Рішення

від 30.08.2016 по справі 910/13304/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2016 року Справа № 910/13304/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

без участі представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» ,

69041, м. Запоріжжя, бульв. Вінтера, 26, каб. 4.3 (ідентифікаційний код 38563045),

до Приватного підприємства В«Інсайд КонсалтингВ» (колишня назва - Приватне підприємство В«ГК ЦЕНТРСКЛАДВ» ),

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25,

про стягнення грошових коштів у сумі 18 056,32 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства В«ГК ЦентрскладВ» про стягнення 16 100,00 грн. основної заборгованості у зв'язку із неналежним виконанням умов договору транспортно-експедиційного обслуговування від 30.03.2016 року № М031607, 1 956,32 грн. пені, а всього 18 056,32 грн.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність надсилання позовної заяви і доданих до неї документів за територіальною підсудністю до Господарського суду Миколаївської області з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 15 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Позивачем у позовній заяві зазначено реквізити відповідача, а саме: Приватне підприємство В«ГК ЦентрскладВ» , 03127, м. Київ, пров. Жуковського, буд. 4, оф. 51, ідентифікаційний код 33935859.

Разом з тим, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що під ідентифікаційним номером 33935859 є Приватне підприємство В«Інсайд КонсалтингВ» , адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25.

Вказана інформація підтверджується Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 25.07.2016 року.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.07.2016 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» і додані до неї документи передано до Господарського суду Миколаївської області на підставі ст. 17 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 15.08.2016 року.

Ухвалою суду від 15.08.2016 року розгляд справи відкладено на 30.08.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

30.08.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання 30.08.2016 року не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 30.08.2016 року не забезпечив, відзив по суті спору не подав. Ухвала суду від 15.08.2016 року, направлена на адресу відповідача, повернута поштовою установою до суду з відміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» (а.с. 45-47).

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного підприємства В«Інсайд КонсалтингВ» (колишня назва - Приватне підприємство В«ГК ЦЕНТРСКЛАДВ» ) є: 54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників сторін.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

30.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» (далі - позивач, Перевізник) та Приватним підприємством В«ГК ЦентрскладВ» (03127, м. Київ, пров. Жуковського, буд. 4, оф. 51, ідентифікаційний код 33935859), яке 25.05.2016 року змінило назву та місцезнаходження на Приватне підприємство В«Інсайд КонсалтингВ» (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, будинок 25), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 31-33) (далі - відповідач, Експедитор) укладено договір транспортно-експедиційного обслуговування № М031607 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого даний договір регулює та визначає порядок взаємовідносин Перевізника та Експедитора, які пов'язані із здійсненням транспортно-експедиційного обслуговування по організації перевезень експортно-імпортних, транзитних та перевезень по Україні вантажів автомобільним транспортом, з наданням інших послуг, узгоджених в Заявках / Доповненнях до даного договору, і які є невід'ємною частиною Договору. (а.с. 16-19)

Відповідно до п. 2.2 Договору виконання кожного міжнародного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим Замовленням на конкретне перевезення.

Відповідно до п. 2.3 Договору факт виконання кожного автомобільного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відповідним актом виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.1.9 Договору Експедитор зобов'язався виконати всі розрахунки з Перевізником у повному обсязі і у термін, який передбачений умовами Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору вартість фрахту та інших послуг підтверджується у окремих заявках Експедитора, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5.2 Договору фактом отримання вантажу є прибуття вантажу у пункт призначення відповідно до підписаних замовлень. Факт виконання перевезення підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) із відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу.

Відповідно до п. 5.3 Договору розрахунки за виконані послуги проводяться по факту отримання вантажу Замовником, якщо інше не обумовлене в заявці, протягом 15 банківських днів з моменту отримання від Перевізника оригіналів наступних документів:

- акту виконаних робіт (із зазначенням номеру товарно-транспортної накладної, інвойсу та типу продукції, що транспортується) або оригіналу товарно-транспортної накладної;

- рахунку за надані послуги;

- податкової накладної;

- довідки про вартість транспортування вантажу за відповідним маршрутом з зазначенням вартості транспортування по території України за формою, затвердженою Експедитором.

Відповідно до п. 10.3 Договору Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2016 року. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення дії Договору жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію Договору, то термін дії Договору автоматично продовжується на один календарний рік.

Заявкою до Договору, оформленою в електронному вигляді (а.с. 20), Експедитор замовив Перевізнику перевезення вантажу (мак кількістю 22 т.) по маршруту Чехія - Харків (Україна), вартість фрахту 30 600,00 грн., дата завантаження - 01.04.2016 року, порядок і форма розрахунку: безготівкова, по факту надання оригіналів документів, протягом 6 банківських днів.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

На виконання вказаної заявки Перевізник 01.04.2016 року завантажив та доставив одержувачу товар, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною серії А № 378676 (а.с. 21).

