Справа № 185/5127/16-ц
Провадження № 2/185/2966/16
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Бондаренко В.М.,
за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,
представника відповідача: ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з виплати стипендії, суд -
В С Т А Н О В И В :
У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з виплати стипендії, в якій просила суд стягнути з відповідача не нараховану та не виплачену стипендію за період навчання за період з 01.09.2013 року по 30.04.2016 року в розмірі 6 048,00 грн. та судові витрати по справі.
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що відповідно до наказу Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області № 108-с від 12.08.2015 року її було зараховано до першого курсу денної форми навчання за державним замовленням до медсестринського відділення за спеціальністю "Сестринська справа" з 01.09.2015 року по 30.06.2018 року. Її батько, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мав стаж роботи на підземних роботах з повним робочим днем у шахті з видобутку вугілля більше 15 років, що підтверджується відповідною довідкою та трудовою книжкою. Враховуюче наведене, вона має право у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак, з 01.09.2015 року по 30.04.2016 року стипендія нараховувалась на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Таким чином, за період з 01.09.2013 року по 30.04.2016 року їй було не донараховано та не доплачено грошові кошти в розмірі 6 048,00 грн., у зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду за захистом своїх прав.
У судове засідання позивач не з'явилася, надала суду заяву, відповідно до змісту якої просить суд розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити на підставах, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі, надала суду письмові заперечення на позов, відповідно до змісту яких просила суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог за безпідставністю. Бюджетом України на 2015-2016 роки не передбачено коштів на виконання вимог ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці". Фінансування Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області відбувається за рахунок обласного бюджету.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні докази по справі, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 213 ЦПК України визначено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є негайні підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що наказом № 108-с від 12.08.2015 року ОСОБА_2 було зараховано до Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області за спеціальністю "Сестринська справа" (а.с. 6).
Згідно свідоцтва про народження серії І-НО № 054187, виданого Виконкомом Святогорівської селищної ради Добропільського району Донецької області 06 травня 1998 року, батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ОСОБА_3 (а.с. 18).
Позивачем ОСОБА_2 було надано відповідачу довідку ВСП "Шахтоуправління Білозерське" ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", згідно якої її батько ОСОБА_3 має стаж роботи у вугільній промисловості на підземних роботах з повним робочим днем у шахті більше 15 років, що також підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_3
З вересня 2015 по квітень 2016 року позивач отримувала стипендію в розмірі по 622,00 грн. щомісячно, що підтверджується довідкою відповідача № 407 від 16.05.2016 року (а.с. 5).
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про освіту», студенти мають гарантоване державою право на забезпечення стипендіями у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" (в редакції чинної на час виникнення спірних правовідносин) шахтарі, що мають стаж підземної роботи не менш як три роки, діти, батьки яких мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, діти шахтарів, які загинули внаслідок нещасного випадку виробництві, шахтарів-інвалідів І та II групи зараховуються поза конкурсом за особистим бором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
ОСОБА_2 є дочкою особи, яка має стаж підземної роботи більше 15 років, тому їй повинна бути призначена і виплачуватися в період навчання у Павлоградському медичному училищі заснованому на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області стипендія в розмірі встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як це визначено вищенаведеною нормою закону.
Суд погоджується з розрахунком сум невиплаченої стипендії, наданої позивачем, оскільки його розраховано з урахуванням сум стипендії, яка була виплачена навчальним закладом, за період навчання ОСОБА_2 та з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України " за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року.
Посилання представника відповідача на положення п. 6 Порядку призначення та виплати стипендії від 12 липня 2004 року № 882, затвердженої у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2008р. № 165, яка на даний час є чинною, про те що витрати на стипендіальне забезпечення дітей окремих категорій шахтарів у відповідності до вимог ст. 5 ЗУ "Про підвищення шахтарської праці" в ній не передбачені, не заслуговують на увагу, оскільки пізніше прийнятим Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", який має вищу юридичну силу по відношенню до зазначеної постанови, встановлено інший більш високий рівень стипендій для категорії студентів з числа дітей шахтарів.
Дія ст. 5 вищезазначеного закону Законами України "Про державний бюджет України" на 2015-2016 роки не призупинялась.
Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці" передбачено, що особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованоювиплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Тобто, положеннями цієї статті гарантовано зазначеним студентам право на навчання за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів з наданням місць для проживання в гуртожитках на час навчання, також на одержання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму.
Відсутність бюджетних асигнувань на виплату стипендії не є підставою для відмови у її виплаті у розмірі прожиткового мінімуму згідно ст. 5 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", оскільки таке твердження суперечать практиці Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні в справі "Кечко проти України", згідно з якою реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань, а згідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стипендія нараховувалася та виплачувалася позивачу у меншому розмірі, ніж передбачено законом, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони обґрунтовані та доведені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судовий збір слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області про стягнення заборгованості з виплати стипендії - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 02011137) на користь ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) не нараховану та не виплачену стипендію за період навчання за період з 01.09.2013 року по 30.04.2016 року в розмірі 6 048 (шість тисяч сорок вісім) грн. 00 коп.
Стягнути з Павлоградського медичного училища заснованого на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 02011137) на користь ОСОБА_2 (ідент. номер НОМЕР_1) понесені судові витрати по справі, а саме суму сплаченого судового збору в розмірі 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: В.М. Бондаренко
Суд | Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2016 |
Оприлюднено | 07.09.2016 |
Номер документу | 60754907 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко В. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко В. М.
Цивільне
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні