Постанова

від 27.07.2006 по справі 18/135пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.2006  року                                                                     

Справа № 18/135пд

Луганський апеляційний господарський

суд у складі колегії суддів:

головуючого:                              Єжової С.С.

суддів                                        Баннової

Т.М.

Бойченка К.І.

секретар

судового засідання                     Антонова І.В.

та за участю

представників сторін:

від

позивача                             

представник за довіреністю ОСОБА_1,

довіреність

№НОМЕР_1;

від 

1-го відповідача                    

директор Москаленко В.Л., паспорт серії ЕК

806623 від 03.04.1998;

представник за довіреністю ОСОБА_2,

довіреність б/н від 15.05.2006;

від 2-го відповідача                    приватний підприємець

ОСОБА_3,

свідоцтво №НОМЕР_2;         

представник за довіреністю ОСОБА_2,

довіреність №НОМЕР_3;                                       

розглянувши

апеляційну скаргу                    Приватного підприємця

ОСОБА_4, м.Ровеньки

Луганської області

на рішення         

господарського суду                    Луганської області

від                                                 

16.05.2006

по справі                                         

№18/135пд (суддя-Корнієнко В.В.)

за позовом                                        Приватного

підприємця ОСОБА_4, м.Ровеньки

Луганської області

до 

1-го відповідача                    Товариства

з обмеженою відповідальністю

„ІНФОРМАЦІЯ_1”, м.Ровеньки Луганської області

до 2-го відповідача                    Приватного підприємця ОСОБА_3,

м.Ровеньки

Луганської області

про                                              

визнання договору частково недійсним та про

переведення прав і обов'язків покупця

В С Т А Н О В И

В:

Суб'єкт підприємницької

діяльності-фізична особа ОСОБА_4, м.Ровеньки Луганської області звернулася до

господарського суду Луганської області з позовом до товариства з обмеженою

відповідальністю „ІНФОРМАЦІЯ_1”, м.Ровеньки Луганської області про визнання

частково договору недійсним та про переведення прав і обов'язків покупця.

Ухвалою від 25.04.2006 залучено до

участі у справі у якості 2-го відповідача -приватного підприємця ОСОБА_3,

м.Ровеньки Луганської області.

Рішенням господарського суду

Луганської області від 16.05.2006 у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням місцевого

господарського суду від 16.05.2006 

Суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_4, м.Ровеньки

Луганської області звернулася до Луганського апеляційного господарського суду з

апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення і прийняти нове про

задоволення позовних вимог. 

В обґрунтування апеляційної скарги

заявник посилається на те, що рішення є передчасним, постановленим з порушенням

норм матеріального та процесуального законодавства, порушує права та охоронювані

законом інтереси позивачки, не відповідає фактичним обставинам справи.

2-ий відповідач відзивом №б/н  від 06.07.2006 вимоги апеляційної скарги

відхилив, вважає рішення законним та обгрунтованим.

Розпорядженням голови Луганського

апеляційного господарського суду від 08.06.2006 відповідно до ст. 28 Закону

України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Ровеньки Луганської

області на рішення господарського суду Луганської області від 16.05.2006 по

справі №18/135пд призначена судова колегія у складі: Єжова С.С.- суддя

-головуючий,         Баннова Т.М. -

суддя, Семендяєва І.В.-суддя.

Розпорядженням першого заступника

голови Луганського апеляційного господарського суду від 26.07.2006 відповідно

до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної

скарги Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Ровеньки

Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від

16.05.2006 по справі №18/135пд у зв'язку з відпусткою судді Семендяєвої І.В. її

виключено із складу колегії та включено суддю Бойченка К.І.

Відповідно до ст.101 Господарського

процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний

господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно

розглядає справу.

Апеляційний суд не зв'язаний доводами

апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого

господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, переглядаючи

рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої

інстанції (ст.99 ч.2 Господарського процесуального кодексу України).

Заслухавши представників сторін,

обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин

справи та повноту їх встановлення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга

підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно ст.33 Господарського

процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на

які вона посилається в обґрунтування своїх доводів і заперечень.

Як вбачається із матеріалів справи,

між позивачем та 1-им відповідачем 01.04.2001 укладений договір НОМЕР_4 оренди

нежитлового приміщення, розташованого у АДРЕСА_1.

21.12.2001 між 1-м відповідачем та 2-м

відповідачем укладений договір купівлі-продажу ѕ частки будівлі магазину

загальною площею 289, 8 м2, розташованого у АДРЕСА_1. Об'єктом

купівлі-продажу є приміщення, яке знаходилося в оренді позивача і цей факт

сторонами не оспорюється.

Пунктом 8 договору купівлі-продажу

передбачено, що Продавець стверджує, що об'єкт купівлі-продажу не відчужений

іншим особам, не заставлений, в спорі і під забороною не перебуває, прихованих

недоліків, а також прав щодо цього об'єкту 3-іх осіб, у тому числі за

договорами найму чи оренди немає.

Позивач вважає, що даним договором

купівлі-продажу порушені його права, оскільки пунктом 9.3 договору НОМЕР_4

оренди нежитлових приміщень сторони встановили, що уразі продажу орендного

майна Орендодавець зобов'язаний письмово повідомити Орендаря, при цьому

останній має переважне право покупки орендованого об'єкту, що 1-м відповідачем

не було зроблено.

Відповідачі у справі оспорюють

наявність у своєму екземплярі договору НОМЕР_4 оренди нежитлових приміщень

п.9.3.

Як вбачається із мотивувальної

частини оскаржуваного рішення, оригінали договору НОМЕР_4 від 01.04.2001

досліджувалися господарським судом, який вважає, що у зв'язку з відсутністю у

екземплярі договору відповідачів п.9.3, то сторони не досягли згоди по даному

пункту.

Оригінали вищевказаного договору були

досліджені і судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду в

судовому засіданні.

При досліджені оригіналу договору

НОМЕР_4 від 01.04.2001, який надав позивач, судовою колегією визначено, що всі

сторінки даного договору є оригіналами і на сторінці 3-й оригіналу договору є

пункт 9.3, який передбачає переважне право позивача покупки орендуємого

об'єкту.

У той же час наданий відповідачами

оригінал договору НОМЕР_4 від 01.04.2001 свідчить, що сторінка №3 даного

договору не є оригіналом, а є ксерокопією і на цій ксерокопії відсутній п.9.3,

яким передбачено переважне право позивача на покупку орендованого приміщення.

За таких обставин судова колегія

вважає, що господарський суд дійшов помилкового висновку про недосягнення згоди

по п.9.3 договору, оскільки відповідачі не надали оригінал сторінки №3 договору

НОМЕР_4 від 01.04.2001, а ксерокопія сторінки №3 різниться від оригіналу

сторінки №3 договору позивача.

Судова колегія вважає, що оскільки у

відповідачів відсутні оригінал сторінки №3 договору НОМЕР_4 від 01.04.2001, а

позивачем наданий даний договір в оригіналі всіх сторінок договору, слід

визнати укладеним договір НОМЕР_4 від 01.04.2001 з умовами п.9.3 договору і

позивач має переважне право за договором оренди на об'єкт договору

купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу від

21.12.2001, як і договір оренди нежитлового приміщення від 01.04.2001 укладені

в період дії Цивільного кодексу УРСР (1963).

Статтею 4 Цивільного кодексу УРСР

(1963) встановлені підстави виникнення цивільних прав і обов'язків, до яких

віднесені угоди, які передбачені законом, а також угоди, хоч і не передбачені

законом, але такі, що йому не суперечать.

Стаття 6 Цивільного кодексу УРСР

(1963) встановлює право особи на захист в судовому порядку своїх порушених

прав, до переліку яких віднесено відновлення становища, яке існувало до

порушення права, і припинення дій, які порушують право.

