Рішення

від 01.09.2016 по справі 193/1526/16-ц

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/1526/16-ц

Провадження № 2/193/439/16

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

01 вересня 2016 року

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі :

судді Патинка А.Г.

при секретарі Ратушній В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 29.12.2014 року, -

У С Т А Н О В И В:

2 серпня 2016 року представник позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 29.12.2014 року, в обґрунтування якого зазначив, що позивач є власником земельної ділянки площею 7,5428 гектарів, кадастровий номер - 1225283300:02:001:0008, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, від 3 березня 2015 року. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта об'єкта нерухомого майна номер 62951154 від 7 липня 2016 року позивачу стало відомо про наявність зареєстрованого договору оренди земельної ділянки б/н від 29 грудня 2014 року.

Згідно вищевказаної інформації, ОСОБА_4 уклала договір оренди земельної ділянки б/н від 29 грудня 2014 року з фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 віталійовичем. ОСОБА_4 померла 16 серпня 2014 року , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 19 серпня 2014 року, серія І-КИ № 594096. За життя ОСОБА_4 була власницею земельної ділянки площею 7,5428 га, кадастровий номер 1225283300:02:001:0008, що підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП № 075510 від 13 липня 2004 року, означену земельну ділянку успадкував позивач.

Отже, беззаперечним є факт, що ОСОБА_4, яка померла 16 серпня 2014 року, фізично не мала можливості укласти договір оренди земельної ділянки б/н від 29 грудня 2014 року з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Враховуючи, що позивач дізнався про існування та реєстрацію договору оренди земельної ділянки б/н від 29 грудня 2014 року з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна номер 62951154 від 7 липня 2016 року, можливості надати до суду оригінал чи копію оспорюваного договору позивач не має, в зв'язку з чим просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,5428 га, б/н від 29 грудня 2014 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2), який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18511348 від 3 січня 2015 року та застосувати наслідки недійсності договору; стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Представник позивача ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його та участі позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти винесення заочного рішення.

Відповідач, будучи у встановленому чинним законодавством порядку увідомленим про дату, час і місце розгляду справи 25 серпня 2016 року та 1 вересня 2016 року (а.с. 21, 28), в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не увідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Зважаючи на це, суд відповідно до статті 224 ЦПК України може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд розглядає справу, у відповідності до ч. 2ст. 197 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, перевіривши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача з наступних підстав:

3 березня 2015 року позивач прийняв у спадок після померлої матері ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 16 серпня 2014 року згідно свідоцтва про смерть від 19 серпня 2014 року серії І-КИ № 594093 (а.с. 9), земельну ділянку площею 7,5428 гектарів, що розташована на території Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, про що свідчить свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване в реєстрі за № 129 та посвідчене державним нотаріусом (а.с. 6).

30 грудня 2014 року був зареєстрований договір оренди земельної ділянки, що розташована на території Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, укладений 29 грудня 2014 року, між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 строком дії 5 років, про що свідчить інформація про державну реєстрацію іншого речового права (а.с. 8)

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до ст.15 Закону. України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди: орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату: умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передасться в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки: визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Частиною другою ст. 15 Закону України «Про оренду землі» установлено, що відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Частиною 1 статті 16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Згідно з ч.2 ст.15 Закону України «Про оренду землі» порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Як передбачено ч.1 та 3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно ст.207 ч.2 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин. якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених ЦК України, нікчемний правочин може бути визнаний судом недійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин. визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, договір оренди, що зареєстрований у порядку передбаченому законодавством і підписаний не власником землі або уповноваженою особою, яка не мала на то права, повинен бути визнаний недійсним, поскільки укладення угоди після смерті орендодавця неможливе.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що укладений 29 грудня 2014 року, тобто після смерті орендодавця, яка померла 16 серпня 2014 року, між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,5428 га, яка розташована на території Жовтневої сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області підлягає визнанню недійсним, а реєстрація договору оренди земельної ділянки від 30 грудня 2014 року, який зареєстрований державним реєстратором Софіївського районного управління юстиції Дніпропетровської області, підлягає скасуванню.

З урахуванням задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідно до вимог 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтвердженні понесені позивачем судові витрати по сплаті судового забору за подання позову в сумі 551,20 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 197, 209, 210, 224, 214-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки б/н від 29.12.2014 року - задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 7,5428 га, б/н від 29 грудня 2014 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_1) та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_2), який був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18511348 від 3 січня 2015 року та застосувати наслідки недійсності договору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551 (П'ятсот п'ятдесят одну) гривню 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач може оскаржити рішення в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний термін з дня отримання копії рішення.

Суддя: А.Г.Патинка