Ухвала

від 02.09.2016 по справі 183/4880/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/4880/16

№ 1-кс/183/706/16

02 вересня 2016 року м. Новомосковськ

Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , секретар ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

В С Т А Н О В И Л А:

31.08.2016 року до Новомосковського міськрайонного суду в порядку ст.. 170 КПК України надійшло клопотання прокурора Новомосковської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна. В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначив, що в ході здійснення аналізу законності використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Новомосковського району встановлено, що невідомою особою в порушення вимог ст.ст. 116, 124, 125, 211 Земельного Кодексу України та ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які регламентують набуття і реалізацію права на землю, самовільно зайнято земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 41,1 га, яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту та перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4 , на підставі державного акту на право постійного користування № 374 від 14.06.1992 року, який помер.

Земельна ділянка, площею 41,1 га, розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та надана у постійне користування для ведення фермерського господарства померлому ОСОБА_4 (актовий запис про смерть № 6 від 14.01.2015 року), не може бути успадкована спадкоємцями, оскільки перебуває у власності держави, а ОСОБА_4 надавалася у користування.

Разом з тим, відповідно до вимог ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Крім того, вимогами Земельного кодексу України не передбачено право постійного користування а ні для громадян, а ні для приватних підприємств або фермерських господарств. У зв`язку з чим, після смерті постійного землекористувача ОСОБА_4 можливе переоформлення права користування вказаною земельною ділянкою лише на умовах довгострокової оренди, що зроблено не було.

Крім того, до Новомосковської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області протягом 2015-2016 років податкової звітності із плати за землю за користування вказаною земельною ділянкою ніхто не подавав, податок на землю не сплачував, проте при обстеженні вказаної земельної ділянки виявлено сліди її використання у 2015 році.

Враховуючи викладене, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2016 року за № 42016041500000023 було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, за фактом самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, орієнтовною площею 41,1 га.

У подальшому, з метою підтвердження факту самовільного зайняття вказаної земельної ділянки та встановлення розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, на підставі ухвали слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду від 01.06.2016 року, призначено проведення позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства щодо законності користування вказаною земельною ділянкою, проведення якої доручено фахівцям Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області.

В ході досудового розслідування ТОВ «Дніпроземсервіс» проведено обміри самовільно зайнятої земельної ділянки на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області та складено технічний звіт із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка раніше перебувала у постійному користуванні ОСОБА_4 та встановлено, що фактична площа самовільно зайнятої земельної ділянки, яка використовується для вирощування сільськогосподарських культур складає 37,7180 га, а земельна ділянка входить до масиву земельних ділянок за кадастровим номером 1223255600:02:063:1000, загальною площею 126,8192 га.

За результатами проведення перевірки, фахівцями Державної інспекції сільського господарства у Дніпропетровській області підтверджено факт самовільного зайняття вказаної земельної ділянки, а також, відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 року, проведено розрахунок завданих державі збитків внаслідок самовільного зайняття вказаної земельної ділянки, які склали понад 107,5 тис. грн., що підтверджується листом № 06.1/06.1-08/4731 від 11.08.2016 року.

На теперішній час, досудовим розслідуванням встановлено, що невідомою особою самовільно зайнято земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної форми власності, площею 37,7180 га, яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області за межами населеного пункту та перебувала у користуванні ОСОБА_4 .

Комісійним обстеженням вказаної земельної ділянки від 13.07.2016 встановлено, що на ній росте сільськогосподарська культура соняшник, висаджена невстановленими в ході досудового розслідування особами, за відсутності права користування вказаною земельною ділянкою.

Врожай соняшнику, вирощений на самовільно зайнятій земельній ділянці є фактично речовим доказом використання земельної ділянки для сільськогосподарських потреб, за відсутності документів, що підтверджують право користування.

У зв`язку з чим, постановою прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням ОСОБА_3 від 30.08.2016 року, врожай на самовільно зайнятій земельній ділянці, площею 37,7180 га, яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

У зв`язку з цим прокурор вважає, що виникла необхідність забезпечити збереження речового доказу у кримінальному провадженні, врожаю, що росте на самовільно зайнятій земельній ділянці, до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та подальшого звернення врожаю в дохід держави.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав, визначених в клопотанні.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши думку прокурора, слідчий суддя дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

У відповідності з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Матеріали клопотання містять постанову прокурора ОСОБА_3 від 30.08.2016 року про визнання речовим доказом по кримінальному провадженню врожай соняшника, що росте на земельній ділянці, площею 37,7180 га, яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що врожай соняшника, що росте на земельній ділянці, площею 37,7180 га, яка розташована на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, є речовим доказом по кримінальному провадженню, а тому слідчий суддя вважає дане клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на речовий доказ у кримінальному провадженні, а саме - врожай соняшника, що росте на земельній ділянці, площею 37,7180 га, розташованої на території Губиниської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, яка входить до масиву земельних ділянок за кадастровим номером 1223255600:02:063:1000, загальною площею 126,8192 га, шляхом заборони будь-кому розпоряджатись будь-яким чином та використовувати його до прийняття остаточного рішення у кримінальному провадженні та/або скасування арешту, окрім слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження та прокурора, який є процесуальним керівником по даному кримінальному провадженню з метою забезпечення збереження речових доказів.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1