15.04.2016 року позивач надіслав відповідачу оригінали документів, визначені у п. 5.3 Договору. Вказані документи отримані відповідачем 18.04.2016 року, про що свідчить підпис повноважного представника на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 22).

Таким чином, у відповідності до п. 5.3 Договору та заявки до Договору відповідач мав сплатити вартість фрахту в сумі 30 600,00 грн. у строк до 26.04.2016 року включно.

Проте, у визначений Договором строк відповідач вартість фрахту не оплатив.

20.05.2016 року відповідач частково оплатив позивачу вартість фрахту в сумі 14 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2999 від 20.05.2016 року (а.с. 23).

Заборгованість в сумі 16 100,00 грн. залишилась несплаченою.

За своєю правовою природою договір транспортно-експедиційного обслуговування № М031607 від 30.03.2016 року є договором перевезення.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення основної суми заборгованості за Договором в розмірі 16 100,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 1 956, 32 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 7.2.8 Договору у випадку затримки оплати, передбаченої п. 5 Договору, Експедитор сплачує Перевізнику пеню у розмірі 0,5 % від неоплаченої суми за кожен день затримки товару.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок розміру пені (а.с. 12), судом встановлено, що розрахунок здійснено виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, з урахуванням часткового погашення заборгованості. Розрахунок є арифметично правильним.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.

У позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката, розмір яких становить 2 500,00 грн.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» №5076-VI від 05.07.2012 року. Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в ч.1 ст.6 Закону України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» , котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Частина 1 ст. 26 Законом України В«Про адвокатуру та адвокатську діяльністьВ» передбачає, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч. 1 ст. 84 ГПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Судом встановлено, що 01.07.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» (довіритель) та адвокатом ОСОБА_1 (повірений) (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 507) укладено договір доручення (а.с. 24), відповідно до умов якого повірений зобов'язався від імені і за рахунок довірителя надати правову допомогу у спорі, що виник з Приватним підприємством В«ГК ЦентрскладВ» .

Вартість послуг оцінена сторонами у 2 500,00 грн.

Квитанцією до прибуткового касового ордера № 02/07 від 11.07.2016 року підтверджено перерахування адвокату ОСОБА_1 вказаної суми. (а.с. 26)

11.07.2016 року Товариством з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» та адвокатом ОСОБА_1 підписаний акт приймання-передачі наданих послуг (а.с. 27), відповідно до якого повірений надав, а представник довірителя прийняв наступні послуги, загальна вартість яких складає 2 500,00 грн.: правова допомога у спорі, що виник з Приватним підприємством В«ГК ЦентрскладВ» , у тому числі:

- вивчення та огляд документів та інших доказів за їх місцезнаходженням (4 год. 10 хв.),

- проведення заходів досудового врегулювання спору, проведення переговорів на предмет повернення боргу (2 год.),

- підготовка пакету документів, необхідних для звернення до суду, виготовлення позовної заяви (6 год. 15 хв.),

- вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді (8 год).

Ухвалою суду від 15.08.2016 року суд зобов'язав позивача надати суду пояснення та обґрунтування щодо проведених заходів досудового врегулювання спору, проведення переговорів на предмет повернення боргу (2 год.), вчинення інших дій, необхідних для розгляду справи в суді (8 год.), з наданням підтверджуючих документів.

Вимоги ухвали суду позивачем не виконані, вказані обґрунтування не надані.

Відповідно до абз. 2, 3 п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи тривалість розгляду і складність справи, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, не прийняття участі адвоката у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на послуги адвоката не є співрозмірним обсягу робіт, які виконані адвокатом по даній справі. Тому, суд вважає за необхідне обмежити розмір вказаних витрат, які підлягають відшкодуванню з відповідача, та стягнути з нього на користь позивача 1 500,0 грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Оскільки витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката, входять до складу судових витрат і не відносяться до складу ціни позову, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства В«Інсайд КонсалтингВ» (54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 25, ідентифікаційний код 33935859) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В«АБ-Транс ЄвроВ» (69041, м. Запоріжжя, бульв. Вінтера, 26, каб. 4.3, ідентифікаційний код 38563045, р/р 26001055706470 в ПАТ КБ В«ПриватбанкВ» , МФО 313399):

- 16 100,00 грн. (шістнадцять тисяч сто грн. 00 коп.) - заборгованості за договором транспортно-експедиційного обслуговування № М031607 від 30.03.2016 року,

- 1 956, 32 грн. (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість грн. 32 коп.) - пені,

- 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.) - судового збору за подання позовної заяви,

- 1 500,00 грн. (одна тисяча п'ятсот грн. 00 коп.) - витрат на правову допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 02.09.2016 року.

Суддя В.О. Корицька