних строків розгляду спору, суд вважає за можливе розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Медична Клініка-Валерія" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс" (замовник) укладено договір № 1501/13/МП про надання медичних послуг (далі - договір про надання послуг), за умовами якого виконавець зобов'язується за замовленням замовника або іншої юридичної особи, що діє від імені замовника, надавати за плату медичні послуги, в т.ч. лікарські засоби (медичні послуги) застрахованим особам замовника, а замовник зобов'язується оплачувати такі послуги.

У п. 4.1 договору про надання послуг сторони погодили, що всі розрахунки між ними здійснюються за фактом надання послуг, шляхом оплати виставлених виконавцем рахунків, або передоплати. Умови передоплати погоджуються сторонами в Додатковій угоді.

Згідно з пунктами 4.2, 4.3, 4.4 договору про надання послуг розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті - гривні, 2 рази на місяць. До 5 та 25-го числа місяця наступного за звітним виконавець надає замовнику наступні звітні документи: 4.3.1. акт надання послуг, 4.3.2. зведений звіт по виконаній роботі ТОВ "Медична Клініка-Валерія", в т.ч. електронному вигляді, 4.3.3. рахунок-фактура. Підставою для здійснення розрахунків між сторонами є затверджений сторонами акт виконаних робіт, що складається в двох примірниках, а також відповідний акту виконаних робіт рахунок-фактура.

Відповідно до п. 4.6 договору про надання послуг розрахунки здійснюються впродовж 7 робочих днів (для стаціонарних випадків) та 14 робочих днів (для інших випадків) з дати отримання замовником документів на оплаті (згідно з п. 4.3. договору).

За твердженнями позивача, ним було надано медичні послуги за договором про надання послуг на загальну суму 13 488,00 грн, що підтверджується актами надання послуг № 457 від 03.07.2013 на суму 2 140,00 грн, № 870 від 17.12.2013 на суму 1 850,00 грн, № 24 від 20.01.2014 на суму 1 225,00 грн, № 123 від 03.03.2014 на суму 2 905,00 грн, № 222 від 17.04.2014 на суму 1 970,00 грн, № 359 від 04.07.2014 на суму 278,00 грн, № 385 від 18.07.2014 на суму 2 420,00 грн, № 582 від 03.11.2014 на суму 700,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, оскільки надані відповідно до перерахованих актів послуги відповідач не оплатив у встановлені договором строки та у визначеному розмірі, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованості в розмірі 11 948,00 грн.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Перерахованими вище актами, підписаними представниками обох сторін та скріпленими їх печатками, підтверджується факт виконання позивачем як виконавцем своїх зобов'язань за договором про надання послуг, які згідно з інформацією з банківських виписок відповідачем як замовником було оплачено 16.08.2013 в сумі 500,00 грн та 28.04.2014 в сумі 1 040,00 грн.

Позивач своїх заперечень з приводу наявності у нього заборгованості перед позивачем не надав, тому суд приходить до висновку, що решта вартості наданих послуг залишилась неоплаченою відповідачем та становить 11 948,00 грн.

Отже, на підставі викладеного суд встановив, що факт несвоєчасного та неповного виконання відповідачем своїх обов'язків за договором про надання послуг належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Окрім того, за прострочення відповідача позивачем заявлено до стягнення 9 314,91 грн інфляційного збільшення заборгованості та 817,46 грн 3% річних, нарахованих за кожним актом надання послуг з урахуванням часткових оплат відповідача за період прострочення 14-денного строку з моменту отримання акта по 07.07.2016.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційного збільшення заборгованості, правомірно здійсненими за кожним із актів, судом встановлено, що позивачем вірно визначено дати виникнення прострочення відповідача.

Приймаючи до уваги наведені вище приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім процентів річних від простроченої суми та інфляційних нарахувань, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд приймає його як обґрунтований та вірний, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 9 314,91 грн інфляційного збільшення заборгованості та 817,46 грн 3% річних підлягають задоволенню.

Що стосується заявленої позивачем суми пені в загальному розмірі 5 628,33 грн, суд вказує таке.

Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 992 ЦК України передбачено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 договору про надання послуг за необґрунтоване прострочення терміну оплати рахунку виконавець може нарахувати пеню у розмірі однієї облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Здійснивши власний розрахунок суми пені за прострочення оплати відповідачем наданих послуг за кожним актом окремо з урахуванням часткових оплат та встановленого ч. 6 ст. 232 ГК України допустимого шестимісячного строку для нарахування штрафних санкцій, суд задовольняє позовну вимогу зі стягнення пені на суму 677,08 грн.

Сума судового збору за результатами розгляду справи відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асістанський центр "Ел.Ай.Сі. Асістанс" (01133, м. Київ, вул. Л. Первомайського, 11, ідентифікаційний код 31568089) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Медична Клініка-Валерія" (03190, м. Київ, вул. Естонська, 1/5, кв. 60, ідентифікаційний код 34695997) 11 948 (одинадцять тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. боргу, 9 314 (дев'ять тисяч триста чотирнадцять) грн. 91 грн інфляційного збільшення заборгованості, 817 (вісімсот сімнадцять) грн. 46 коп. 3% річних, 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 08 коп. пені та 1 131 (одну тисячу сто тридцять одну) грн. 77 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 01.09.2016

Суддя О.М. Ярмак