Рішення

від 02.07.2009 по справі 29/229-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. ка нцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2009 р. Справа № 29/229-09

вх. № 4040/5-29

Суддя господарського суд у

при секретарі судового зас ідання

за участю представників ст орін:

позивача - ОСОБА_1., особи сто;

відповідача - Гончаров Р.В . за довіреністю №563 від 08.04.2009р.;

розглянувши справу за п озовом Фізичної особи-під приємця ОСОБА_1, м. Харків

до Пісочинської селищн ої Ради Харківського рай ону харківської області, с. Пі сочин

про визнання права власнос ті

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати право вл асності в цілому на ім"я фізи чної особи-підприємця ОСОБ А_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: А ДРЕСА_1) на нежитлову будівл ю станції технічного обслуго вування автомобілів з пункто м шиномонтажу та магазином, щ о складається із входу до при міщення (приміщення №5) загаль ною площею 4,22 м.кв., складу (прим іщення №6) загальною площею 21,65м .кв., торгового залу (приміщенн я №1) загальною площею 25,58м.кв., пі дсобного приміщення (приміще ння №2) загальною площею 4,48м.кв. , приміщення шиномонтажу (при міщення №3) площею 17,49м.кв., навіс у (приміщення №4) загальною пло щею 40,09м.кв., підсобного приміще ння (приміщення №7) загальною п лощею 12,70м.кв. та побутового при міщення (приміщення №8) загаль ною площею 22,91м.кв., що розташов ана за адресою АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 27.0 5.2009р. за позовною заявою було п орушено провадження та призн ачено до розгляду у судовому засіданні на 09.06.2009р.

Ухвалою господарського су ду Харківської області від 09.0 6.2009р. розгляд справи був відкла дений на 02.07.2009р.

Представник позивача 02.07.2009р. надав уточнення до позовної заяви, у зв"язку з технічними п омилками допущеними у позовн ій заяві, в яких просить суд: В изнати право власності в ціл ому на ім' я фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (ІПН НО МЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на нежитлову будівлю станції те хнічного обслуговування авт омобілів з пунктом шиномонта жу та магазином загальною пл ощею 389,5 м.кв., що складається з п риміщення №1-1 загальною площе ю 28,10 м.кв., приміщення №3-1 загаль ною площею 110,8 м.кв., приміщення №3-2 загальною площею 13,6 м.кв., пр иміщення №3-3 загальною площею 30,6 м.кв., приміщення №4-1 загально ю площею 28,0 м.кв., приміщення №4-2 загальною площею 2,2 м.кв., примі щення №4-3 загальною площею 5,6 м. кв., приміщення №4-4 площею 19,3 м.кв ., навісу площею 40,09 м.кв., приміще ння №4-5 загальною площею 12,80 м.кв ., приміщення №4-6 загальною пло щею 23,8 м.кв., що розташована за а дресою АДРЕСА_2

Враховуючи, що згідно ст. 22 ГП К України позивач вправі до п рийняття рішення по справі з мінити підставу або предмет позову, збільшити розмір поз овних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір п озовних вимог, суд приймає за яву позивача як таку, що не суп еречить інтересам сторін та діючому законодавству та про довжує розгляд справи з урах уванням цих змін.

Представник відповідача в ідзив на позов та документи в итребувані судом не надав.

Беручи до уваги, що відповід но до статті 33 Господарського процесуального кодексу Укра їни обов' язок доказування і подання доказів покладено н а сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуальн ого кодексу України розгляда є справу за наявними матеріа лами.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши у судовому засіданні пояснення предста вника відповідача, суд встан овив наступне.

У 2005-2008 роках позивачем за вла сний кошт було здійснене буд івництво станції технічного обслуговування автомобілів з пунктом шиномонтажу та маг азином на АДРЕСА_2 Будівля відбудована повністю, під'єд нана до комунікацій та прида тна до подальшої експлуатаці ї за цільовим призначенням. Р оботи з будівництва виконані в повному обсязі з належною я кістю у відповідності до буд івельних норм та правил. Факт відповідності будівельних р обіт вимогам ДБН, належної як ості використаних будівельн их матеріалів та можливості подальшої експлуатації вста новлено технічним висновком «Про стан будівельних конст рукції та можливість викорис тання в подальшому існуючої будівлі станції технічного о бслуговування з пунктом шино монтажу та торгівельним зало м, що розташована на земельні й ділянці на АДРЕСА_2».