Стаття 41 Цивільного кодексу УРСР

(1963) визначає, що угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані

на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

За договором оренди нежитлових

приміщень НОМЕР_4 від 01.04.2001 1-й відповідач (Орендодавець) зобов'язався

згідно п.9.3 договору у разі продажу об'єкту оренди письмово повідомити про це

позивача (Орендаря) і при цьому визнав переважне право позивача на покупку

орендованого об'єкту.

Стаття 48 Цивільного кодексу УРСР

(1963) встановлює, що угода повинна відповідати вимогам закону і у разі її

невідповідності вимогам закону угода визнається недійсною.

Стаття 162 Цивільного кодексу УРСР

встановлює недопустимість односторонньої відмови від виконання зобов'язання і

одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків,

передбачених законом.

Укладаючи договір купівлі-продажу від

21.12.2001 1-й відповідач змінив умови договору оренди від 01.04.2001 в

односторонньому порядку, що відповідно до приписів ст.162 Цивільного кодексу

УРСР (1963) є недопустимим і є фактом порушення законодавства.

Згідно приписів ст.229 Цивільного

кодексу України (1963) на продавця покладений обов'язок попередити покупця про

право третіх осіб на річ, що продається.

Всупереч приписів ст.229 Цивільного

кодексу УРСР (1963) 1-й відповідач- Продавець за договором купівлі-продажу, не

повідомив Покупця (2-й відповідач) про наявність прав 3-ої особи -позивача по

даній справі на предмет договору купівлі-продажу, що підтверджується п.8 цього

договору.

За таких підстав судова колегія

вважає, що позивач довів обставини, що договір купівлі-продажу від 21.12.2001

укладений 1-м та 2-м відповідачами з порушенням вимог законодавства.

Позивачем заявлені вимоги про

визнання частково недійсним договору купівлі-продажу від 21.12.2001 в частині

найменування покупця.

Судова колегія, керуючись правом,

встановленим п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України вважає за

доцільне вийти за межі позовних вимог і визнати договір купівлі-продажу від

21.12.2001,  який укладений між ТОВ

„ІНФОРМАЦІЯ_1” та ПП ОСОБА_3 недійсним на підставі ст.48 Цивільного кодексу

УРСР (1963) із застосуванням ч.2 ст.48 Цивільного кодексу УРСР.

Враховуючи, що відносини сторін по

договору НОМЕР_4 оренди нежитлових приміщень від 01.04.2001 продовжують свою

дію на період, коли вступив в силу Цивільний кодекс України, на ці

правовідносини розповсюджуються норми Цивільного кодексу України.

Статтею 777 Цивільного кодексу

України чітко визначено, що наймач, який належно виконує свої обов'язки за

договором найму, у разі продажу речі, переданої у найом, має переважне право

перед іншими особами на її придбання.

В решті рішення господарського суду

слід визнати обґрунтованим.

Що стосується доводів відповідачів в

частині застосувань строків позовної давності, то судова колегія визначає

наступне.

Оскільки 1-й відповідач в порушення

зобов'язань, передбачених п.9.3 договору, не повідомив письмово про намір

продати орендоване позивачем приміщення і позивач не мав можливості знати про

порушення 1-м відповідачем його права на покупку об'єкту оренди укладанням

спірного договору з дати його укладання.

Згідно зі ст.76 Цивільного кодексу

УРСР перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на

позов -з дня, коли особа дізналася про порушення свого права.

Як вбачається із матеріалів справи

рішенням Ровенківського міського суду Луганської області від 22.09.2003 були

задоволені позовні вимоги ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ОСОБА_13, третя особа ОСОБА_2 про визнання

зборів засновників ТОВ „ІНФОРМАЦІЯ_1” про надання згоди на продаж будови

магазину та про визнання недійсним договору купівлі-продажу ѕ частини будови

магазину, тобто предмету даного спору.

Прийнятим рішенням Ровенковського

міськсуду було фактично відновлено право позивача по даній справі за п.9.3

договору НОМЕР_4 від 01.04.2001 і у позивача було відсутнє право на даний

позов, оскільки на той момент його права не були порушені.

Рішенням судової палати з цивільних

справ апеляційного суду Луганської області від 17.02.2005 було скасовано

вищевказане рішення Ровеньковського міськсуду і в задоволенні позову

відмовлено.

Аналізуючи вищевказані рішення судова

колегія Луганського апеляційного господарського суду вважає, що з дати

прийняття рішення апеляційним судом Луганської області у позивача виникло право

звернутися з даним позовом, тобто в межах строку позовної давності.

          У судовому засіданні за згодою

представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.49 витрати по сплаті

державного мита за подання апеляційної скарги відносяться пропорційно на

сторін.

Державне мито у сумі 08 грн. 50 коп.,

що було зайве сплачене позивачем при поданні апеляційної скарги, повертається

йому із державного бюджету на підставі п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів

України “Про державне мито”.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101, п.2

103, п.3 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И

В:

1. Апеляційну скаргу Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Ровеньки Луганської

області на рішення місцевого господарського суду Луганської області від

16.05.2006 по справі №18/135пд задовольнити 

частково. 

2. Рішення господарського суду

Луганської області від 16.05.2006 по справі №18/135пд скасувати.

3. 

Прийняти нове рішення.

4. 

Позов задовольнити частково.

5. 

Визнати договір купівлі-продажу від 21.12.2001, укладений між

товариством з обмеженою відповідальністю „ІНФОРМАЦІЯ_1” та приватним

підприємцем ОСОБА_3, на ѕ частини магазину, який розташований в АДРЕСА_1

недійсним з моменту його укладення.

6. 

Приватному підприємцю ОСОБА_3 повернути товариству з обмеженою

відповідальністю „ІНФОРМАЦІЯ_1” ѕ частини будівлі магазину загальною площею

289, 8 м2, розташованої в АДРЕСА_1, отриманої за договором

купівлі-продажу від 21.12.2001.

7. 

Товариству з обмеженою відповідальністю „ІНФОРМАЦІЯ_1” повернути

Приватному підприємцю ОСОБА_3 2900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень, які отримані

за договором купівлі-продажу від 21.12.2001.

8. 

В решті позовних вимог відмовити.

9. 

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ІНФОРМАЦІЯ_1”,

АДРЕСА_1, код 13410596, р/р 26005301230291 в АКБ ПІБ м.Ровеньки, МФО 304502 на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Ровеньки

Луганської області, код НОМЕР_5 державне мито за позовом в сумі 28 грн. 34 коп.

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39

грн. 34 коп., витрати на державне мито за апеляційним провадженням в сумі 14

грн. 17 коп.

10. 

Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_2, код НОМЕР_6, на

користь Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Ровеньки

Луганської області, код НОМЕР_5 державне мито за позовом в сумі 28 грн. 33 коп.

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39

грн. 33 коп., витрати на державне мито за апеляційним провадженням в сумі 14

грн. 16 коп.

          11. 

У відповідності з п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України  «Про державне мито»повернути на р/р Суб'єкта

підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, м.Ровеньки Луганської

області, код НОМЕР_5 державне мито в сумі 08 грн. 50 коп., що зайве

сплачене по квитанції №16504691 від 02.06.2006, яка знаходиться в матеріалах

справи.

12. Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні

накази.

Повернення державного мита

здійснюється на підставі даної постанови, скріпленої гербовою печаткою суду.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105

Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з

дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                  

С.С. Єжова

Суддя                                                                     

Т.М. Баннова

Суддя                                                                     

К.І. Бойченко

Спеціаліст 1-ої категорії                                        С.І.

Заєць

Надруковано

6 примірників:

1-          до справи

2-          позивачу

3-          1-му відповідачу

4-          2-му відповідачу

5-          господарському суду Луганської

області

6-          до наряду