Технічний висновок було ви готовлено Товариством з обме женою відповідальністю «Кон тур-С» за замовленням позива ча згідно до будівельної ліц ензії АБ №НОМЕР_2 від 09.02.2005 р. Згідно до технічного виснов ку, станція технічного обслу говування автомобілів склад ається з підвального поверху , першого, другого поверхів та навісів. В підвальному, повер сі розташований вхід до прим іщення складу (приміщення №5) з агальною площею 4,22 м.кв., склад довжиною (приміщення №6) 8,24 м., ши риною 2,58 м., загальною площею 21,65 м.кв. На першому поверсі розта шований торговий зал (приміщ ення №1) загальною площею 25,58 м2, п ідсобне приміщення (приміщен ня №2) загальною площею 4,48 м2, при міщення шино монтажу (приміщ ення №3) шириною 3,41 м, довжиною 5,1 3 м, площею 17,49 м3, навіс (приміщен ня №4) шириною 5,27 м, довжиною 7,60 м, площею 40,09 мг. На другому поверс і розташовані підсобне примі щення (приміщення №7) загально ю площею 12,70 м2, та побутове прим іщення (приміщення №8) загальн ою площею 22,91 м2. Загальна площа будівлі становить 149,12 м2.

Як свідчить технічний висн овок, збудована будівля стан ції технічного обслуговуван ня автомобілів з пунктом шин омонтажу та магазином відпов ідає технічним нормам; об'єм б удівельних робіт, передбачен ий документацією на будівниц тво та ДБН, виконаний в повном у обсязі; подальша експлуата ція нежитлової будівлі СТО з шиномонтажем та магазином з а цільовим призначенням можл ива.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК Укра їни правом власності є право особи на річ (майно), яке вона з дійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності стан овлять три складові (ст. 317 ЦК Ук раїни): право володіння, корис тування та розпорядження сво їм майном. Володіння майном - ц е юридично закріплена можлив ість фактично мати майно, впл ивати на нього в будь-який мом ент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Статтею 4 Закону України “Пр о власність” передбачено, що власник на свій розсуд волод іє, користується і розпорядж ається належним йому майном. Власник має право вчиняти що до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він мож е використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законо м, діяльності, зокрема, переда вати його безоплатно або за п лату у володіння і користува ння іншим особам. Всім власни кам забезпечуються рівні умо ви здійснення своїх прав. Дер жава безпосередньо не втруча ється в господарську діяльні сть суб'єктів права власност і.

Відповідно до статті 328 Циві льного кодексу України право власності набувається на пі дставах, що не заборонені зак оном.

Статтею 376 Цивільного кодек су України передбачено, що бу дівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збуд овані або будуються на земел ьній ділянці, що не була відве дена для цієї мети, або без нал ежного дозволу чи належно за твердженого проекту, або з іс тотним порушенням будівельн их норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільног о кодексу України визначає, щ о у випадках, встановлених ак тами цивільного законодавст ва, цивільні права та обов'язк и можуть виникати за рішення м суду.

Згідно ч. 2 ст. 386 ЦК України вла сник майна має право вимагат и усунення перешкод у здійсн енні ним права користування та розпорядження своїм майно м.

Власник або інша заінтерес ована особа мають право звер нутися до суду за забезпечен ням права власності, пов'язан их з усуненням перешкод, які з аважають власнику або іншому титульному володільцеві зді йснювати в повній мірі та без заперечно свої права володін ня та розпорядження майном. В ідповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК Україн и одним із способів захисту ц ивільного права є його визна ння. Відповідно до частини 5 ст атті 376 Цивільного кодексу Укр аїни на вимогу власника (кори стувача) земельної ділянки с уд може визнати за ним право в ласності на нерухоме майно, я ке самочинно збудоване на ні й, якщо це не порушує права інш их осіб.

Згідно до ст. 124 Земельного ко дексу України, передача в оре нду земельних ділянок, що пер ебувають у державній або ком унальній власності, здійснює ться на підставі рішення від повідного органу виконавчої влади або органу місцевого с амоврядування шляхом укладе ння договору оренди земельно ї ділянки.

Набуття права оренди земел ьних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється вик лючно на аукціонах, крім земе льних ділянок, на яких розташ овані об'єкти нерухомого май на, які перебувають у власнос ті громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частк и, паї), що належать державі.

Згідно до Постанови КМУ №677 в ід 26 травня 2004 р. із змінами та до повненнями «Про затвердженн я Порядку розроблення проект ів землеустрою щодо відведен ня земельних ділянок», проек т відведення земельної ділян ки розробляється на підставі рішення сільської, селищної , міської ради, районної, Київс ької або Севастопольської мі ської держадміністрації, до повноважень яких належить на дання у користування або пер едача у власність земельних ділянок; укладених договорів між землевласниками і земле користувачами та розробнико м проекту відведення земельн ої ділянки; судового рішення .

Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуаль ного кодексу України: доказа ми у справі є будь-які фактичн і дані, на підставі яких госпо дарський суд у визначеному з аконом порядку встановлює на явність чи відсутність обста вин, на яких ґрунтуються вимо ги і заперечення сторін, а так ож інші обставини, які мають з начення для правильного вирі шення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Госп одарського процесуального к одексу України, кожна сторон а повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та за перечень.

Згідно статті 43 Господарськ ого процесуального кодексу У країни господарський суд оці нює докази за своїм внутрішн ім переконанням, що ґрунтуєт ься на всебічному, повному і о б'єктивному розгляді в судов ому процесі всіх обставин сп рави в їх сукупності, керуючи сь законом.

Відповідач, як орган, який з дійснює реєстрацію права вла сності на майно не надав дока зів того, що спірне майно нале жить на праві власності йому або іншим особам.

На підставі викладеного, з у рахуванням обставин справи т а вимог чинного законодавств а, господарський суд дійшов д о висновку про те, що позовні в имоги є обґрунтованими та та кими, що підлягають задоволе нню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо роз поділу судових витрат суд ви ходить з наступного. Відпові дно до ч. 1 статті 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони про порційно розміру задоволени х вимог. Проте, згідно ч. 2 статт і 49 Господарського процесуал ьного кодексу України якщо с пір виник внаслідок неправил ьних дій сторони, господарсь кий суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення с пору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відп овідача у виникненні спору н емає. Натомість вбачається, щ о підставою виникнення спору стали неправильні дії позив ача (самочинне будівництво с пірного нерухомого майна). З у рахуванням цього, суд поклад ає державне мито у розмірі, пе редбаченому статтею 3 Декрет у Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що стано вить 102,00грн., та згідно зі статт ею 44 Господарського процесуа льного кодексу України, Пост ановою Кабінету Міністрів Ук раїни від 29.03.2002р. № 411 судові витр ати на інформаційно-технічне забезпечення судового проце су у сумі 123,00 гривень на позива ча.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009р. № 361 "Про внесення змін до розмір ів витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судових процесів, пов"язаних з розгля дом цивільних та господарськ их справ" було змінено розмір витрат на на інформаційно-те хнічне забезпечення судових процесів. Розмір витрат на ін формаційно-технічне забезпе чення судових процесів, пов"я заних з розглядом господарсь ких справ, становитиме з 27.04.2009р. по 30.06.2009р. 312,50грн. Вказана сума ви трат до сплати обраховується на момент подачі позовної за яви. Враховуючи вищевикладен е, та те, що позовна заява пози вача надійшла до суду 25.05.2009р. (вх . №4040), господарський суд зобов" язує позивача сплатити до де ржавного бюджету України 189,5г рн. витрат на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 41, 124, 129 Кон ституції України, ст.ст. 4, 28 Зак ону України “Про власність”, ст.ст. 15, 16, ч.2 ст. 328, ст.ст. 331, 376, ст. 392 Ци вільного кодексу України, ст аттею 3 Декрету Кабінету Міні стрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету М іністрів України від 29.03.2002 р. № 411 , ст.ст. 1, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарсь кого процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

Прийняти уточнення до позовної заяви.

Позов задовольнити повніс тю.

Визнати право власності в ц ілому на ім' я фізичної особ и-підприємця ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на нежитлову будівлю станції технічного обслуговування а втомобілів з пунктом шиномон тажу та магазином загальною площею 389,5 м.кв., що складається з приміщення №1-1 загальною пл ощею 28,10 м.кв., приміщення №3-1 заг альною площею 110,8 м.кв., приміще ння №3-2 загальною площею 13,6 м.кв ., приміщення №3-3 загальною пло щею 30,6 м.кв., приміщення №4-1 загал ьною площею 28,0 м.кв., приміщення №4-2 загальною площею 2,2 м.кв., при міщення №4-3 загальною площею 5 ,6 м.кв., приміщення №4-4 площею 19,3 м .кв., навісу площею 40,09 м.кв., прим іщення №4-5 загальною площею 12,80 м.кв., приміщення №4-6 загальною площею 23,8 м.кв., що розташована за адресою АДРЕСА_2

Стягнути з фізичної особи-п ідприємця ОСОБА_1 (ІПН НО МЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь державного бюджету У країни 189,5 грн. витрат на інфор маційно-технічне забезпечен ня судового процесу.

Видати наказ після набранн я рішенням законної сили.

Суддя